Забезпечення зворотного зв'язну в модульному на­вчанні

У модульному навчанні, як і в будь-якому керованому проце­сі, необхідно забезпечити ефективний зворотний зв'язок. Реалі­зацію цієї вимоги доцільно визначити за такими критеріями фор­мування модулів: 1) цінність контрольованих характеристик; 2) відкритість діагностики.

Цінність контрольованих характеристик. Навчальні завдан­ня, що виступають як контрольовані характеристики, за своєю фо­рмою можуть бути різноманітними: виконання контрольної робо­ти; узагальнення її результатів; підготовка рефератів, курсових робіт, індивідуальних навчально-дослідних проектів тощо. Важли­во вибрати найбільш цінні для конкретного випадку характеристи­ки за критеріями якості навчання та продуктивності засвоєння.

Відкритість діагностики потребує надання учням, студентам контрольованих характеристик на початку кожного навчального модуля із зазначенням їх кількісної оцінки і методів контролю.

Якість засвоєння знань і вмінь у процесі вивчення навчального матеріалу визначається різними методами контролю. При реалізації модульного навчання рекомендується ширше застосовувати метод тестування. Тестами називають стандартизовані випробування пев­ного рівня складності, не тривалі за часом і поєднані із системою оцінки. Щоб вимірювати і визначити результати діяльності, для ко­жного тесту методом рейтингу розробляється еталон. Рішення про якість виконання тесту приймається на основі поопераційного зіста­влення відповіді студента з еталоном. Однак у процесі модульного навчання результати пізнавальної діяльності не завжди можуть і по­винні контролюватися методом тестування. Можливо використання й інших видів письмового та усного контролю.

Частота зворотного зв'язку в модульному навчанні встанов­люється за критерієм цінності контрольованих характеристик, а також із системним урахуванням кібернетичного, педагогічного та психологічного підходів. З кібернетичної точки зору чим час­тіше здійснюється контроль за процесом, тим вища ефективність управління. За педагогічними принципами зворотний зв'язок по­винен здійснюватися з оптимальною частотою. З психологічної точки зору дуже важлива мотиваційна основа діяльності студен­тів, яка повинна бути складовою багатьох факторів.

При психолого-педагогічному підході до організації зворотного зв'язку за ознакою частоти контролю прийнято виділяти: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий та узагальнювальний види контролю. Вхідний контроль застосовується для оцінки базового рівня знань студента перед модулем. Поточний контроль (або самоконт­роль) здійснюється в процесі оволодіння змістом навчального елеме­нта. За допомогою проміжного контролю визначається якість досяг­нення всіх цілей навчання, що представлені в конкретному навчальному елементі. Підсумковий контроль проводиться з метою визначення якості засвоєння змісту всього модуля. Узагальнювальний контроль вирішує питання реалізації зворотного зв'язку за змістом усього навчального курсу з визначенням рівня засвоєння знань.

Особливості побудови модулів і модульних програм дають змогу встановити ефективність і продуктивність навчання. При визначенні ефективності модульно-рейтингової технології вико­ристовується загальна методика, яка передбачає порівняння дося­гнутих показників якості навчально-творчої діяльності студентів в експериментальних групах з аналогічними показниками в конт­рольних групах [31, с. 132—134].

Визначення ефективності методичної розробки на рівні успі­шності:

Е_(у)= ((Бн-Бт)/Бт))*100%, (6.1)

де Б_н — загальна кількість балів, які набрані студентами академі­чної групи після навчання за новою методикою;

Б_т — загальна кількість балів, які набрані студентами після навчання за традиційною методикою.

Визначення ефективності методичної розробки на рівні міц­ності знань:

Е_(мц)= ((БКн-БКт)/БКт)*100%, (6.2)

де БК_Н — загальна кількість балів, які набрані студентами акаде­мічної групи за відстроченим контролем після навчання за новою методикою;

БК_Т — загальна кількість балів, які набрані студентами за від­строченим контролем після навчання за традиційною методикою.

Визначення ефективності методичної розробки за часом (продуктивністю):

Е_(пр)= ((Тт.-Тн)/Тт)*100%, (6.3)

де Т_т — середній час навчання за традиційною методикою;

Т_т — середній час навчання за новою методикою.

Загальна оцінка якості науково-педагогічних досліджень скла­дається з ряду взаємопов'язаних методик (визначення типу і на­прямів дослідження; аналізу і систематизації отриманих резуль­татів та їх опису з точки зору новизни; вибору критеріїв оцінки якості залежно від виду діяльності; експертної та кількісної оці­нок результатів дослідження та ін.).

Дата добавления: 2017-02-01