Фінансовий аналіз 8 страница

· визначення категорійного апарату цієї галузевої соціології;

· виділення структурних елементів культури;

· функції культури;

· різновиди культури;

· культура й особистість;

· культурна взаємодія та взаємовплив культур;

· глобалізація та універсалізація культури в сучасних умовах;

· етноцентризм і культурний релятивізм.

Об’єктом соціології культури є культура суспільства як соціальне явище, її виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та її місце у духовному житті суспільства.

Предметом соціології культури є соціальний механізм розвитку культурної сфери, поведінка соціальних суб’єктів у культурній сфері.

Категорії соціології культури та функції культури

До основних категорій соціології культури відносять “норми”, “цінності”, “ціннісні орієнтації”, “зразки поведінки”, “менталітет”, “інтереси ” та ін.

Основні елементи соціології культури

- Поняття і уявлення;

- Зразки поведінки;

- Норми і цінності;

- Мова, ідеологія та ін.

▓ Цінності – це матеріальні предмети, ідеї чи якості, щодо яких індивід або група займуть оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у житті, відчуваючи необхідність у них, намагаючись оволодіти ними.

Вони бувають декларовані та реальні. Система цінностей обумовлює вибір засобів задоволення потреб й інтересів.

Соціокультурні зразки поведінки закріплені в обрядах, звичаях і традиціях (неписані правила).

Соціокультурні уявлення – це регулятори, що формуються на особистісному рівні на основі повсякденного досвіду; це первинні орієнтації в просторі культури суспільства, соціальної спільноти або групи. Кожне суспільство має свої специфічні уявлення про те, що є корисним, дозволеним, важливим, а що – шкідливим, забороненим і неважливим. Поняття створюються на базі уявлень і містяться передусім у мові; завдяки ним стає можливим впорядкувати досвід людей. Поняття – це думки, ідеї, знання, Що відображають в узагальненій формі предмети і явища дійсності через фіксацію їх умов. Мова – це форма накопичення, збереження і передавання людського досвіду, система понять, наділених певним значенням.

4. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ КУЛЬТУРИ

В ХІХ ст. певного поширення набув соціокультурний підхід. Російський філософ і соціолог М. Данилевський (1822 – 1885) виділив 13 культурно-історичних типів, серед них і “слов’янський”. У ХХ ст. німецький філософ О. Шпенглер (1880 – 1936) вважав, що культурно-історичні типи (вісім) – це замкнуті організми, які протистоять один одному.

Відомо декілька методологічних підходів до соціологічного аналізу культури.

Функціональний підхід – основним елементом культури вважає цінності. Конфліктний підхід розглядає культуру як динамічну систему, яка є ареною конфліктів, породжених соціальною нерівністю (К. Маркс, Дарендорф).

Діяльний підхід – у 80-ті роки ХХ ст. увага зосереджувалася не тільки на оволодінні досвідом минулих поколінь задля втілення його у виробництво та суспільне життя, а й на тому, якими засобами це робити.

Технологічний підхід. У радянській філософській та соціологічній літературі до середини 60-х років під культурою розуміли сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством.

Динамічнішим стало дослідження культури на початку 90-х років. Саме в цей період утвердилося у вжитку західноєвропейське поняття «менталітет», яким активно послуговуються задля глибинної характеристики культури. Це поняття охоплює систему цінностей, культурні традиції, специфіку відображення, стереотипи поведінки, притаманні різним соціальним групам у різних соціальних умовах.

Питання для самоконтролю

2. Що таке культура? Які існують інтерпретації цього поняття?

3. Чи можливий феномен “відставання культур”?

4. Що більш впливає на поведінку соціальних груп – культура суспільства чи групові ціннісно нормативні структури?

5. Чому культуру називають формою суспільної свідомості, а не ототожнюють культуру з нею?

6. Як ви розумієте твердження: “Культура є одним із найважливіших критеріїв економічного, політичного та духовного життя суспільства. Вона служить характеристикою соціальної зрілості суспільної системи, її різних спільностей, а також надихає творчі можливості людини”? Як можна тлумачити це твердження з точки зору соціології?

7. Дайте визначення поняття «цивілізація».

8. Поясніть роль менталітету у сприйнятті навколишнього світу.

9. Визначте основні види (форми) культури та схарактеризуйте їх.

10. Які існують рівні культури?

11. Традиційну культуру іноді ототожнюють з народною завдяки тому, що традиційна вона за змістом, але народна – за суб’єктом. Що у них є спільним та чим вони відрізняються?

12. Чи можна назвати культуру системою, яка самоорганізується, самовідновлюється та самозберігається, тобто – самодостатньою?

13. Масова культура уніфікує, стандартизує ціннісно-нормативні структури суспільної свідомості. Деякі впливові соціологи об’єдналися під гаслом “Назад до культури!” (Франкфуртська школа). Як ви до цього ставитеся? Можливо, є інші засоби та шляхи регуляції масової культури? Чи можливо це взагалі?

14. Що є об’єктом і предметом дослідження соціології культури?

15. Визначте основні методологічні підходи до соціологічного аналізу культури

Рекомендована література:

1. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – с. 165- 178

2. Практикум з соціології: Навч. Посібник для студентів вищих закладів освіти/ За редакцією В.М. Пічі. – Львів: „Новий Світ - 2000”, „Магнолія плюс”, 2004. – с. 152-158

3. Соціологія: Навч. посібник для самост. вивч. дисципліни/ І.Г.Мухіна; Харківська філія УДУЕФ. – Х.: ХФУДУЕФ, 207. – с. 105 -111

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред.. В.Г.Городяненка. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2006. – с. 231- 239

5. Черниш Н. О. Соціологія: Курс лекцій / Н. О. Черниш. – Львів: Кальварія, 1996. – Вип. 5

6. Юрій М. Ф. Соціологія / М. Ф. Юрій. – К.: Дакор, 2005. – с. 432- 445

ЛЕКЦІЯ 17 (18 – для спеціальності «Облік і аудит»)

Тема 11. Соціологія релігії

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

1. Поняття соціології релігії, предмет та об’єкт дослідження, становлення та місце серед інших наук (Е. Кант, О. Конт, М. Вебер, Е. Дюркгейм).

2. Релігійні відносини в суспільстві, релігія як соціальний інститут.

3. Види релігій та форми релігійних організацій.

Мета: формувати знаннящодо базових понять соціології релігії, релігії як соціального явища та регулятора життєдіяльності людини, видів релігії, форм релігійних організацій. Розвивати уміння критично осмислювати соціологічні теорії релігії, самостійно аналізувати результати соціологічних досліджень з проблем соціології релігії.

Ключові поняття та терміни

Релігія, соціологія релігії, теологія, богослов’я, філософія релігії, релігієзнавство, церква, секта, деномінація, культ релігійний, конфесії, релігійність, релігійна діяльність, рівень релігійності, релігійна поведінка, сакральне і профанне, методи соціології релігії, функції соціології релігії, релігійна поведінка, релігійна свідомість.

Зміст лекції

1. ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ, ПРЕДМЕТ ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА МІСЦЕ СЕРЕД ІНШИХ НАУК (Е. КАНТ, О. КОНТ, М. ВЕБЕР, Е. ДЮРКГЕЙМ)

▓ Соціологія релігії – галузь соціології, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, її вплив на соціальну поведінку соціальних спільнот та індивідів.

Головні завдання соціолога – розглянути релігійні вірування з точки зору впливу їх на поведінку людей, виявити мотивацію людських дій.

▓ Об’єктом соціології релігії є релігія як соціальне явище, її виникнення, розвиток та місце в духовному житті суспільства.

▓ Предметом соціології релігії може бути релігія в цілому, так і окремі її елементи: релігійні групи і організації, релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійна психологія, громадська думка про релігію і церкву; церковно-громадські рухи, конфесійно орієнтовані політичні партії, вплив релігії на поведінку людей в різних сферах суспільного життя, міжконфесійні конфлікти і т. д. як сукупність структур, процесів, пов’язаних із функціонуванням суспільства на різних рівнях, та система контролювання соціальної поведінки.

Як наукова дисципліна соціологія релігії починає формуватися в середині ХХ ст. ЇЇ виникнення і розвиток пов’язані передусім з іменами Е. Дюркгейма і М. Вебера.

У сучасній соціології релігії виділяють два рівні релігійних феноменів:

· Теоретичний, який розглядає релігію як цілісну підсистему і виявляє її взаємодію з іншими соціальними структурами, визначає її соціальну природу, місце і роль у суспільстві, „соціальні функції” і її внутрішню структуру;

· Емпіричний, який досліджує релігійність соціальних і демографічних груп, окремих особистостей, норми і цінності різноманітних релігійних спільностей, їхніх організацій, вплив тієї чи іншої конфесії на життєві позиції і спосіб життя людей, процеси сакралізації і секуляризації тощо.

Сакралізація – процес протилежний секуляризації. Підкорення соціальних інститутів і людини релігійному впливу.

У межах теоретичної соціології релігії існує декілька течій.

До 70-х років ХХ ст. панувала функціональна школа (Т.О. Діа, Л. Шнайдер, М. Йінгер та ін.).

Наприкінці 60-х на початку 70-х років більш помітні позиції в соціології релігії стали займати представники феноменологічного напрямку П. Бергер, Т. Лукман.

Соціологія релігії в радянський період не розвивалася, якщо не брати до уваги деякі емпіричні соціологічні дослідження, які мали підтвердити марксистсько-ленінську ідею про об’єктивну необхідність так званої соціальної атеїзації радянського народу та праці з історії релігії в дусі наукового атеїзму. Лише з початку 1990-х р.р. українські соціологи посилюють увагу до проблем соціології релігії.

Релігія є об’єктом дослідження цілого ряду суспільних наук: соціальної філософії, історії, релігієзнавства, культурології, естетики, мистецтвознавства в т.д. Соціологію релігія цікавить як соціальне явище, як важливий структурний компонент суспільства в найрізноманітніших його соціальних проявах і на різних рівнях, тобто як соціальний інститут.

Функції соціології релігії

- теоретико-пізнавальна;

- прогностична;

- виховна;

- управлінська;

- інструментальна;

- критична;

- регулятивна.

2. РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В СУСПІЛЬСТВІ, РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

▓ Релігія – система вірувань і ритуалів, на підставі яких група людей пояснює те, що вважає надприродним і священним.

Можна виділити п’ять основних елементів, які допомагають зрозуміти чи є релігією система вірувань:

v наявність групи віруючих (релігійні групи);

v інтерес до явищ, які вважаються священними і надприродними;

v віросповідання або специфічна система вірувань;

v уявлення про „праведний” спосіб життя (наприклад, десять християнських заповідей);

v ритуали, або зразки поведінки стосовно священних і надприродних сил.

Соціальні функції релігії

регулятивна.

світоглядна.

компенсаторська.

інтегруюча.

У функціонуванні релігії як соціального інституту важливе значення мають релігійна свідомість, релігійна психологія, низка морально-етичних правил, релігійна діяльність.

Рис.1 Структура релігії як соціального інституту

▓ Релігійність – віра людини у Бога, релігійна поведінка, приналежність до релігійної організації.

▓ Рівень релігійності – відсоткове відношення респондентів, яким притаманні ознаки релігійності, до всієї сукупності опитаних.

▓ Ступінь релігійності – інтенсивність вияву основних ознак релігійності (міцна чи слабка віра у надприродне, в Бога, постійне чи епізодичне відвідування богослужінь тощо).

▓ Характер релігійності – інтегративний показник, який включає конфесійну приналежність, регіональний, національний, культурний, соціальний вимір релігійності.

▓ Стан релігійності – регіональний, національний, суспільний, цивілізаційний, якісно-кількісний показник релігійності.

3. ВИДИ РЕЛІГІЙ ТА ФОРМИ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

ВИДИ РЕЛІГІЙ

Рис. 2. Види релігії

Форми релігійних організацій

1. Церква:

- римо-католицька;

- греко-католицька;

- православна;

- лютеранська.

2. Секта:

- кальвінізм (ранній період),

- методизм (ранній період),

- свідки єгови (ранній період);

3. Домінації:

- союз євангельських християн-баптистів;

- союз християн віри євангельської (п’ятидесятники).

2. Релігійний культ:

- сатаніти;

- біле братство.

Питання для самоконтролю

1.Що вивчає соціологія релігії?

2.Що означає термін «релігія»?

3.Що таке релігієзнавство і з яких частин воно складається?

4.У чому полягає суть релігії як соціального явища?

5.Які основні історичні види релігій?

6.Яка структура релігії?

7.Які ви знаєте типи релігійних об’єднань?

8.Що таке релігійна свідомість?

9.Визначте основні види релігійної діяльності?

10. Назвіть головні функції релігії в суспільстві?

11. У чому різниця між поняттями «сакралізація» та «секуляризація»?

12. У чому полягає суть поняття «свобода совісті»?

13. Який сучасний стан релігії в Україні?

Рекомендована література:

1. Піча В. М. Соціологія: Підручник / В. М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – с. 179- 190

2. Практикум з соціології: Навч. Посібник для студентів вищих закладів освіти/ За редакцією В.М. Пічі. – Львів: „Новий Світ - 2000”, „Магнолія плюс”, 2004. – с. 221-243

3. Соціологія: Навч. посібник для самост. вивч. дисципліни/ І.Г.Мухіна; Харківська філія УДУЕФ. – Х.: ХФУДУЕФ, 207. – с. 111-116

Опорний конспект

напрям підготовки 0501 „Економіка і підприємництво”

спеціальність: 6.050100 «Фінанси»

освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

форма навчання: денна

Укладач Р.А. Чемчикаленко, к.е.н.

Розглянуто та ухвалено

на засіданні кафедри

Протокол від 28.08.2009 № 1

Харків

Дата добавления: 2017-02-01