Поняття, типи та система кримінального процесу. Кримінальні процесуальні форма, функції та гарантії

вимагали підкорення лише закону; відмовилися від теорії формальних доказів; запро­ваджувалася оцінка доказів за внутрішнім переконанням суддів. Так, Наполеон за допомоги видатних юристів за досить короткий строк (1801-1810 рр.) розробив Ци­вільний, Цивільний процесуальний, Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекси та Торгове уложення, які стали основою європейського законодавства на півтори сотні років. У фарватері світового історичного прогресу йшла і Росія, де в 1864 р. було прийнято найвидатніші пам’ятки правової культури - Статут цивіль­ного судочинства, Статут кримінального судочинства. Наведене й обумовило станов­лення сучасного для того часу кримінального судочинства.

Змагальний тип кримінального процесу характеризується певними ознаками:

1) наявність двох протилежних сторін: обвинувачення (кримінального пересліду­вання) та захисту;

2) процесуальна рівність сторін. Проте юридична рівність сторін не означає їх повне рівноправ’я. Справа в тому, що обвинувальну функцію виконують держав­ні органи, які за своєю потужністю значно переважають сторону захисту. Тому, щоб змагальність була реальною, а не ілюзорною, сторона захисту наділяється додатковими правами, які відсутні у сторони обвинувачення. Сукупність таких прав отримала в теорії кримінального процесу назву «переваги захисту» (/оуоr Афжіот - лат). Серед таких переваг захисту слід назвати презумпцію невину­ватості та забезпечення доведеності вини, правило тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого тощо;

3) наявний гласний та незалежний від сторін суд, який не має права брати на себе здійснення ні обвинувальної функції, ні функції захисту;

4) головною рушійною силою змагального типу процесу є спір сторін з приводу обвинувачення.

Змагальний тип процесу має два різновиди, які він послідовно проходив у своєму історичному розвитку та які тією чи іншою мірою продовжують застосовуватися і в наш час у різних національних правових системах. Це обвинувальний та позовний види змагального типу процесу.

Обвинувальний, або аккузаційний (від лат. ассшаїіо - обвинувачення) вид про­цесу є змагальним, оскільки в ньому беруть участь сторони, і від того, хто з них отримає перемогу у спорі, залежить вирок суду. Проте така змагальність за своєю суттю є формальною. Адже значення мають лише зовнішні, і по суті, сторонні для справи, фактори (наприклад, фізична сила та витривалість під час випробовувань об­винуваченого і обвинувача вогнем або водою; ордалії (судові поєдинки)).

Позовний вид змагального типу процесу містить два різновиди: приватно-позов­ний процес та публічно-позовний процес.

Приватно-позовний процес являє собою вид змагальності, який характеризується наявністю приватного обвинувача, рівноправ’ям сторін, рівномірним розподілом між ними тягаря доказування та пасивною роллю суду у доказуванні.

У публічно-позовному процесі обвинувачення підтримується офіційними особами в силу службового обов’язку, який переслідує мету встановити об’єктивну істину, але разом з тим вважає обвинуваченого невинуватим, усі сумніви тлумачаться на користь

Глава 1

обвинуваченого, а тягар доказування покладається на обвинувача. Разом з тим суд у публічно-позовному процесі наділений субсидіарною (допоміжною) активністю, яка спрямована на відновлення рівноваги або забезпечення фактичної рівності сторін (наприклад, у разі процесуальної бездіяльності сторін має право викликати свідків, витребувати предмети та документи тощо).

Змішаний тип процесу також є одним з історичних типів кримінального процесу, що поєднує риси розшукового і змагального типів процесів. З одного боку, у ньому виражені демократичні засади судового розгляду (усність, гласність, змагальність, безпосередність), а з другого - елементи більш ранніх типів кримінального процесу, що проявляється у вигляді різних обмежень процесуальних прав підозрюваного (об­винуваченого) і захисника на досудовому розслідуванні (одночасне виконання слідчим функції розслідування та прийняття рішення з низки питань і у провадженні в цілому). Змішаний тип кримінального процесу існує в сучасних Німеччині, Російській Феде­рації, Франції та деяких інших країнах Європи.

У XXI ст. намітилася тенденція запровадження відновлювального правосуддя, за­вдання якого вбачають не в тому, щоб домогтися встановлення істини будь-якою ціною та засудити особу, а в забезпеченні права особи та ресоціалізації винного, досягненні компромісу між обвинуваченим та потерпілим (наприклад, шляхом укладання угоди про примирення).

Тому можна стверджувати, що на сучасному історичному етапі в Україні панує змішаний тип кримінального процесу з окремими елементами відновлювального правосуддя.

Дата добавления: 2017-02-01