Види економічного аналізу

Виділення видів економічного аналізу має суттєве значення для формування методики і побудови організаційної системи аналітичних досліджень, оскільки при цьому визначається чіткий алгоритм пошуку. Основу класифікації видів аналізу становлять можливості виконання функцій управління і менеджменту. Основні класифікаційні ознаки виділення різних видів економічного аналізу наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація видів економічного аналізу

Групувальна ознака	Види аналізу
часова форма	перспективний, поточ­ний і ретроспективний
просторова форма	внутрішній і зовнішній
зміст аналізу	комплексний і тематичний
періодичність аналізу	періодичний і одноразовий
організаційна форма	централізований і децентралізований; немеханізова­ний і на базі ЕОМ
форма досліджуваних еконо­мічних відносин	техніко-економічний, соціально-економічний, функ­ціо­­нально-вартісний
рівень охоплення об’єкта	суцільний, вибірковий, внутрігосподарський, загальний, міжоб’єктний

Можна виділити й інші класифікаційні ознаки, однак у методологіч­ному та організаційному аспектах найсуттєвішим є визначення його просто­ро­вих і часових видів.

Просторові види економічного аналізу вирізняються за відношенням до досліджуваного об’єкта як зовнішній та внутрішній.

Мета зовнішнього економічного аналізу – оцінити місце господарюючого суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо. Він ґрунтується лише на тій інформації, яка необхідна підприємству чи установі для контролю за динамікою ринкових регуляторів (оподаткування, митне регулювання, цінові обмеження, підприємницькі пільги та гарантії тощо), а також тій, яка потрібна для інформування акціонерів чи інших інвесторів про рівень розвитку господарюючого суб’єкта, ефективність інвестицій, ризик ділового партнерства, можливі дивіденди та ін. Зовнішній аналіз проводять за інформацією, яка визначає базові параметри діяльності суб’єкту господарювання, які дають змогу проводити ефективне регулювання його економічних відносин за загальнонаціональними інтересами та є достатніми у гарантіях ділового партнерства. Водночас він допомагає будь-кому забезпечити повну конфіденційність інформації і комерційну таємницю. В організаційному плані він може проводитись як силами зацікавленої сторони, так і спеціалізованими незалежними аудиторськими фірмами. У методичному плані він проводиться з широким використанням статистичних прийомів аналізу (групування, середніх величин, динамічного ряду), економіко-математичних методів і моделей (моделі міжгалузевого балансу, транспортної задачі, матриці багатокри­теріальної оптимізації, тощо), порівняльного (міжгалузевого, міжгоспо­дарсь­кого, міжрегіонального) аналізу. Наслідком таких аналітичних дослід­жень є напрацювання концепцій і цільових програм економічного розвитку, індикативних планів та протоколів ділового партнерства. Основні напрямки зовнішнього економічного аналізу:

· аналіз дієвості та ефективності монетарної і фіскальної політики держави;

· аналіз інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості об’єктів;

· аналіз правового забезпечення регулювання економічних відносин;

· маркетинговий аналіз;

· аналіз підприємницького ризику;

· аналіз ділового партнерства;

· аналіз політичних, соціальних, екологічних аспектів господарювання.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб’єкта його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він ґрунтується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній), яка регламентується або на інформації спеціальних обстежень всіх видів діяльності підприємства чи його підрозділів. Внутрішній аналіз, використовуючи весь комплекс економічної інформації, дає змогу оперативно управляти господарськими процесами, вдоскона­ленням організації виробництва і праці, підвищенням конкурентоспро­можності продукції і використанням виробничо-фінансових ресурсів тощо. Результати внутрішнього аналізу є комерційною таємницею і забезпечують внутрішній менеджмент. На відміну від зовнішнього аналізу тут можна використовувати систему показників, які забезпечують управління проміжними і кінцевими результатами діяльності, показники, які враховують специфіку роботи основного і допоміжних виробництв та деталізовані за місцем і часом проведення господарських процесів. При проведенні внутрішнього аналізу повніше виявляються зв’язки між економікою та технікою і технологією виробництва, соціальною сферою. Часто цей аналіз називають техніко-економічним.

В організаційному плані його можуть проводити спеціалізовані підрозділи (бюро, відділ економічного аналізу) так і всі економічні служби з широким залученням зацікавлених осіб. У методологічному плані він охоплює всю гаму прийомів і методів факторного аналізу за різними алгоритмами досліджень. Наслідком таких аналітичних дослід­жень є розроблення оперативних планів-графіків, видача аналітичних відомос­тей, пояснювальних записок тощо. Основні напрямки внутрішнього економічного аналізу:

· аналіз виробничої програми;

· аналіз ресурсозабезпечення та ресурсовикористання;

· аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції;

· аналіз технічного та соціального розвитку і інші.

Найвищий практичний результат внутрішнього аналізу – виявити та обґрунтувати можливості мобілізації внутрішніх резервів економічного зростання.

Поділ аналізу на внутрішній і зовнішній є класичним, але з огляду на процеси реформування національної системи обліку і звітності, перехід на міжнародні стандарти набуває нового змісту. Насамперед це виражається у поділі інформації на доступну (публічну) і конфіденційну, різних рівнях її інтегрованості та ступені аналітичності. Тому за різними ознаками він має суттєві відмінності (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Дата добавления: 2017-02-01