Тема 3. Ідеологічні парадигми політики

Особливості вітчизняної політичної думки

Аналіз політичної думки в Україні доцільно розглядати з часів Київської Русі. Основними політичними питаннями цього часу були природа князівської влади, характер стосунків між церквою і державою, задачі об’єднання удільних князівств, умови самостійності і незалежності держави. Найголовнішими працями цього часу є «Повість врем’яних літ», «Руська Правда» Ярослава Мудрого, «Повчання Володимира Мономаха» та «Слово о полку Ігоревім».

Свої особливості мали політичні погляди часів козацько-гетьманської держави та визвольної війни Б.Хмельницького. Зверніть увагу на відомий політико-правовий документ – «Конституцію» П.Орлика.

Аналіз політичної думки в Україні вимагає також розгляду соціально-політичних поглядів М.Костомарова (1817-1885), Т.Шевченка (1814–1861), М.Драгоманова (1841-1895), І.Франка (1856-1916), М.Грушевського (1866-1934), В.Винниченка (1880-1951), В.Липинського (1882-1931), Д.Донцова (1883-1973).

План практичного заняття №2:

1. Міф в політичній теорії і політичній діяльності: історія і сучасність.

2. Юридичне обґрунтування політики: переваги і обмеження.

3. Специфіка соціологічного аналізу політичної діяльності.

4. Державність України – головна проблема у вітчизняній політичній думці.

Завдання для самостійної роботи: Виконайте домашню контрольну роботу за однією з вказаних тем*:

1. Яке значення має міфологія для розуміння політичної діяльності?

2. Розкрийте зміст концепції „ідеального правління” Конфуція.

3. У чому полягає політичне значення реформи християнства М.Лютера?

4. Назвіть політичне значення теорії „суспільного договору” Ж.-Ж.Руссо.

5. У чому проявився раціоналізм політичних концепцій Т.Гоббса, Дж.Локка?

6. На чому базувалась політична теорія К.Маркса і які наслідки вона мала?

7. Назвіть найвідоміших представників юридичного напряму обґрунтування політики.

8. На чому ґрунтується соціологічний напрям аналізу політики.

9. Яким чином проблема української державності розглядалась у вітчизняній політичній думці?

10. Наведіть приклади взаємозв’язку релігії і політики в історії України.

11. Яким чином сучасна релігійна ситуація в Україні впливає на політичні процеси?

12. Розкрийте соціально-політичні погляди Г.Сковороди.

13. Зробіть порівняльний аналіз політичної спадщини М.Костомарова, М.Драгоманова, І.Франка, В.Липинського, М.Донцова, М.Міхновського, М.Грушевського, В.Винниченка.

14. У чому полягає вплив європейської політики на формування політичної думки в Україні?

* Вибір теми здійснюється згідно списку студентів групи у журналі.

Література: [20; 22; 26; 29; 39; 40]

На лекції розглядаються питання:

1. Поняття, зміст та призначення ідеології;

2. Класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини;

3. Ідеологічні доктрини робітничого руху;

4. Ідейні засади політичного радикалізму.

Опорно-логічний конспект лекції:

1. Поняття, зміст та призначення ідеології.

Вперше термін “ ідеологія ” (грец. idea – слово, вчення) вжив французький філософ і економіст Антуан де Трасі на початку ХІХ століття для позначення певної сукупності уявлень людей.

Згодом, К.Маркс підкреслював, що ідеологію складають систематизовані і обґрунтовані погляди, пропущені через призму інтересів, певного класу чи соціальної групи, які формують їхню самосвідомість і політичні орієнтири. Тому він називав ідеологію «формою ілюзорної свідомості». Звідси можна зробити припущення, що політична ідеологія виступає як система ідей і поглядів, які виражають інтереси певних класів суспільства, соціальних груп, стосовно політики діяльності держави, здійснення влади.

Функціями політичної ідеології є: з ахисна, яка передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). В ній теоретично осмислюються і формулюються становище і потреби цих спільнот, шляхи втілення їх інтересів у життя, завдяки виробленню відповідних типів мислення, поведінки і програм діяльності; пізнавальна, що сприяє поширенню серед громадян знань про політичну дійсність, формує їхню політичну культуру; соціально-регулююча, яка спрямована на реалізацію соціально-економічних, політичних та інших програм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому ідеологія стає засобом згуртування певної соціальної групи та її прихильників, чинником налагодження чи руйнування стосунків між об’єднаннями людей.

Ідеологія в сучасних умовах зазнає певних змін: в ній все більше проявляються загальнолюдські інтереси та цінності; звужується сфера ідеологічної боротьби, яка все менше поширюється на міждержавні відносини на політичну діяльність; відбувається процес деідеологізації свідомості, як заперечення ідеологічних стереотипів, нетерпимості та монополії на істину, проте не відмова від ідеології взагалі. Стосовно цього, показовою є еволюція американського філософа Ф.Фукуями на роль ідеології у суспільстві.

Дата добавления: 2017-02-01