Оформлення посилань у тексті бакалаврської роботи

Особливу увагу при написанні бакалаврської роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформленихпосилань.

При написанні бакалаврської роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичено матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких ґрунтується дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про їх цитування, дають необхідну інформацію про рівень наукових джерел, які використовувались, їх зміст тощо.

Посилатися слід на останні видання праць. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останньої публікації.

Посилання на джерела здійснюються згідно з їхнім порядковим номером у списку використаних джерел у квадратних дужках. Наприклад, у тексті наводиться: …Гавриленко О. А. зазначає, що «основним джерелом права, яким керувалися еллінські держави під час війни та миру, були загальновідомі норми міжнародного звичаєвого права, які, не будучи викладені у письмовій формі, все ж поступово досягали загального визнання»… [29, c. 86], де – 29 – це номер джерела у списку використаних джерел, а 86 – сторінка праці, з якої використана цитата. Відповідний опис у списку джерел оформлюється наступним чином:

29. Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор’я: біля витоків вітчизняного права (кінець VІІ ст. до н.е. – перша половина VІ ст. н.е.). Монографія / О. А. Гавриленко. – Харків: Парус, 2006. – 352 с.

Варто звернути увагу на те, що між прізвищем автора та його ініціалами при бібліографічному описанні у переліку літератури, необхідно ставити не звичайний, а нерозривний пробіл (його ставлять одночасно натискаючи на клавіші ctrl, shift, space).

Посилання може носити і непрямий характер. Наприклад, по тексту: …в літературі зазначається, що український народ є пріоритетним суб’єктом конституційно-правових відносин [4, с. 78].

Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело, або групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань. Наприклад, Передерій О. С., Рабінович П. М., Серьогін В. О., стверджують про……[13, 87, 86].

Коли необхідно послатися на конкретні сторінки декількох джерел, то слід зазначити і номери джерел у списку, і номери сторінок у джерелах, розділяючи між собою різні джерела крапкою з комою. Наприклад, і Новікова Л. В., і Мережко О. О. вказували на …. [49, с. 24; 76, с. 19]

Цитування. Сильною стороною наукової праці є вміння студента на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильного відтворення тексту цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться у тій же граматичній формі, що і в даному джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту та мовою оригіналу.

При непрямому цитуванні (при викладі думок інших авторів своїми словами) необхідно максимально точно викладати авторські думки й коректно оцінювати міркування опонента. Цитування не повинне бути ані надмірним, ані недостатнім: надмірне цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність роботи студента.

Обов’язково кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу бакалаврська робота до захисту не допускається.

Дата добавления: 2017-02-01