Вирішити задачі

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

ІІ заняття

1. Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників та її особливості.

2. Різновиди спеціальної дисциплінарної відповідальності.

3. Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників.

4. Дисциплінарна відповідальність суддів.

5. Спеціальна дисциплінарна відповідальність державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.

6. Дисциплінарна відповідальність працівників залізничного транспорту.

7. Дисциплінарна відповідальність працівників гірничих підприємств.

8. Дисциплінарна відповідальність працівників митної служби.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

1. Чому дисциплінарна відповідальність атестованих працівників органів внутрішніх справ не розглядається як різновид спеціальної дисциплінарної відповідальності.

2. У чому на Вашу думку полягає різниця між «положеннями про дисципліну» та «статутами про дисципліну»?

3. Охарактеризуйте юридичну природу «Дисциплінарного статуту прокуратури України».

4. Чи може бути рекомендований до обрання безстроково суддя, який має дисциплінарне стягнення?

5. Чи можна «порушення присяги» державним службовцем вважати дисциплінарним проступком?

6. Чи можна до касира залізничних квиткових кас в разі порушення ним трудової дисципліни застосовувати стягнення що передбачені ст. 147 КЗпП України?

А до стрілочника?

7. Спробуйте обґрунтувати приналежність дисциплінарної відповідальності працівників гірничих підприємств до спеціальної дисциплінарної відповідальності.

8. Чи можна вважати, що «Дисциплінарний статут митної служби України» є актом вищої юридичної сили, аніж «Дисциплінарний статут прокуратури України»?

1. Наказом прокурора області старшого слідчого однієї з міських прокуратур Саленка було переведено на посаду слідчого до районної прокуратури за порушення ним службової дисципліни та вчинення дій які підривають авторитет прокуратури.

Ознайомившись 10 жовтня з наказом прокурора області Саленко відмовився перейти до районної прокуратури і вже 15 жовтня оскаржив застосоване щодо нього дисциплінарне стягнення до Генерального прокурора України.

Вивчаючи матеріали справи, що надійшла до генеральної прокуратури 19 жовтня Генеральний прокурор України з’ясував, що 18 вересня перебуваючи за кермом власного автомобіля «Шкода» старший слідчий прокуратури міста Саленко проїжджаючи на великій швидкості перехрестя не зупинився на вимогу інспектора ДАІ. В результаті переслідування його автомобіля працівниками ДАІ та застосування ними передбачених законом заходів затримання порушників він зупинився і був доставлений до відділення міліції. Показавши посвідчення працівника прокуратури та пригрозивши працівникам міліції «розібратися з ними по закону» Саленко без перешкод залишив міліцейське відділення.

У своїй скарзі до Генерального прокурора України Саленко відзначив, що трудової дисципліни він не порушував, службові обов’язки виконує добросовісно, а перевищення швидкості ним відбулося у позаробочий час, о 3-й годині ночі і ніякої загрози перехожим він не створив. Більше того, за вказане порушення до нього вже вжито заходи адміністративної відповідальності.

Чи є підстави для застосування дисциплінарних санкцій щодо працівника прокуратури?

Чи правильно було застосоване стягнення щодо Саленка?

Які права Генерального прокурора України щодо вирішення цієї справи по суті?

Вкажіть останній термін, коли Генеральний прокурор України зобов’язаний ухвалити рішення по цій справі.

2. Після того, як начальника відділу комунального господарства міської ради кулик одружився із своєю підлеглою Мартиненко міський голова видав наказ, яким увільнив останню з державної служби у зв’язку з виникненням обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі, а начальнику відділу Кулику оголосив догану та затримав на один рік присвоєння чергового рангу.

Вважаючи наказ незаконним подружня пара оскаржила його до прокурора міста. У скарзі зокрема відзначалося, що вони вже понад рік перебували у фактичних шлюбних стосунках і від юридичного оформлення цих стосунків службові відносини не постраждають, тим більше, кожен з них залишився на дошлюбному прізвищі. Крім того, скаржники наголошували, що ст. 12 Закону Про державну службу передбачає обмеження вступу на службу лише при прийнятті на роботу і не може бути підставою для звільнення в разі виникнення близьких родинних стосунків у процесі перебування осіб на державній службі. Начальний відділу Кулик наголошував також на тому, що при застосуванні до них дисциплінарних стягнень міський голова не вимагав жодних письмових пояснень. До того ж застосування щодо нього водночас двох дисциплінарних стягнень є грубим порушенням чинного законодавства, яке не дозволяє застосовувати більше одного покарання за одне і теж саме правопорушення.

Спробуйте розібратися з усіма вимогами скаржників та напишіть письму відповідь прокурора на заявлену скаргу.

3. Ознайомившись з матеріалами, опублікованими у газеті «Україна молода» голова місцевого суду порушив дисциплінарне провадження щодо судді Колесника. У статті зокрема повідомлялося, що суддя розглядаючи 20 листопада минулого року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення громадянина С. у вчиненні ним злісного хуліганства, порушив вимоги процесуального законодавства, відмовив адвокату підсудного у задоволенні клопотання, та не залучив до справи поданих ним додаткових доказів, які пом’якшували вину підсудного.

Скеровані головою суду матеріали про дисциплінарний проступок судді Колесника впродовж двох місяців перевіряли двоє членів кваліфікаційної комісії суддів і 24 травня вони були подані на розгляд відповідної комісії.

8-го червня кваліфікаційна комісія суддів розглянула справу про порушення дисципліни суддею Колесником на своєму засіданні і постановила застосувати щодо нього сувору догану. Копія рішення дисциплінарної комісії була вручена йому 10-го червня.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення щодо нього було застосоване з порушенням чинного законодавства, суддя Колесник вже через тиждень оскаржив його до Вищої ради юстиції.

Яке рішення мала б ухвалити Вища рада юстиції?

4. За наказом начальника відділення Південно-західної залізниці колійного майстра Ляшка було звільнено з роботи за не огородження сигналами зупинки місця проведення колійних робіт.

Вважаючи, що звільнення проведено з порушенням чинного законодавства Ляшко звернувся з позовом до сулу про поновлення його на роботі.

У позовній заяві він відзначив, що колійні роботи тривали усього дві години і впродовж цього часу на ремонтованій ділянці пройшов лише один вантажний потяг, а тому особливої загрози життю і здоров’ю громадян не було. При звільнені від нього жодних письмових пояснень не вимагали. Звернення до профспілкового органу щодо згоди на його звільнення адміністрація не подавала, не зважаючи на те, що він є членом профспілки.

Під час розгляду справи у суді Ляшко також доводив, що звільнення за порушення трудової дисципліни можливе тільки за наявності підстав, передбачених п.п. 3, 4, 7 та 8 ст. 40 КЗпП України. Його ж дії під жоден із цих пунктів не підпадають.

Спробуйте вирішити справу. Якими нормативними актами крім КЗпП України повинен керуватися суд при розгляді цієї справи.

Дата добавления: 2017-02-01