Оголошення теми та мети уроку

Память на общеизвестные исторические события и даты.

Память на события своей биографии в преморбидном периоде жизни

Долговременная память.

Память.

2.1. Модально-специфическая оперативная память.

2.1.. Слухоречевая память — запоминание рядов звуков и слов. Комментарий:

• Неспособность к запоминанию рядов из 3-4-х элементов свидетельствует о грубом нарушении слухоречевой памяти и соответственно о неполноценности функционирования нижней височной доли левого полушария.

• Отклонения от нормальной кривой при выполнении теста «10 слов» свидетельствуют о негрубом нарушении слухоречевой памяти и соответственно о неполноценности функционирования нижней височной доли левого полушария.

2.1.2. Зрительная память — запоминание: а) картинок; б) геометрических фигур; в) невербализуемых фигур.

Комментарий: Неспособность к запоминанию этих стимулов свидетельствует о нарушении оперативной зрительной памяти и соответственно о неполноценности функционирования затылочной доли левого полушария.

Примечание: Степень грубости нарушения этой памяти убывает от картинных стимулов к невербализуемым фигурам.

(где родился, какие учебные заведения закончил, где работал и т. п.).

Примечание: Эти события предварительно выясняются. В случае риска нанести больному психотравму вопросами о семье, они из опроса исключаются.

Комментарий: Недостаточность представлений о том, что было в жизни больного до заболевания, свидетельствует о нарушении долговременной памяти (вплоть до ретроградной амнезии) или о наличии психологического феномена вытеснения и соответствен-но о неполноценности функционирования преимущественно глубины мозга, в частности гиппокампа.

Комментарий: Если больной не в состоянии ответить на вопросы, делается вывод о снижении или потере долговременной памяти и соответственно о неполноценности функционирования преимущественно глубины мозга (гиппокампа).

Примечание: В подборе вопросов учитывается возраст больного и его образовательный ценз.

¾ Тема нашого уроку звучить так: «Виражальні можливості кольору. Поглиблення знань про колір, його виражальні можливості. Асоціативне сприйняття кольорів («веселий», «легкий», «ніжний» тощо)».

¾ А допомагати мені сьогодні буде мій помічник — Пензлик.

4. Пояснення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Веселкові кольори дійсно створюють нам радісний, піднесений настрій. Вони яскраві, насичені, веселі. Та в природі зустрічаються й легкі, ніжні кольори.

Веселі, грайливі, яскраві кольори ми сприймаємо з першими весняними квітами, першими паростками рослин на весняних луках, які радіють теплому, весняному сонечку. Ніжний колір ми сприймаємо в перших тендітних травинках, що тягнуться до сонечка, у цвіті фруктових дерев. А коли говоримо про легкий колір, у першу чергу згадуємо про хмаринки, які пропливають у сонячний день небосхилом.

Сьогодні на уроці ми створюватимемо образ ніжних квітів за допомогою фарб. Давайте розглянемо світлини та дамо відповідь, як за допомогою фарб ми можемо передати легкі, ніжні кольори. За допомогою якого прийому із застосуванням води можна пере­творити насичений колір на більш світлий, легкий та ніжний? (слайди 2 – 8) (Діти роздивляються світлини, відповідають на запитання. За потреби нагадую їм: щоб отримати легкий та ніжний колір, потрібно застосувати прийом розбілення —- тобто дода­ти до локального кольору води або білої фарби. Демонструю, як це правильно зробити)

Дата добавления: 2017-02-01