Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 18 страница

До другої групи відносять твори, які не відповідають критерію оригінальності та на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду)⁴⁸ – розклади руху транспортних засо-

Афанасьєва К. О. Авторське право: практ. посібник / К. О. Афанасьєва. – К.: Атіка, 2006. – С. 93.

Sui generis – спеціальний порядок для охорони баз даних, які не визнанооригінальними. Відповідно з цим порядком, виробник бази даних має право забо-роняти витяг із запам’ятовуючого пристрою і (або) повторне використання всіх або істотної частини змісту бази, оцінюваної з якісної чи кількісної точки зору, коли придбання, перевірка або подання даного змісту свідчать про істотне з якісної або кількісної точки зору інвестування. У країнах ЄС це право діє протягом 15-років

1 січня року, наступного за датою завершення створення (заповнення) бази да-них. Див. наприклад: Карпенко Д. В. Правовий режим охорони бази персональних даних на підприємствах України / Д. В. Карпенко // Форум Права. – №1. – 2012. – С. 432-437; Комзюк Л. Гармонізація охорони прав на бази даних у процесі європей-ської інтеграції: досвід для України / Л. Комзюк // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. – №84. – 2010. – С. 60-63; Cardinale Philip J. Sui Generis Database Protection: Second Thoughts in the European

Розділ II. Інтелектуальна власність на літературні,
художні та інші твори (авторське право)

бів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші поді-бні бази (компіляції) даних.

Третя група творів,що не охороняються авторським правом–твори народної творчості або, так званий, фольклор. Такі твори часто бувають створені людьми, особа яких невідома. Вони складаються з характерних елементів традиційної художньої спадщини, які розви-ваються і зберігаються етнічною громадою або окремими особами й опосередковано відображають традиційні творчі погляди такої грома-ди через народні казки, народну поезію, народні танці і п’єси, художні форми народних звичаїв та обрядів тощо. Авторське право на них не поширюється, оскільки неможливо встановити конкретного автора⁴⁹.

Четверту групу становлять об’єкти,які виведені з-під охорониавторського права через їхній особливий статус:

офіційні документи⁵⁰ (закони, укази, постанови, судові рішен-ня, державні стандарти тощо) та їхні офіційні переклади;

символи та знаки, затверджені органами державної влади⁵¹ – державні символи України, державні нагороди; символи та знаки органів державної влади, Збройних Сил України й інших військо-вих формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій, емблеми; грошові знаки тощо.

Віднесення зазначених об’єктів до таких, що не охороняються авторським правом, належить до дискусійних питань у теорії автор-ського права. На думку деяких науковців, повне їхнє виведення з-під правової охорони авторського права не є раціональним, тому що вони мають своїх авторів, імена яких відомі⁵².

Union and What It Means for the United States / Philip J. Cardinale // Chicago-Kent Journal of Intellectual Property. – Vol.6; issue 2. – 2007. – P. 157-176.

Енциклопедія інтелектуальної власності / за ред. проф. П. П. Крайнєва. –

К.: Старт-98, 2012. – С. 360.

Офіційні документи –документи політичного,законодавчого,адміністра-тивного характеру видані органами державної влади у межах їхніх повноважень.

Проекти таких офіційних символів і знаків, до їхнього офіційного затвер-дження розглядаються як твори та охороняються відповідно до Закону (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Право інтелектуальної власності: Акад. курс / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. – К.: Ви-давничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 145.

58 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Перелік результатів інтелектуальної діяльності, що не охороня-ються авторським правом можна розширити з врахуванням вимог ст.ст. 447 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 8 та ст. 30 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та виділити ще дві групи об’єктів.

До п’ятої групи об’єктів, які не охороняються авторським пра-вом відносять ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, відкриття. Це пов’язано з тим, що охо-рона авторських прав поширюється на форму вираження твору, а не на виражені, описані, пояснені чи проілюстровані в творі дані (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Авторське право не поширюється також на твори, щодо яких закінчився строк його дії, внаслідок чого вони перейшли у суспільне надбання. Ці твори ми можемо віднести до шостої групи. Згідно із ст. 30 Закону України «Про авторське право і суміжні права», твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати автор-ської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора. Положення даної статті уточнюється ст. 447 Цивільного кодексу України, де йдеться не про припинення строку дії авторського права загалом, а лише про закінчення строків чинності майнових⁵³ авторських прав.

§ 2.5. Суб’єкти авторського права: поняття, класифікація

Суб’єкти авторського права –це особи,які володіютьсуб’єктивними авторськими правами на літературний, художній чи інший твір. Суб’єктів авторського права можна умовно поділити на два види.

Дата добавления: 2017-02-01