Предмет і об’єкти економічного аналізу

Виділення будь-якої системи спеціальних знань, в тому числі і економічного аналізу, передбачає чітке розмежування її предметної галузі та визнання специфіки об’єктів дослідження. Враховуючи високий рівень інтегрованості економічних наук досягти чіткості такого розмежування дуже складно, що викликає різноплановість тлумачень предмету та об’єктів будь-якої науки. В якості предметної галузі економічного аналізу діяльності підприємства часто виділяють: виробничо-фінансову діяльність, господарські явища і процеси, економіку підприємства, структуру і зміст інформаційних потоків на підприємстві тощо. Зауважимо, що виходячи із змісту економічного аналізу, його цільової орієнтації предмет аналізу не слід пов’язувати з об’єктом і станом його інформаційної визначеності, оскільки показники (параметри) будь-якої економічної субстанції лише описують її, а не розкривають змістову природу зміни і розвитку у системі координат управління. Здійснюючи економічний аналіз слід мати на увазі такі його особливості:

· оскільки функціонування будь-якої економічної системи і її ділова активність мають циклічний характер, то аналіз слід проводити у кожній фазі цього циклу;

· аналізом слід охопити не тільки кількісні, а і якісні характеристики діяльності суб’єктів господарювання;

· аналізу підлягає вся сукупність причинно-наслідкових зв’язків, дія об’єктивних і суб’єктивних факторів, меркантильні і практичні субстанції підприємництва;

· у площині аналітичних досліджень знаходиться не тільки економічна сфера діяльності суб’єктів господарювання, а і правові, соціальні, економічні аспекти їх функціонування;

· економічний аналіз, маючи свою предметну галузь, виступає забезпечуючою підсистемою практично всіх функцій управління та виробничо-фінансового менеджменту, але це не дає підстав для його розмивання у предметах інших функціональних економічних наук;

· трансформація економічних систем, економічна глобалізація і інтернаціоналізація, перехід на нові форми і методи бізнесу, зміна філософії підприємництва призводять до ускладнення, видозміни, розширення меж предмету аналізу господарської діяльності підприємства.

Таким чином, під предметом економічного аналізу діяльності підприємств треба розуміти реальну господарську практику суб’єктів господарювання, яка характеризується сукупністю економічних відносин у зв’язку з виробничо-фінансовими ресурсами, навколишнім природним середовищем, міжнародним співробітництвом та соціально-політичною атмосферою і знаходить своє вираження в системі економічної інформації.

Економічний аналіз пов’язаний з явищами та процесами, які виражають сутність відносин процесу виробництва, логістики, управління тощо. У змістовій площині він визначає цілеспрямовану діяльність дослідника (аналітика), яка полягає в ідентифікації показників, факторів зв’язку, алгоритмів зміни для пояснення і обґрунтування явищ і процесів господарського життя, їх формалізованого вираження та визначення шляхів адаптації досліджуваного об’єкта чи досягнення його зміни.

Ідентифікація передбачає встановлення відповідності реальних явищ і процесів до їх наперед заданих характеристик. Інформаційне вираження господарських явищ і процесів, показників, які дають кількісну і якісну інтерпретацію досліджуваного об’єкту, явищ, процесів.

Будь-яка зміна господарських явищ і процесів досліджуваного суб’єкту господарювання відбувається під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів. Факторами називають рушійні сили, які визначають стан і зумовлюють зміну та розвиток господарських явищ і процесів. Саме виявлення сукупності факторів, визначення характеру і ступені їх впливу, ідентифікація і оцінка ступені їх значимості складає основу причинно-наслідкового пояснення ситуації що склалася чи може скластися.

Ідентифікація алгоритмів зміни і розвитку являє собою сукупність послідовних дій, які необхідно виконати щоб отримати заданий результат.

Результати аналітичних досліджень можуть бути чітко формалізованими за кількісними оцінками, тобто мають алгоритм доведення і неформалізованими, що будуються на певних (кількісно невиражених) уподобань. Очевидно, що аналітичні висновки і пропозиції, які мають формалізоване вираження є більш об’єктивними, перспективними, хоча і не виключають певної корекції управлінських дій на суб’єктивні уподобання.

Господарські явища і процеси слід розглядати з позицій їх фактичного чи можливого впливу на зміну економічного потенціалу суб’єктів господарювання. Їх ідентифікація і оцінка дозволяє напрацювати судження проте яким є виробничо-фінансовий стана економічної системи і чого можна очікувати в майбутньому. Слід мати на увазі, що певні явища і процеси неодмінно приведуть до зміни господарської ситуації, а інші можуть вплинути на неї лише потенційно.

У предметну галузь економічного аналізу входить також виявлення і обґрунтування шляхів мобілізації резервів зміни і розвитку, які слід розглядати як ступінь дії факторів у конкретних умовах. Будь-які резерви визначаються як невикористані можливості чи втрачена вигода (приховані резерви) та певний запас можливостей (явні резерви). На основі рейтингової оцінки можливостей та доцільності мобілізації резервів формулюють висновки і пропозиції для прийняття управлінських рішень.

Предметна область аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації.

Виділяється дві групи користувачів: внутрішні і зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів виробничо-фінансової діяльності суб’єктів господарювання) ставлять цілі діагностики і оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результативності їх управлінських дій. Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: на тих, що безпосередньо зацікавлені у позитивних результатах роботи суб’єктів господарювання (власники, акціонери, кредитори, партнери); і на тих, що захищають інтереси першої групи користувачів (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа та ін.). Для зовнішніх користувачів цілі аналізу виражаються в об’єктивному обґрунтуванні управлінських дій, правомірності змін у досягненні креативних цілей, визначеності можливого сприяння у досягненні успіху тощо.

Демократизація бізнесу, інтеграція і розмежування корпоративних інтересів визначили також соціально-корпоративний аспект трактування предмету економічного аналізу за яким признається, що від результатів аналізу залежить мотивація і поведінка всіх учасників господарчого процесу, а вигода реалізації управлінських рішень буде тим більшою, чим повніше будуть враховані інтереси зацікавлених сторін.

Даючи характеристику предмету економічного аналізу доцільно також виділити його об’єкти. Об’єктом у пізнавальному розумінні є те, на що спрямована діяльність дослідника. Стосовно економічного аналізу, то поняття його предмету і об’єктів не є тотожними, хоча чітку грань між ними встановити дуже важко. Об’єкти економічного аналізу мають інформаційне вираження, існують незалежно від наявності користувачів аналітичної інформації, цілей і можливостей їх активної участі в управлінні. Якщо предметом економічного аналізу є реальна господарська практика суб’єктів господарювання за всіма аспектами відносин у його внутрішньому і зовнішньому середовищах, то об’єктом виступає інформаційна модель досліджуваної предметної галузі. Межею корисності пізнання об’єктів аналізу є отримання достовірної, повної, якісної і своєчасної аналітичної інформації. Розділяти предмет та об’єкти аналізу господарської діяльності коректно лише з позицій раціональної організації аналітичних досліджень, оскільки це взаємопов’язані дефініції. Предметом аналізу є формування пізнавальної інформації про природу, стан, структуру та поведінку його об’єктів. Об’єктами економічного аналізу діяльності підприємства є:

· виробнича, інвестиційна, фінансова, маркетингова та інші види діяльності;

· ресурси всіх видів діяльності;

· виробничі та управлінські структури;

· організація виробництва, праці, менеджменту, ділового партнерства і т.п.;

· форми господарювання і власності тощо.

Виділення об’єктів і предметної галузі їх дослідження визначається цілями управління та наявністю ефективного організаційно-методичного забезпечення аналізу.

Дата добавления: 2017-02-01