Модульний контроль

1. Контрольні заходи мають забезпечити вимірювання та оці­нку рівня засвоєння студентами програмного матеріалу в процесі навчання за певними модульними блоками й змістом дисципліни в цілому. 2. Об'єктами оцінювання успішності навчання можуть бути як діяльність студента під час практичних і семінарських занять, ін­дивідуальної та самостійної роботи, так і результати цієї діяльно­сті за певні періоди (тиждень, місяць, семестр, рік тощо).

3. Розроблення об'єктів модульного контролю (контрольних завдань) передбачає визначення їх переліку, форм і змісту. Після визначення форми контрольних завдань розробляється їх зміст.

4. Систему оцінювання об'єктів контролю та шкалу оцінок контрольних завдань, тестів тощо розробляє ведучий курсу.

5. Розроблення об'єктів контролю має завершитися виданням необхідного методичного забезпечення, а також технологічної картки-пам'ятки, з якої кожен студент має можливість дізнатися про особливості МРТ і сформувати індивідуальну стратегію на­вчання.

6. Після апробації МРТ важливо оптимізувати її окремі пара­метри для удосконалення моделі рейтинг-контролю. Робота з удосконалення МРТ має бути спрямована на поліпшення техно­логічного процесу навчання, підвищення рівня автоматизації об­числювальних робіт і забезпечення організаційно-методичними засобами, а також проведення соціологічних досліджень, пропа­ганди та роз'яснювальної роботи з впровадження педагогічної технології.

7. Об'єкти контролю, його періодичність, методи та критерії оцінювання успішності навчання визначаються в модульно-рейтинговій програмі дисципліни (розділ «Форми та засоби по­точного, проміжного та підсумкового контролю»).

8. Система оцінювання успішності НТД студентів має викону­вати навчальну, виховну, розвивальну, профілактично-поперед­жувальну та управлінську функції, що можливо лише за умов сис­тематичності, регулярності і неперервності модульного контролю.

9. Рейтингова система передбачає оцінювання в балах резуль­татів, яких студент досяг на кожному етапі поточного, проміжно­го або підсумкового контролю. Підсумовуючи всі набрані бали, складається індивідуальний рейтинг студента. Мета студента — набрати максимальну кількість балів за певний період вивчення дисципліни.

10. Модульний контроль проводиться протягом семестру за графіком технологічної картки-пам'ятки, затвердженою завіду­вачем кафедри.

11. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріа­лом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Він містить три рівні складності запитань: 1) програма-мінімум (оцінювання знань на рівні впізнавання та відтворення матеріалу дисципліни у формі тестування);

2) стандартна програма (оцінювання репродуктивного та ді­йового рівня знань на основі програмних запитань);

3) творча програма (оцінювання творчого рівня знань на ос­нові рішення ситуаційних практичних завдань в умовах невизна­ченості). Кожен рівень складності має відповідний ваговий кое­фіцієнт у балах рейтингу.

Перехід до вищого рівня складності здійснюється ступенево (складання студентом на «відмінно» завдання нижчого рівня складності).

12. Контрольні завдання з конкретного модуля повинні мати однакову складність, їх слід уніфікувати для конкретного напря­му базового рівня підготовки.

13. Викладачі, які працюють за МРТ, визначають базу знань із дисципліни, яка має бути засвоєна у відповідності до змісту кур­су, який вивчається.

14. Перелік основних елементів бази знань та рівнів їх засво­єння складає модель засвоєння бази знань дисципліни (приклад у табл. 18).

15. Тривалість проведення модульного контролю становить дві академічні години.

16. Критерії оцінювання контрольних завдань доводяться до відома студентів на початку семестру та перед проведенням мо­дульного контролю.

17. Модульний контроль проводиться в письмовій або у пись­мово-усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий і проводиться шляхом виконання контрольних за­вдань для перевірки засвоєння фактичного матеріалу відповідних модулів і розв'язування практичних задач.

18. Модульний контроль проводить лектор із даної навчальної дисципліни (можливо, за допомогою викладачів, які ведуть лабо­раторно-практичні заняття).

19. Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально у відведений термін за розкладом.

20. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали конспекту чи навчальних посібників.

21. Присутні викладачі зобов'язані контролювати самостій­ність виконання студентом індивідуального завдання та дотри­мання встановленого порядку проведення контрольного заходу. Якщо викладач виявить порушення встановленого порядку з боку студента, то останній усувається від проведення контролю, а його результат оцінюється нулем балів.

22. Перездача модуля відбувається відповідно з графіком ін­дивідуального відпрацювання практичних занять, затвердженим ведучим курсу.

Таблиця 18

МОДЕЛЬ ЗАСВОЄННЯ БАЗИ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «___________»

Основні елементи бази знань	Рівні засвоєння *
репродук­тивний	дійовий	творчий
Терміни й поняття: закони, закономір­ності, правила, принципи, позначення тощо. Явища та процеси: факти, події, спосте­реження, властивості, явища, технологі­чні процеси, процедури, залежності (ана­літичні, графічні, логічні тощо), наслідки таін. Види діяльності, вміння, навички, алго­ритми: виступи, спілкування, дебати, виставки, докази, розв'язання вироб­ничих завдань тощо. Моделі стандартних рішень: методики організаційного проектування, процеду­ри, технології тощо. Евристичний пошук: прийняття нес­тандартних рішень в умовах невизначе­ності, ризику, у відповідності з систе­мою обмежень тощо; концепції, гіпотези
* Рівні засвоєння подаються через цілі навчання: • репродуктивний (вміння передати, відтворити те, що вивчено); • дійовий (вміння застосовувати засвоєні знання для рішення типових для дисципліни (галузі) задач. Задача розглядається як реально досяжний у від­повідні термін і умови результат. Типова структура задачі: мета, предметна сфера, умови, що задані, сукупність дій. • творчий (базується на сукупності вмінь: інтелектуально-евристичних, ін­телектуально-пошукових, комунікативних, автодидактичних та інших для інноваційних рішень, рішень в умовах ризику та невизначеності).

23. Студент, який не згоден з отриманою за результатами мо­дульного контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпо­середньо після оголошення оцінки. У цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, до складу якої входить лектор із даної навчальної дисципліни, завідувач кафедри або призначений ним викладач. Комісія зобов'язана розглянути

апеляцію в присутності студента. Результат розгляду апеляції фіксу­ється на тексті виконаного контрольного завдання і підтверджу­ється підписами членів комісії.

24. Ведучий курсу виставляє модульні оцінки в журналі облі­ку поточної успішності студентів та у відомості модульного кон­тролю. Після оброблення остаточних результатів виконується на­очне графічне відображення рейтингу студентів у формі діаграм, які поміщуються на стендовому матеріалі.

Дата добавления: 2017-02-01