Основні вимоги до оформлення бакалаврської роботи

Урахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення бакалаврської роботи

Студент повинен урахувати сформульовані науковим керівником бакалаврської роботі конкретні зауваження. Залежно від характеру та змісту зауважень він має виправити юридичні, стилістичні та орфографічні помилки, доповнити бакалаврську роботу новими положеннями, у разі необхідності використати додаткові матеріали правозастосовної практики, уточнити чи відкоригувати свою позицію щодо суперечливих питань тощо. Після цього за погодженням з керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї бакалаврської роботи або лише тих її частин, до яких були зроблені найсуттєвіші зауваження.

Робота має бути ретельно вичитана та відредагована з неухильним дотриманням чинних правил української мови.

Результатом цього етапу має стати остаточний варіант бакалаврської роботи, узгоджений з керівником та оформлений відповідно до встановлених, вимог. Разом з відгуком керівника він подається на кафедру в 2-х примірниках:

- віддрукуваному на принтері та переплетеному типографським способом у тверду палітурку;

- електронному варіанті, що записаний на диск (електронна версія бакалаврської роботи обов’язково має бути цілком ідентичною віддрукованій на папері).

Рекомендується виготовляти бакалаврську роботу у зшитому (переплетеному) вигляді у двох екземплярах. Один з них розглядається на кафедрі та передається для захисту до ЕК, інший – студент зберігає у себе з метою ретельної підготовки до захисту роботи. Обидва екземпляри роботи мають бути цілком ідентичними.

Нижче тексту останньої сторінки роботи має стояти особистий підпис студента, а також дата здачі бакалаврської роботи.

Оформлені бакалаврські роботи подаються на кафедру не пізніше часу, зазначеного у затвердженому графіку роботи над дипломною. Роботи, подані пізніше, кафедра приймає лише за наявності письмового дозволу декана факультету.

Передана на кафедру бакалаврська робота реєструється і передається науково-педагогічним працівникам кафедри для ознайомлення.

Бакалаврська робота, не подана на кафедру у визначений термін, не може бути рекомендована до захисту.

Бакалаврська робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці.

Бакалаврська робота виконується українською мовою. У виняткових випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, деканом факультету та з письмового дозволу ректора університету, бакалаврська робота може бути виконана іншою мовою.

Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм).

Текст друкується машинописним способом або за допомогою комп’ютера з дотриманням таких вимог:

шрифт – Times New Roman, звичайний світлий,

розмір шрифту (параметри) – 14,

міжрядковий інтервал тексту – 1,5, до тридцяти рядків на сторінці,

вирівнювання основного тексту – за шириною,

колір тексту – чорний.

Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів:

ліве – 25 мм,

праве – 15 мм,

верхнє та нижнє – 20 мм.

Обсяг бакалаврської роботи в разі виконання її способом комп’ютерного набору становить від 50 до 60 сторінок (близько 2,5 авторських аркушів, кожен з яких дорівнює 40 000 знаків разом з пробілами), без урахування списку використаних джерел та додатків. Якщо обсяг бакалаврської роботи перевищує вказані межі, рецензент може відзначити це як її недолік. Якщо обсяг бакалаврської роботи менший за 50 сторінок, така робота, як правило, не допускається до захисту.

Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці.

Структура роботи. За своєю структурою бакалаврська робота складається з:

- титульного аркушу,

- змісту,

- переліку умовних скорочень (у разі необхідності),

- вступу,

- основної частини (яка зазвичай складається з трьох розділів, поділених на підрозділи),

- висновків,

- списку використаних джерел,

- додатків (за необхідності).

Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки.

Титульний аркуш оформлюється відповідно до встановлених вимог (див. Додаток Ж, З) і на ньому вказується офіційна назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; прізвище, ім’я та по батькові автора; тема наукової роботи; прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту, дату захисту та отриману оцінку; місто та рік написання роботи.

План подається на початку роботи (зразок оформлення плану бакалаврської роботи див.у Додатку К). Він має містити найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого поля великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Крапки наприкінці назв розділів та підрозділів не ставляться.

Перелік умовних скорочень застосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення. Також не варто включати у перелік загальноприйняті скорочення (наприклад, в роботі зазначається… Організація Об’єднаних Націй, далі – ООН; Верховна Рада України, далі – ВРУ тощо).

Вступ (4-5 сторінок). У вступі розкривається актуальність і стан розробки наукової проблеми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до бакалаврської роботи у рекомендованій послідовності (див. Додаток Л):

Актуальність теми дослідження, що обумовило її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. В межах висвітлення актуальності характеризується рівень опрацювання теми у науковій літературі та окреслюються невирішені раніше частини загальної проблеми. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Варто також зазначити прізвища тих науковців, які здійснили значний внесок у дослідження обраної теми, і на результати чиїх досліджень буде спиратись автор при написанні бакалаврської роботи (при цьому праці названих авторів обов’язково мають бути використанні у основному тексті роботи із відповідними посиланнями та включені до списку використаних джерел). Загальний обсяг висвітлення актуальності теми – 1-1,5 сторінки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку дослідження з науковими планами університету, кафедри, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами. Якщо робота виконується на замовлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про це також обов’язково зазначається у вступі.

Визначення о б’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему бакалаврської роботи. Категорії об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне й часткове.

Найвідповідальніша частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Здійснити комплексний аналіз організаційно-правових засад взаємодії вищих органів державної влади України та міжнародних організацій». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити…, встановити…, охарактеризувати…, розробити…, виявити…, сформулювати…, розкрити… тощо.

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в бакалаврській роботі мети.

Наукова новизна, що включає в себе коротку анотацію нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих.

Практичне значення одержаних результатів, що може виражатися в різних формах, залежно від характеру самої роботи. Слід вказати, де результати роботи можуть мати найбільше застосування: у подальшій науково-дослідній діяльності, у правотворчій діяльності, у сфері практичної діяльності, у навчальному процесі. Зазначення напрямків та способів практичного використання результатів має формулюватись максимально конкретно.

Апробація результатів дослідження – наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах, круглих столах та щодо публікацій за темою бакалаврської роботи.

Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: “Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, …розділів, …підрозділів, висновків, списку використаних джерел із …найменувань, …додатків. Загальний обсяг роботи …сторінок”.

Основна частина (див. Додаток М) складається з розділів, підрозділів, в окремих випадках можуть виділятись пункти, якщо це обумовлено особливостями теми. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання.

Правильна та логічна структура основної частини бакалаврської роботи - це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які розбиті на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Зазвичай, розділ включає 2-4 підрозділи.

Заголовки структурних частин бакалаврської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (крім заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам.

Новий рядок друкується з абзацним відступом 1,25 мм.

Восновній частині викладається зміст дослідження: теоретичні і практичні основи дослідження, постановка проблемних питань та способи їх розв’язання тощо.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст та результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Кожний розділ закінчується короткими висновками і узагальненнями автора.

Висновки – це стислий виклад найбільш важливих наукових та практичних результатів, одержаних в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Також формулюються пропозиції та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки автора повинні бути обґрунтованими, відрізнятись науковою новизною, виступати результатом самостійного дослідження та окреслювати перспективи подальшого дослідження теми.

Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються!

Список використаних джерел. Бакалаврська робота повинна завершуватися списком використаних джерел,на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці та написанні.

Бібліографічний опис джерела складають безпосередньо за першоджерелом або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

Допускаються різні способи складання бібліографічних списків:

1.Увесь список укладається в алфавітному порядку за прізвищем першого автора або назвою, з поділом на нормативно-правові акти та літературу або без нього (див. Додаток Н, П).

2. У першому випадку спочатку подаються нормативно-правові акти в порядку їх юридичної сили, тобто Конституція України, міжнародно-правові акти, закони, підзаконні нормативно-правові акти, матеріали судової та іншої юридичної практики. Далі окремо зазначається наукова література в алфавітному порядку згідно з вимогами держаного стандарту, спочатку кирилицею, потім – латиницею. Нумерація джерел в разі поділу списку на частини є наскрізною, а не автономною (див. Додаток Н).

Студенту доцільно обговорити форму складання списку використаних джерел з науковим керівником.

Склад та кількість використаних джерел повинні бути достатніми для належного розкриття теми бакалаврської роботи.

Додатки. У додатках вказується інформація, яка стосується роботи, однак не може бути розміщена безпосередньо у її тексті. Це можуть бути таблиці, схеми, малюнки, які відображають положення роботи та її результати. Доцільно в додатки включити документи про впровадження результатів бакалаврської роботи та/або апробацію результатів дослідження (ксерокопії програмок конференцій, наукових семінарів, круглих столів, а також опублікованих наукових статей, тез наукових доповідей тощо).

Додатки розміщуються у порядку появи на них посилань у тексті роботи, кожний додаток починається з нової сторінки. Не повинно буди додатків, про які не згадується у тексті роботи.

Додатки позначаються не цифрами, а послідовно літерами української абетки, відповідно: Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д у правому верхньому кутку сторінки. Не використовуються для позначення додатків літери Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки.

Дата добавления: 2017-02-01