Ознаки, види та функції політичної влади

Політологічні концепції про сутність і природу влади

Тема 4. Влада як центральна проблема політики

На лекції розглядаються питання:

1. Політологічні концепції про сутність і природу влади;

2. Ознаки, види та функції політичної влади;

3. Диференціація влади у суспільстві та її легітимність.

Опорно-логічний конспект лекції:

Влада в політології розглядається як засіб здійснення політики, який її суб’єкти використовують для досягнення політичних цілей. Влада, методи її втілення визначаються політичними інтересами. Тому політика – це боротьба за владу, здійснення влади, вміння володіти нею. Влада виступає центральним організаційним та регулятивним началом в політиці. В політології найбільш розповсюджені такі концепції влади:

Біхевіористська концепція влади полягає у визнанні можливості маніпулювати поведінкою на рівні окремої людини заради стабільності політичної системи. Влада розглядається як вихідне начало, яке детермінує всі політичні дії особи.

Реляціоністська концепція влади (від лат. “донесення”). Основану увагу фокусує на ролевих відносинах, підкреслюючи асиметричність владних відносин між суб’єктом і об’єктом влади.

Системна концепція влади базується на політичній системі. Це дає можливість побачити політичне життя як організм, що має здатність до саморегуляції та розвитку завдяки реакції на зовнішні сигнали.

Телеологічна концепція влади характеризує її як здатність досягнення певних цілей, одержання запланованих результатів.

Польський політолог Е.Вятр запропонував такі критерії політичної влади: суспільний розподіл праці (на тих хто керує, і тих, ким керують) та організований примус як основа здійснення влади. Політична влада є найважливішим видом влади у суспільстві. Політична влада – це реальна здатність одних людей проводити свою волю по відношенню до інших за допомогою правових і політичних норм.

Специфікою політичної влади є те, що вона здійснюється, в основному, державою, а також іншими політичними інститутами – політичними партіями, громадсько-політичними організаціями, органами місцевого самоврядування тощо. Особливостями політичної влади є верховенство, публічність, моноцентричність, легальність та ресурси.

Розрізняють наступні види влади:

політичну, тобто політичні відносини, що виникають внаслідок взаємодії інтересів різних соціально-економічних класів і груп, обумовлених відносинами власності на засоби виробництва;

економічну – відносини зумовлені матеріальними потребами життя суспільства, в яких власник засобів виробництво підпорядковує своїм інтересам інших учасників, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове закріплення;

духовну – означає організацію духовного виробництва та використання ідейного впливу панівних у країні сил і духовних цінностей з метою інтеграції свідомості й волі населення країни в систему інтересів цих панівних сил;

сімейну – вплив, побудований на авторитеті одного, декількох або всіх членів сім’ї на сімейну життєдіяльність відповідно до власних можливостей та ідеалів, в основі яких лежать об’єктивні суспільні потреби.

Політична влада виконує різноманітні функції. В основному вони співпадають з функціями політики, головним засобом якої і є влада. Найважливішою функцією політичної влади є керівництво та управління суспільством. З нею нерозривно зв’язана наступна функція – інтеграція суспільства. До функцій політичної влади належать оптимізація політичної системи відповідно до цілей і завдань правлячих сил, та забезпечення політичної стабільності у країні.

1. Диференціація влади у суспільстві та її легітимність

Виходячи з того, що політична влада це державна влада, її диференціація означає поділ на законодавчу, виконавчу та судову владу.

Владні політичні відносини, які мають характер примусу в суспільстві є проявом існуючої нерівності, що придає їм певного негативного відтінку. У сприйнятті влади суспільною свідомістю це породжує проблему її легітимності (від латинської legitimus – правомірний, належний, справедливий).

Під терміном «легітимний» політологія розуміє суспільне визнання, схвалення, пояснення або виправдання будь-якої діяльності влади. з точки зору демократичного суспільства легітимна влада така, з якою погоджується народ. Тому, легітимність – це здатність того чи іншого політичного режиму досягти суспільного визнання та виправдання обраного політичного курсу, прийнятих ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.

Ознаками легітимності є: формування влади на основі демократичних процедур завдяки виборам; здатність влади забезпечити стабільність суспільства; розповсюдження переконання стосовно правомірності існуючого політичного ладу.

М. Вебер визначав такі типи легітимності політичної влади:

традиційну, яка спирається на сукупність звичаїв, що визначена з давніх часів, на звичку людини дотримуватися певних традицій, норм, культурних цінностей;

раціональну (легально-правову), основа якої в апеляції до чинних законів, які з формальної точки зору являються нормативним відображенням розумових суджень. Отже, це визнання правомірності встановлених юридичних норм або корпоративних правил, які регулюють відносини управління та підкорення;

харизматичну яка полягає в емоційно-вольовому та емоційно-містичному сприйнятті політичних лідерів (вождів), визнанні за ними особливих, виняткових якостей та здібностей. Така влада на основі особистої відданості харизматичному лідеру.

Отже, легітимність політичної влади не тотожна правовій її обґрунтованості. Легітимність означає довіру до політика, що ґрунтується на авторитеті і покликана забезпечувати покору, згоду та політичну участь без примусу.

План практичного заняття №4:

1. Природа влади та основні концепції її походження;

2. Характерні ознаки політичної влади;

3. Легітимність політичної влади і засоби її забезпечення;

4. Диференціація влади в суспільстві та особливості цього процесу в Україні.

Завдання для самостійної роботи:

Виконайте домашню контрольну роботу по одній з вказаних тем:

1. Назвіть основні ознаки політичної влади.

2. Дайте характеристику основних видів влади.

3. Розкрийте суть концепцій влади.

4. Зробіть визначення влади згідно релігійної, юридичної та соціологічної трактовки політики.

5. Назвіть суб’єктів і об’єкти політичної влади та розкрийте їх взаємодію.

6. Які функції виконує політична влада?

7. Розкрийте зміст поняття «легітимність влади» і назвіть типи легітимності.

8. Які типи політичної влади розрізняв М.Вебер?

9. Назвіть ресурси політичної влади.

10. Хто сформулював принцип розподілу політичної влади у суспільстві?

Література: [1; 24-26; 29; 31-33; 36; 39; 40]

Дата добавления: 2017-02-01