Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 19 страница

До першого виду належать первинні суб’єкти авторського права – автори та співавтори. Автор твору – це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір (ст. 1 Закону України «Про

⁵³ Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випад-ків, передбачених законом.

Розділ II. Інтелектуальна власність на літературні,
художні та інші твори (авторське право)

авторське право і суміжні права»). За українським законодавством автором може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку, сту-пеня дієздатності, громадянства чи інших правових ознак.

У ст. 435 Цивільного кодексу України зазначено, що, за від-сутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірни-ку твору (так звана, презумпція авторства).

Співавтори –особи,спільною творчою працею яких створенотвір (ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Для співавторства необхідні певні умови:

по-перше, твір має бути створений творчою працею двох і біль-ше осіб⁵⁴;

по-друге, твір має бути самостійним об’єктом авторського права

(тобто, твором, який охороняється авторським правом);

по-третє, має бути укладено угоду про співпрацю над твором⁵⁵.Виходячи з викладених вище умов, співавторство – це право-вий наслідок створення літературного, художнього чи іншого твору

узгодженою творчою співпрацею двох або більше фізичних осіб. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить

співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле (нероздільне співавторство) чи складається з час-тин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення (роздільне співавторство). Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути викорис-тана незалежно від інших частин цього твору. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення (ст. 436 Цивільного кодексу України).

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. В договорі має бути передбачено порядок використання твору, роз-поділу винагороди між співавторами та інші умови співпраці. Якщо договір між співавторами не укладений, слід керуватися приписами

Не вважається співавторством редагування літературних творів, їхня об-робка, коригування, надання технічної допомоги щодо звукозапису чи відеозапису творів, консультування (в т. ч. наукове керівництво).

Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності: Підручник

В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. – К.: Істина, 2007. – С. 9.

60 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

закону. Так, право опублікування та іншого використання твору належить всім співавторам. Авторський гонорар за використання твору належить всім співавторам у рівних частинах⁵⁶.

Деякі твори майже завжди створюються у співавторстві. Зокрема, співавторством визнається авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю (респондент), та особа, яка його взяла (інтерв’юер). Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв’ю (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

У співавторстві може створюватись також аудіовізуальний твір. Авторами(співавторами)аудіовізуального твору є:

а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;

в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

г) художник-постановник; д) оператор-постановник.

Одна й та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Окрім авторів (співавторів), суб’єктами авторського права можуть бути також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Такі особи називаються похідними суб’єктами авторського права.До похідних суб’єктів,зокрема, належать спадкоємці, правонаступники, замовники твору, роботодавці авторів та ін.

Замовник володіє авторськими правами на твори створені за замовленням на підставі цивільно-правового договору. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий твір нале-жать автору. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

⁵⁶ Там само. – С. 10.

Розділ II. Інтелектуальна власність на літературні,
художні та інші твори (авторське право)

Роботодавець автора володіє авторськими правами лише щодо службових творів – творів, створених автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи тру-дового договору (контракту) між ним і роботодавцем. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодав-цю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. За створення та використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір і порядок виплати якої встановлюють-ся трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (ст. 1, 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Дата добавления: 2017-02-01