Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасна класифікація організаційних структур управління.




Функція планування передбачає рішення про те, якими мають бути цілі організації і що повинні робити члени організації для їх досягнення. Як тільки-но план складено, потрібно підготувати та забезпечити його виконання. Організаційна діяльністьполягає у створенні певної структури, яка дає можливість персоналу ефективно працювати разом для досягнення його цілей. Мотивування— це таке регулювання стимулів людини, за яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю,тобто порівняння фактичних результатів із запланованими, але якщо на цьому етапі виникають певні неузгодження, відхилення, проблеми, то застосовують функцію регулювання.

Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.

Управління розглядається як процес, оскільки досягнення цілей організації являє собою множину безперервних взаємопов'язаних дій — функцій, кожна з яких сама по собі є процесом.

Функція менеджментуце вид управлінської діяльності, що забезпечує формування способів управлінського впливу

Метою поділу процесу менеджменту на функції є закріплення окремих видів робіт за виконавцями і упорядкування цього процесу та забезпечення високого професіоналізму.

Функції менеджменту вперше визначив А. Файоль: передбачення; організація; розпорядження; узгодження; контроль.

Функції розглядають як із погляду їх виконавців, так і щодо змісту процесу управління, характеру робіт, що виконуються. У функціях поєднуються принципи, методи і зміст управлінської діяльності.

Головними ознаками класифікації функцій менеджменту є:

• вид управлінської діяльності, що дає змогу відрізнити одну роботу від іншої;

• направленість видів діяльності на об'єкт, яким управляють, або на зовнішнє середовище.

В менеджменті виокремлюють велику кількість класифікацій функцій управління, а найбільш уживаною є класифікація з позицій суб'єкта, за нею умовно виокремлюють загальні (основні) та конкретні (спеціальні) функції.

До загальних функцій належать: планування, організація, мотивація, контроль та регулювання.

Названі функції менеджменту мають такі загальні характеристики:

• усі вони потребують прийняття рішень;

• для їх здійснення потрібна комунікація, тобто обмін інформацією, яку використовують для прийняття рішення.

Спеціальні функції виокремлюють за формою поділу процесу управління на більш дрібні його складові:

1. Загальне лінійне керівництво.

2. Техніко-економічне і соціальне планування.

3. Розробка й формування місії та профілю організації.

4. Управління технічною і технологічною підготовкою виробництва.

5. Управління трудовими ресурсами.

6. Організація праці та заробітної плати.

7. Оперативне управління.

8. Управління матеріально-технічним забезпеченням.

9. Бухгалтерський облік і фінансова діяльність.

10. Контроль за якістю праці та продукції.

11. Управління діловодством.

12. Управління маркетингом.

Основними типами організаційних структур є прості, котрі поділяють на лінійні і функціональні Лінійну структуру використовують малі й середні підприємства, що виконують нескладне виробництво. Кожен виробничий чи управлінський підрозділ очолює керівник, наділений усіма функціями і повноваження щодо прийняття рішень. Основні риси:

• чітко виражений принцип єдинокерованості;

• високий ступінь централізації в управлінні;

• незначні повноваження функціональних спеціалістів (здебільшого мають рекомендувальний характер).

Функціональну структуру використовують у разі існування великої кількості спеціалізованих робіт в організації. Вона передбачає групування спеціалістів і підрозділів, що виконують окремі функції управління.

Існує також велика кількість комбінованих структур управління, до яких належать: лінійно-функціональні, шахтні, матричні, програмно-цільові, дивізійні та ін.


36. Суть та зміст функції "планування".

Функція менеджментуце вид управлінської діяльності, що забезпечує формування способів управлінського впливу

Під плануванням розуміють відносно відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу її майбутній стан організації.

Американський менеджмент виділяє два види планування: стратегічне, яке відповідне техніко-економічному в нашій економіці; планування реалізації стратегії, яке відповідає оперативно-календарному в нашій економіці. Стратегічне планування містить встановлення цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії, Планування реалізації стратегії є логічним продовженням стратегічного планування та спрямоване на розробку способів її реалізації.

Найбільш прикладне значення має схема процесу стратегічного планування, запропонована М.Х.Месконом, М.Альбертом і Ф.Хедоурі,яка містить наступні етапи: 1.Встановлення місії організації. 2.Визначення цілей організації. 3.Оцінка й аналіз зовнішнього середовища. 4.Управлінське дослідження сильних і слабких сторін організації.

5.Аналіз стратегічних альтернатив

6.Вибір стратегії 7.Реалізація стратегії

8.Оцінка стратегії

Кінцевим результатом стратегічного планування мають бути конкретні рішення й показники (рівень прибутків та витрат, обсяг реалізації тощо). Стратегічне планування визначає те, чого й коли хоче досягти організація. Але для досягнення її цілей важливо знати, як реалізувати стратегію. Тобто існує необхідність планування реалізації стратегії, яке здійснюється з:

- використанням адміністративних важелів (тактики, процедур, правил, політики); - допомогою економічних важелів (шляхом формування бюджету, застосування системи показників).

Важливим напрямом використання планування організації є розробка бізнес-плану, який потрібен для: - самого підприємця як орієнтир у його діяльності; - майбутніх компаньйонів та співробіт­ників, яких доцільно залучати до справи; - банкірів та інвесторів, послугами яких треба користуватися; - найманих менеджерів при здійсненні ними керівних функцій.

Бізнес-план містить наступні розділи:

- вступ; - характеристика продукції та аналіз ситуації у сфері майбутньої діяльності; - оцінка ринку збуту та конкуренції; - стратегія маркетингу;

- план виробництва; - організаційний план; - юридичний план; - оцінка ризику та страхування; - фінансовий план.

Планування як загальна функція менеджменту означає вид управлінської діяльності, що визначає перспективу і майбутній стан організації

Мета планування — забезпечення нововведень та змін у такому обсязі, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищах.

Сутність планування полягає в таких аспектах: - конкретизація цілей розвитку організації (чи підрозділу) на певний період; - визначення господарських завдань та засобів їх досягнення;

- виявлення ресурсів, необхідних для реалізації поставлених цілей.

Принципи планування: - повнота планування, потребує врахування всіх можливих подій і ситуацій у розвитку організації; - точність планування — передбачає застосування комплексу сучасних методів, засобів, процедур;

- ясність планування, потребує простоти та доступності для всіх членів колективу;

- безперервність планування — передбачає постійне його вдосконалення; - економічність планування — орієнтує на оптимальність між витратами на його проведення та його ефективністю.

Тактичне планування визначає проміжні цілі щодо досягнення стратегічних цілей та завдань, у ньому має бути відображено координацію і взаємодію різних ланок організації.

Оперативне планування — створює систему стандартів діяльності та опис робіт для кожного члена організації.

Динамічний розвиток суспільства, технологічний і науковий прогрес, економічна нестабільність, вимагають використання стратегічного планування.

Стратегічне плануваннянабір дій і рішень, обраних керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для досягнення організацією своїх цілей

Завданням стратегічного планування є забезпечення достатньою мірою нововведень та змін в організації. Стратегіяце набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності

Стратегічне планування, охоплює широкий спектр питань, дає можливість передбачити майбутній розвиток виробництва товарів і послуг, перспективних проектів, кадрової і фінансової складових діяльності фірми на плановій основі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.