Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 14 страница

Привілей –особливе право або пільга,що надавалась монархом або йоговасалами окремим особам чи місцевостям. Привілей видавався у формі письмово-го документу – грамоти, патенту тощо.

Бенефіціар –особа,якій надано привілей.

Еннан Р. Є. Становлення та розвиток правової охорони авторського права / Р. Є. Еннан // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власнос-

ті. – Маріуполь, 2009. – С. 78.

Deazley R. The Statut of Anne and The Great Abridgement Swindle / Ronan Deazley // Houston Law Review. – 47(4). – 2011. – P. 793.

46 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Статут встановлював строки правової охорони авторського права у залежності від дати першої публікації книги. Якщо книгу було вперше видано до 10 квітня 1710 р., то передбачався єдиний строк охорони авторського права тривалістю 21 рік від дати першої публікації. Якщо книгу було видано після вказаної дати, то виключ-не право автора видавати та перевидавати книгу тривало протягом 14 років від дати першої публікації. Це право автор, зазвичай, пере-давав продавцю книжок. Після завершення цього строку, автор мав право продовжити його ще на 14 років. Загалом, охорона авторсько-го права могла тривати 28 років від дати першої публікації.

Також Статут наголошував на охороні опублікованих творів від несанкціонованого копіювання, видання чи перевидання. Опубліко-вані книжки потрібно було зареєструвати в Центрі книговидавців, а дев’ять примірників необхідно було задепонувати для використання в публічних бібліотеках. Після завершення строку правової охоро-ни, твір ставав суспільним надбанням.

Статут королеви Анни діяв в Англії до прийняття у 1911 р. Зако-ну про авторське право. Він заклав основні ідеї правової охорони авторського права в англо-американській правовій системі (концеп-ція – copyright), які знайшли відображення й у пізніших законодав-чих актах Англії та Сполучених Штатів Америки³⁶.

Перші нормативно-правові акти Континентальної Європи, які заклали основи сучасної концепції охорони авторського права (droit d’auteur)були видані у Франції. 14липня1789року розпочаласьреволюція, внаслідок якої було скасовано всі привілеї (включаю-чи й ті, які стосувались книговидання). Установчі збори Франції у 1791 р. прийняли проект конституції, яку 3 вересня 1791 р. затвер-див король. У конституції гарантувалась свобода усно чи письмо-

³⁶ Шандра Р. Концепції авторського права в англо-американській та конти-нентальній правових системах: історико-правовий аспект / Р. Шандра // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХX звітної науко-во-практичної конференції (6–7 лютого 2014 р.). – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014. – С. 130-132;

Див. також: Copyright Act 1709 (Statute of Anne) [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://en.wikisource.org/w/index.php?title=Special:Book&bookcmd=do wnload&collection_id=41dfae637abf22142cafc38f8b76826d8ae23aea&writer=rdf2late x&return_to=Copyright+Act+1709.

Розділ II. Інтелектуальна власність на літературні,
художні та інші твори (авторське право)

во виражати свої думки, свобода друку, заборона цензури. Окрім конституції, охорона авторського права передбачалась також двома декретами: від 13 та 19 січня 1791 р. «Про право на постановку і виконання драматичних та музичних творів», який забезпечував право автора на публічне виконання протягом усього його життя, а також протягом 5 років після його смерті на користь його спад-коємців й осіб, яким передане це право; від 19 та 24 липня 1793 р. «Про право власності авторів на літературні твори, композиторів, живописців та рисувальників», відповідно до якого авторові нада-валося виключне право на відтворення його творів протягом його життя, а також протягом 10 років після його смерті на користь його спадкоємців і правонаступників.

Конституція 1791 р. та вищезазначені два декрети започаткува-ли сучасну систему правової охорони авторського права у Франції та закріпили права автора, які він міг використовувати протягом всього життя, незалежно ані від опублікування, ані від додержання будь-яких інших формальностей (реєстрації, розміщення на примірниках знаків правової охорони тощо). Авторське право (droit d’auteur) розглядалось не лише як майнове, але й як природне (моральне) право³⁷.

Так зародились дві концепції правової охорони авторського права – Copyright (право на копію), яка характерна для країн англо-американської правової системи та Droit d’auteur (право автора), яка характерна для країн романо-германської (континентальної) право-вої системи. Хоча останнім часом зростає тенденція до гармонізації правил охорони авторського права у світі, зокрема й завдяки між-народно-правовому регулюванню, однак надалі зберігаються певні законодавчі відмінності зумовлені особливостями цих концепцій³⁸.

Шандра Р. Концепції авторського права в англо-американській та конти-нентальній правових системах: історико-правовий аспект / Р. Шандра // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХX звітної науко-во-практичної конференції (6–7 лютого 2014 р.). – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2014. – С.130-132. Див. також: Валлє В. Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуаль-ної власності у часі й просторі / Віра Валлє. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2010. – С. 20-29.

Дата добавления: 2017-02-01