Наука кримінального процесу

Поняття, типи та система кримінального процесу. Кримінальні процесуальні форма, функції та гарантії

Під поняттям «наука» розуміють особливий вид пізнавальної діяльності, спрямо­ваний на вироблення об’єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань про дійсність. Як і всі види пізнання, наука виникла з потреб практики і особливим спо­собом регулює її. Наука ставить своєю метою виявити сутнісні зв’язки (закони), від­повідно до яких об’єкти можуть перетворюватися в процесі людської діяльності.

Наука кримінального процесу теоретично узагальнює досвід кримінальної процесуальної діяльності, аналізує актуальні питання застосування кримінально­го процесуального законодавства, що мають місце у практиці правоохоронних органів та суду, розробляє науково-практичні рекомендації, спрямовані на підви­щення ефективності кримінальної процесуальної діяльності всіх суб’єктів кримі­нального процесу

Кримінальний процес вивчається наукою, або теорією кримінального процесу. Те, що вивчає наука, називають її об’єктом. Теорія кримінального процесу має справу з кримінальними процесуальними нормами та практикою їх застосування. Іншими словами, об’єктом науки кримінального процесу виступає кримінальна процесуальна діяльність.

Разом з тим кримінальна процесуальна діяльність цікавить науку кримінального процесу не задля просто опису, а головним чином для пояснення явищ реальності та прогнозування напрямів їх розвитку. Тому теорія кримінального процесу в кінцевому підсумку намагається виявити в досліджуваних об’єктах відповідні властивості, зв’язки та закономірності. Отже, предметом науки кримінального процесу є власти­вості кримінального процесу, його зв’язки, закономірності виникнення, функціону­вання та розвитку як соціально-правового явища.

Таким чином, наука кримінального процесу вивчає: систему норм кримінального процесуального права як цілісне соціально-правове явище, їх внутрішній логічний зміст, структуру та ефективність застосування; суть, завдання і засади кримінального провадження, а також правові ідеї, які обумовлюють їх нормативний зміст та спрямо­ваність; розвиток і основні риси кримінального провадження; правове становище суду, сторін та інших учасників кримінального провадження; проблеми теорії доказів, кримінального процесуального пізнання тощо.

У теорії кримінального процесу детально досліджується: порядок кримінальної процесуальної діяльності від її початку до завершення; кримінальні процесуальні відносини, які виникають у результаті такої діяльності, та кримінальні процесуальні правопорушення; правове становище особи у кримінальному провадженні, її права та їх кримінальні процесуальні гарантії; повноваження оперативних підрозділів, ор­ганів досудового розслідування, прокуратури і суду у кримінальному провадженні.

Крім того, наука кримінального процесу вивчає історію кримінального процесу; аналізує типи, форми та тенденції розвитку зарубіжного кримінального процесу, їх переваги та недоліки, а також вплив на кримінальне процесуальне законодавство України; виявляє протиріччя та прогалини в законодавстві; оцінює законопроекти; прогнозує розвиток кримінального процесу України.

Окрім предмета, кримінальна процесуальна теорія, як і будь-яка інша наука, мас свою методологію (від грец. теіНо<іо8 - шлях дослідження або пізнання, Іо^ох - по­няття, вчення), тобто систему принципів і методів дослідження предмета науки кри­мінального процесу.

Метод (від грец. те/НосІоя - шлях, спосіб дослідження, навчання, викладу) -сукупність прийомів і операцій пізнання і практичної діяльності; спосіб досягнен­ня певних результатів у пізнанні та практиці. Застосування того чи іншого методу визначається метою пізнавальної або практичної діяльності, предметом вивчення або діями та умовами, в яких здійснюється діяльність. Кожна сфера людської ді­яльності мас свої специфічні методи. Саме тому предмет кримінальної процесу­альної науки визначає специфіку застосування в ній загальнонаукових, окремих наукових і спеціальних методів пізнання, зумовлених загальним діалектико-мате-ріалістичним методом, шо зобов'язує розглядати всі явища і процеси в розвитку та протиріччях

Сучасна наука кримінального процесу переважно користується такими методами: формально-логічним (виявляється у граматичному, логічному та системному тлума­ченні наукою кримінального процесу норм права); історичним (полягає у вивченні кримінального процесу у розвн і ку); і оціа Югічним (вивчення кримінального процесу як соціального інституту в його органічному зв'язку з іншими соціальними інститу­тами; врахування впливу цнвілізаційних, економічних, політичних, культурних та інших соціальних факторів на досягнення завдань кримінального провадження; до­слідження ефективності кримінальних процесуальних норм шляхом опитувань, анке­тування. статистичних досліджень тощо); порівіїніьно-правовим (зіставлення і оцінка правових інститутів та кримінальних процесуальних норм різних держав, що дає МОЖЛИВІСТЬ врахувати недоліки та запозичити досягнення правового регулювання у сфері кримінального процесу їй кордоном).

Наука кримінального процесу виникла багато віків тому та має цікаву і різнома-нпиу історію. В її створенні і розвитку беруть участь вчені, що представляють різні наукові напрями, але мають і загальні цілі, об'єднані загальною турботою про зміц­нення законності.

Дата добавления: 2017-02-01