Наукові принципи формування організаційних структур управління.

Організаційна структура управління — це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів і стійких, зв'язків між ними, що забезпечують функціонування об'єкта управління

Організаційна структура полягає у:

• способах організації підрозділів;

• логіці взаємозв'язку між підрозділами;

• регламентуючих документах, що спонукають працівників виконувати завдання;

• формах організації управлінської праці.

Основні принципи побудови організації:

1. Розвиток демократичних основ управління.

2. Принцип системного підходу.

3. Принцип керованості.

4. Принцип відповідальності об'єкта і суб'єкта управління.

5. Принцип адаптації (гнучкості).

6. Принцип спеціалізації.

7. Принцип професійної регламентації.

8. Принцип правової регламентації.

Чинники, що впливають на процес організаційної побудови, мають ситуаційний характер, до них належать:

• стан зовнішнього середовища;

• технологія роботи всередині організації;

• стратегічний вибір керівництва організації щодо її цілей;

• поведінка працівників.

Значення організаційної структури:

• організаційна структура забезпечує координацію всіх функцій менеджменту;

• структура організації визначає права та обов'язки (повноваження й відповідальність) на управлінських рівнях;

• від організаційної структури залежить ефективна діяльність І організації, її виживання і процвітання;

• структура, запроваджена в певній організації, визначає організаційну поведінку її працівників, тобто стиль менеджменту і якість праці колективу.

Організаційні структури мають відповідати таким вимогам:

• оптимальність — мінімально необхідна кількість зв'язків між органами управління;

• оперативність, гнучкість — здібність швидко реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

• надійність — гарантія достовірності передачі інформації, безперебійного функціонування;

• простота, економічність — мінімальні витрати на управління, відсутність дублювання та паралелізму в роботі;

• спеціалізація — зосередженість окремих працівників на виконанні заданих функцій управління;

• незалежність від конкретних осіб — відмова підлаштовувати організацію до особливостей наявних працівників, будувати її як інструмент для досягнення цілей організації, підбирати людей, які спроможні забезпечити досягнення місії організації.

Для побудови організаційних структур управління використовують такі основні методи:

• моделювання;

• експертних оцінок;

• організаційного нормування (регламентування).

Послідовність дій під час розробки організаційної структури:

1. Розподіл організації по горизонталі на широкі блоки, які відповідають найважливішим напрямам діяльності щодо реалізації стратегії.

2. Встановлення співвідношення повноважень різних посад.

3. Визначення службових обов'язків як сукупності визначених завдань і функцій та доручення їх виконання конкретним особам.

Дата добавления: 2017-02-01