Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність і структура політичної культури




Тема 10. Політична культура

На лекції розглядаються питання:

1. Сутність і структура політичної культури;

2. Політична свідомість і політична поведінка;

3. Типи і функції політичної культури.

 

Опорно-логічний конспект лекції:

Політика визначальними для якої є об’єктивні економічні і соціальні чинники, водночас зазнає серйозного впливу політичної культури. Політична культура визначає: політичну поведінку індивідів і соціальних спільностей; характер і особливості конкретної політичної системи, та політичний режим; спрямованість політичних процесів.

Аналіз політичної культури дає можливість перейти від поверхневого сприйняття політичної системи, функціонування її інститутів до розуміння глибинних причин політики, ролі в ній ідей чинника, традицій, уявлень, переконань тощо.

Поняття «культура» (лат.cultura – обробіток, виховання, освіта, шанування) – це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. Тобто, культуру можна розуміти як феномен матеріального й духовного життя суспільства і як вплив лише його духовного життя.

Концептуальне осмислення політичної культури як складової політичного життя та об’єкта вивчення політології було здійснено в 50-60-ті роки ХХ ст. Г.Алмондом і С. Вербою та Є.Вятром. Вони започаткували підхід до розуміння політичної культури як сукупності орієнтацій індивідів стосовно політичних об’єктів. Такі орієнтації виявляються на трьох рівнях:

· пізнавальні орієнтації, які охоплюють знання про політичну систему та її функціонування;

· емоційні орієнтації, які виражають почуття щодо політичної системи.

· ціннісні орієнтації, які виражають особисте ставлення до політичної системи, її учасників та їхніх дій.

У подальшому цей підхід, розвивався у напрямі розгляду політичної культури як органічної єдності політичної свідомості і політичної поведінки. Такий підхід повніше розкриває сутність політичної культури, ніж попередній, бо поведінка – це спосіб існування культури без якого вона неможлива. Політична культура охоплює не всі вияви політичної свідомості й політичної поведінки, а лише у них поширене, типове для суспільства, соціальної спільності чи індивіда.

Відповідно до цього підходу поряд з політичною свідомістю й поведінкою до політичної культури долучаються також способи функціонування політичних інститутів.

Отже, політична культура – це сукупність стійких форм політичної свідомості й поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах політичної системи.

З наведеного визначення політичної культури видно, що основними елементами її структури є політична свідомість і політична поведінка (діяльність) у найбільш поширених, типових їх виявах.

Головним елементом політичної культури є політична свідомість: політичні інтереси, знання, ідеї, погляди, уявлення, переконання, цінності, оцінки, орієнтації, почуття, настрої, традиції тощо. Системоутворюючими в політичній культурі є політичні знання, політична ідеологія і переконання. Діяльний аспект політичної культури складають визнані в суспільстві норми політичної поведінки, навики і способи політичної діяльності, вміння і досвід тощо. Реально політична культура виявляється, передусім, у вигляді стереотипів політичної поведінки і способів функціонування політичних інститутів.

Залежно від суб’єкта політики розрізняють політичну культуру суспільства (соціальної спільності, класу, групи, етносу тощо) та індивіда.

Політична культура суспільства є синтезом політичних культур усіх наявних у ньому соціальних спільностей за домінуючої ролі однієї з них – тієї, що посідає панівне місце в системі суспільних, насамперед економічних, відносин.

Політична культура індивіда – це поєднання політичних знань, поглядів, уявлень, переконань, оцінок, орієнтацій і поведінки окремої людини. Вона формується під впливом як політичної культури суспільства в цілому, так і тієї соціальної спільності, до якої належить індивід. Загальнолюдські політичні ідеї і цінності такі як, свобода, рівність, справедливість, демократія є елементом загальнолюдської політичної культури.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.