Україна в системі міжнародних відносин

Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин

Сучасний етап міжнародних відносин відзначається динамікою змін, формами розподілу влади, які визначають основні тенденції.

Перша тенденція – зміна центрів впливу. На зміну протиборству двох супердержав (СРСР і США) йде процес становлення багатополюсного світу. США залишається єдиним світовим лідером вплив якого визначають: могутність збройних сил, розвиток науки і технологій, досягнення культури. Виникають також центри впливу на світову політику якими є Західна Європа, країни тихоокеансько-азіатського басейну (Японія, Китай та Південна Корея).

Другою тенденцією міжнародних відносин стала їх глобалізація, яка полягає в інтернаціоналізації економіки, розвитку єдиної системи зв’язку та інформатизації, зміні та послабленні функцій національних держав, активізації діяльності транснаціональних недержавних утворень.

Третьою тенденцією стало загострення глобальних проблем сучасності. Науково-технічна революція здійснила радикальні зміни у розвитку виробничих сил, але посилила гостроту екологічної ситуації. Екологічну ситуацію у світі ускладнюють її похідні: демографічна проблема, проблема продовольства, енергетична проблема, розповсюдження Сніду та інших небезпечних хвороб. Важливою глобальною проблемою в сучасних умовах стають різноманітні форми тероризму.

Четвертою тенденцією міжнародних відносин є поділ світу на багаті держави (25 країн Західної Європи, США, Канада, Японія, Австралія в яких проживає 15% населення землі, «золотий мільярд») та бідні країни (країни Африки, Азії, Латинської Америки, колишнього СРСР – тобто інше, більша частина людства).

П’ятою тенденцією є те, що в основному як у внутрішній так і у міжнародній політиці стихійне зіткнення соціальних інтересів поступається елементам свідомого, раціонального, цілеспрямованого регулювання заснованого на праві, демократії та знаннях.

Шостою тенденцією встає демократизація як міжнародних, так і внутрішньополітичних процесів. Зменшилась можливість приховувати, легітимізувати порушення державами свободи громадян їх політичних прав. Широкого розповсюдження набуває політизація мас, вимоги доступу до інформації та участі у прийнятті рішень, які стосуються їх матеріального добробуту та якості життя.

За післявоєнні роки Україна стала учасницею майже 160 міжнародних угод. Але міжнародні двосторонні угоди країною фактично не укладалися, оскільки політичні, зовнішньо-торгівельні, правові та відносини з іншими державами на двосторонній основі здійснювалися лише зовнішньополітичними органами СРСР.

Міжнародний статус докорінно змінився після набуття державної незалежності у 1991 році. З цього часу Україна володіє повним суверенітетом щодо проведення своєї зовнішньої політики і стала рівноправним суб’єктом міжнародних відносин.

Головна мета зовнішньої політики України – забезпечення її національних інтересів, захист прав та інтересів її громадян за кордоном, створення сприятливих умов для соціально-економічного розвитку нашої держави. Сьогодні Україна встановлює з іншими державами дипломатичні відносини і веде двосторонні переговори на засадах рівноправності, суверенної рівності, не втручання без згоди у внутрішні справи одна одної – це принципи на яких Україна будує свої міждержавні відносини. Крім цього, здійснюються безпосередні відносини з іншими державами, укладаються договори, обмінюються дипломатами, консульськими, торгівельними представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій. Пропонує посередницькі послуги, застосовує миротворчі сили для розв’язання політичних конфліктів з іншими країнами.

План практичного заняття №11:

1. Характер сучасних міжнародних відносин;

2. Роль міжнародних організацій у сучасному світі;

3. Україна в системі глобальних процесів сучасності.

Завдання для самостійної роботи:

1. Поняття світова політика.

2. Політичний конфлікт у міжнародних відносинах.

3. Шляхи та етапи регулювання політичного конфлікту.

4. Визначення світового політичного процесу.

5. Досвід марксизму на світовий політичний процес.

6. Поняття та основні умови політичного розвитку.

7. Політична модернізація: сутність та етапи.

8. Визначить ієрархію глобальних проблем сучасного світу.

9. Яке значення має екологічна проблема для взаємодії України з іншими країнами?

10. Назвіть міжнародні організації які займаються проблемами глобалізації.

11. Україна та глобальні політичні трансформації.

12. Україна в загальноєвропейському політичному процесі.

Література: [13; 18; 21-35; 39; 40]

Контроль і оцінювання знань студентів з дисципліни “Політологія” складається за результатами чотирьох навчальних модулів. Модульний контроль знань студентівпроводиться після завершення лекційних та практичних занять певного модуля.

Студент може отримати за кожний модуль рейтингову оцінку “відмінно”, якщо він набирає 90 – 100 балів; “добре” – 75 – 89 балів; “задовільно” – 60 – 74 бали; “незадовільно” – 0 – 59 бали.

Якщо студент пропустив 75% навчальних годин з курсу, то він не допускається до складання модулю.

До іспиту не допускаються студенти, які мають незадовільні оцінки за результатами трьох модульних контрольних робіт.

Завдання для підготовки до

Дата добавления: 2017-02-01