Науково-практичні засади економічного аналізу

Ключові терміни і поняття

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Розділ 1

1.1. Науково-практичні засади економічного аналізу

1.2. Зміст, завдання і цільові спрямування економічного аналізу

1.3. Становлення та розвиток економічного аналізу в Україні

1.4. Пріоритети розвитку сучасного економічного аналізу

1.5. Предмет і об’єкти економічного аналізу

1.6. Зв’язок економічного аналізу з іншими економічними науками та

галузями наукових знань

1.7. Види економічного аналізу

Аналіз і синтез. Теорія наукового пізнання. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Тріада процесу пізнання. Інформаційна модель економічної системи. Система економічних наук. Система спеціальних знань. Інтегрованість наук. Принципи аналізу. Системність. Комплексність. Рейтингова оцінка. Предмет аналізу. Об’єкт аналізу. Оцінкова, діагностична і пошукова функції аналізу. Трансформація аналізу. Парадигма аналізу. Макроекономічний аналіз. Мікроекономічний аналіз. Стратегічний (перспективний) аналіз. Поточний (оперативний) аналіз. Підсумковий (ретроспективний) аналіз. Маркетингові дослідження. Сканування зовнішнього середовища. SWOT-аналіз. Конкурентний аналіз. Функціонально-вартісний аналіз.

Будь-яка господарська діяльність (бізнес) передбачає необхідну суму знань і вмінь для її організації та підтримки конкурентоспроможності в умовах зміни внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. Необхідна система знань для здійснення господарської діяльності (бізнесу) ґрунтується на загальній теорії наукового пізнання та економічній теорії, які вивчають можливості, тенденції та закономірності становлення та розвитку економічних систем різного типу через дослідження об’єктивних передумов та реалій такої діяльності. Саме ці теоретичні засади є методологічною основою аналізу господарської діяльності підприємств, зорієнтованого на дослідження їх як економічної системи в цілому та за структурними елементами. У процесі набуття знань та вмінь виділяють об’єкт і суб’єкт пізнання. Для економічного аналізу об’єктом дослідження є підприємство, економічна система, середовище господарювання, господарська практика з техніко-економічним, матеріально-речовим і соціально-екологічним змістом. Суб’єкт пізнання – це керівник, підприємець, бізнесмен, менеджер чи будь-яка група зацікавлених людей. Активним елементом цього процесу є людське мислення, яке охоплює поняття, судження, висновки та відображає загальне з диференціацією та синтезом властивостей речей, явищ, показників відповідно до їхньої сутності, реальності у динаміці та розвитку. Економічний аналіз враховує характер мислення, ідеологію, пріоритети та цінності, які впливають на об’єктивну природу аналітичних висновків і пропозицій. Будь-який аналітичний пошук передбачає достатню суму знань економічних категорій, їхню природу та різнопланове тлумачення, а також охоплює використання основних наукових методів: індукція, дедукція, емпіричний, раціональний, кількісний, якісний та інші. Для дослідження економічних систем, явищ і процесів пріоритетним є опрацювання даних за фактами господарського життя, що вже відбулися чи можуть відбутися.

Для будь-якого учасника господарського процесу важливим є аналітичний пошук, аналітичне мислення, пов’язані з адаптацією до економічного середовища (вибір виду і форми діяльності, вибір партнерів, вибір місця праці і т.п.) та зі зміною стану і статусу, у якому він перебуває (пошук можливостей отримання додаткового прибутку, визначення механізмів виходу на нові ринки збуту продукції, оцінка резервів зниження собівартості продукції і т.п.). Використовуючи вичерпність даних, внаслідок збору та систематизації необхідної чи достатньої інформації через абстрактне мислення, досягаємо судження про зміст економічних явищ і процесів, їх об’єктивну природу та закономірності зміни і розвитку, що дає змогу робити висновки, моделювати ці явища і процеси для досконалішої практики.

Термін “аналіз” (від грецького “analysis” – розкладання) в загальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. Зворотною процедурою до аналізу, яка допомагає формувати судження, є синтез (від грецького “synthesis” – поєднання).

Аналіз є найбільш широким поняттям, яке лежить в основі будь-якого пізнання явищ природи і суспільства, а способи аналізу є основою дослідження змісту, сутності, будови, зміни і розвитку економічних, політичних соціальних, природних та інших явищ і процесів. Він є складовою будь-якого науково-практичного пошуку у поясненні та розв’язанні існуючих невідповідностей та проблем.

Для економічного аналізу підприємства характерним є розкладання цілісної економічної системи цього об’єкту господарювання на функціональні складові елементи, за якими можна визначити причинно-наслідкові зв’язки зміни та розвитку цих елементів і їх цілісної системи. Функціональні елементи розрізняють за специфікою їх природи, особливим характером зв’язку з цілісною економічною системою, повнотою інформаційного відображення тощо. Наприклад, трудовий потенціал фірми, система ділового партнерства, механізм нормативно-правового регулювання економічних відносин і т.п.

Особливістю економічного аналізу є процес пізнання на основі інформаційного зображення явищ і процесів господарської практики. Чим детальніша і точніша інформаційна модель економічної системи будь-якого рівня, тим кращі можливості формування вагомих пропозицій для її вдосконалення. Пізнавши внутрішню сутність економічних явищ і процесів, характер і закономірності їхньої зміни та розвитку, можна побудувати інформаційну модель економічної системи за відповідними потребами та можливостями.

Економічний аналіз передбачає систему філософських, спеціальних економічних, математичних та інших знань, які допомагають робити обґрунтовані судження про природу, зміну і розвиток економічних явищ та процесів. Ці знання дають змогу формувати логіку мислення, формалізувати події, давати наукову інтерпретацію сутності об’єктивних і суб’єктивних змін.

Економічний аналіз ґрунтується на основних принципах діалектики:

· все пізнається у динаміці та розвитку;

· пізнання у зв’язках, взаємозв’язках, взаємозалежності і взаємообумовленості;

· у причинно-наслідковій підпорядкованості зміни та розвитку;

· пізнання проявів необхідності та випадковості негативних і позитивних характеристик, кількісних та якісних змін, дії механізмів мотивації та інтересу.

Для нього характерним є не відображення практики господарювання у різних інформаційних формах (план, звіт, програма тощо), а визначення кількісних та якісних параметрів причинно-наслідкового зв’язку її зміни і розвитку.

Виділення економічного аналізу в окрему прикладну галузь знань у системі економічних наук обумовлено особливою теорією і практикою управління економічними процесами. Практична потреба досягнення необхідної зміни показників економічної діяльності підприємств, організацій та інших структур національної економіки і діагностика досягнутих результатів цієї зміни стала пріоритетною для виділення окремої системи знань. Однак така система знань у сучасному розумінні національної класифікації економічних наук не має всезагального поширення у світі. У більшості країн світу ця галузь знань належить до макроекономіки, стратегічного аналізу і найбільше екаунтінгу (Advanced Acounting). Проведені узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду аналітичних досліджень свідчать про доцільність його збереження та вдосконалення як спеціальної галузі знань.

Практичну цінність будь-якого наукового дослідження визначають за трьома ознаками:

· потреба для практики проведення досліджень;

· розв’язання лише тих наукових проблем, які потрібні для дальшого розвитку практики;

· досягнення більш високих знань.

Економічний аналіз – це спеціальна галузь знань, становлення якої визначена об’єктивними передумовами і потребами, які характерні для виникнення будь-якої нової галузі знань. Для нього пріоритетною є практична потреба розв’язання сучасних проблем управління і менеджменту.

1.2. Зміст, завдання і цільові спрямування

Дата добавления: 2017-02-01