Діяльність центральних органів влади у галузі шкільної правової освіти

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ШКІЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

Розділ 4

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте туристичну послугу та її особливості.

2. Які складові туристичного пакету?

3. Що таке туристичний продукт?

4. Які спеціалізовані підприємства беруть участь у виробництві

туристичного продукту?

5. Назвіть основні стадії життєвого циклу туристичного продукту.

6. Дайте визначення якості туристичного продукту та назвіть

основні показники.

7. Які Вам відомі міждержавні стандарти в галузі туризму?

8. Які фактори впливають на конкурентну боротьбу в сфері туризму?

9. Які дослідження повинен провести виробник туристичного продукту для визначення його конкурентоспроможності?

Проблеми шкільної освіти були активно обговорені на V з'їзді учителів республіки, який відбувся 15-16 травня 1987 р. Вони були пов'язані з недоліками у стилі роботи ор­ганів освіти, інерцією і консерватизмом у їх роботі; відсут­ністю творчого підходу у навчанні; слабким поширенням новаторських педагогічних технологій; недостатньою фа­ховою підготовкою працівників освіти тощо [221, с 11-12].

Ті зміни, які сталися у політичному житті СРСР та УРСР у кінці 80-х pp. XX ст. серйозно вплинули на культурно-освітнє життя України. Адже демократизація усього суспі­льства не оминула і демократизацію освіти.

Разом з будівництвом нової, незалежної української держави постали проблеми розбудови її освітньої галузі, адже у спадок було отримано стару радянську систему освіти. Саме нова система освіти мала забезпечити підго­товку молодих громадян України в загальноосвітніх навча­льних закладах на нових принципах.

Потреба реформування шкільної освіти у державі була відчутною ще до проголошення незалежності. Цього вима­гали зміни, які сталися в СРСР після проголошення курсу

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

держави на перебудову та Декларація про державний су­веренітет республіки [121, с 3-8].

У радянський час до 1970-х pp. у школах обмежувалися вивченням питань державного права на основі тексту Кон­ституції СРСР. Однак з 1975 р. до початку 1990-х pp. шко­лярі вивчали як обов'язковий предмет "Основи Радянської держави та права", що систематизував знання про держа­ву, Конституцію СРСР, ознайомлював із системою радян­ського законодавства [200, с 23-26].

Однак до того, як ми розпочнемо досліджувати основні напрями державної політики у сфері шкільної правової освіти коротко охарактеризуємо політику держави у цій сфері на кінець 80-х pp. XX ст. Це дасть можливість зрозу­міти її стан та причини реформування у зв'язку із розвит­ком нової суверенної, незалежної, української держави.

У 1988 р. Інститутом держави та права АН УРСР і Мініс­терством юстиції УРСР було проведено соціологічне опиту­вання стану правового виховання та правової освіти в УРСР [409, арк. 8-13]. У цьому опитуванні брали участь уч­ні та студенти провідних ВНЗ України, загалом 1,5 тис. чол. Думку, що правова освіта необхідна у їх житті, висло­вили 45 % опитуваних, 69 % опитаних керівників навчаль­них закладів відповіли, що рівень знань їх студентів із пра­вознавства був зовсім недостатній [409, арк. 10]. Вивчення навчального курсу "Основи радянського права" визнали цікавим предметом 51,8 % студентів та учнів. При цьому 35,7 % студентів й учнів вважали цей курс основним за значенням предметів і лише 9 % оцінили його як нецікавий предмет. Однак, незважаючи на ці оптимістичні цифри, 80 % опитаних студентів та учнів були незадоволені рівнем викладання предмета [409, арк. 11].

Незадовільне ставлення такої великої кількості опита­них до якості викладання правознавства у школах, ПТУ й інститутах було викликане, насамперед, кадровою про­блемою, тобто підготовкою викладачів правознавства (бі­льшість їх не мали юридичної освіти і достатнього досві-

Дата добавления: 2017-02-01