Соціальна та юридична відповідальність менеджерів.

Наукова організація праці менеджера, її завдання та напрямки.

Основні вимоги до формування дієздатного колективу.

Сучасні методи вирішення конфліктів.

Поняття конфлікту, його типи та чинники.

Характеристика ліберального стилю керівництва.

Характеристика демократичного стилю керівництва.

Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.

Система навичок сучасного менеджера.

Система вимог до сучасного менеджера.

Компоненти психологічного портрету особистості менеджера.

Документи та інші носії інформації у менеджменті.

Мова та ділове письмо як складова комунікацій у менеджменті.

Етапи комунікаційного процесу.

Поняття інформації в комунікаціях та її види.

Поняття та характеристика комунікацій в менеджменті.

Сучасні методи оптимізації управлінських рішень.

Технологія розробки управлінських рішень.

Сучасна класифікація управлінських рішень.

59. Поняття "стиль керівництва". "Стильові шкали".

60. Характеристика авторитарного стилю керівництва.

46. Сутність поняття "управлінське рішення", його місце в менеджменті фірми.

Прийняття рішень керівником становить основний зміст його діяльності і є складовою будь-якої управлінської функції. Рішення — це творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставленої цілі. Будь-яке рішення характеризується такими ознаками: - можливість вибору із множини альтернативних варіантів; - наявність цілі (безцільний вибір — не рішення); - необхідність у вольовому акті особи, яка приймає рішення.

Управлінське рішення — це вибір альтернативи, проведений керівником у межах його посадових повноважень, компетентності та спрямований на досягнення цілі організації

Вимоги до управлінських рішень:

- всебічна обґрунтованість;

- своєчасність; - необхідна повнота змісту (рішення має охоплювати увесь управлінський об'єкт); - повноправність;

- узгодженість із попередніми рішеннями.

Розрізняють такі принципи управлінських рішень: 1. Принцип наукового підходу. 2. Принцип організаційної відповідності.3. Спрямованість рішень у майбутнє.4. Наявність повної та достовірної інформації. 5. Гнучкість рішень.

Приймаючи управлінські рішення, варто враховувати такі можливі фактори впливу, як: - закони об'єктивного світу;

- особисті оцінки керівника; - рівень ризику; - час розробки рішення;

- навколишнє середовище; - інформаційні і поведінкові обмеження; - негативні наслідки; - взаємозв'язок рішень; - форми і методи проведення управлінської діяльності.

Процес прийняття управлінських рішень складається із таких етапів:

1. Постановка цілі. 2. Встановлення критеріїв рішення та їх розподіл за принципом важливості для організації. 3. Розробка альтернатив та їх порівняння.

4. Визначення ризику, який можливо матиме організація у разі вибору певної альтернативи. 5. Оцінка ризику.

6. Прийняття рішення.

Для ефективного прийняття та реалізації управлінських рішень, важливе значення має їх класифікація за критеріями:

1. Термін дії наслідків рішення: довгострокові, середньострокові, короткострокові.

2. Частота прийняття: одноразові; такі, що повторюються.

3. Широта охоплення: загальні, тематичні, вузькоспеціалізовані.

4. Форма підготовки: одноосібні, групові, колектив рішення.

5. Складність: прості, складні.

6. Регламент: контурні, структуровані, алгоритмічні.

7. Належність до об’єктів управління: технічні, організаційні, економічні, соціальні.

8. Характер управлінської ситуації: програмні, ініціативні, виробничо-ситуаційні.

У процесі розробки й прийняття управлінських рішень використовують різні наукові методи, здебільшого це:

- методи моделювання; - методи експертних оцінок.

Успішне прийняття рішень базується на таких умовах: право, п овноваження, обов’язковість, компетентність, відповідальність.

Право прийняття рішень мають усі менеджери, але відповідні групи їх можуть прийняти тільки конкретні рішення. Наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.

З правом прийняття рішень тісно пов'язані питання повноважень. Повноваження - це границі, в межах яких той чи інший керівник має право приймати рішення. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов'язками може приймати тільки директор

підприємства.

В правах і повноваженнях прийняття рішень не підкреслюється обов'язковість їх прийняття. Але в теорії прийняття рішень доводиться необхідність дотримуватись правила: маєш право і повноваження приймати рішення - зобов'язаний в ситуації, яка вимагає, рішення, приймати його.

Однією з необхідних умов прийняття рішення є компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту, повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери па її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань,що вимагають глибоких знань, називають процесом запозичення компетенції. Передача частини своїх повноважень для прийняття рішень іншим менеджерам-делегування повноважень.

Відповідальність показує, які санкції можна застосувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.

Дата добавления: 2017-02-01