Мова та ділове письмо як складова комунікацій у менеджменті.

У діловому спілкуванні, де використовується мова, функціонують три основні елементи: суб'єкт мовної комунікації, мовне повідомлення й об'єкт (отримувач) повідомлення.

Якісне функціонування мови проявляється в трьох аспектах:

а) утворенні мовних елементів;

б) формуванні змісту повідомлення;

в) готовності об'єкту сприймати й переробляти ці повідомлення.

Мова — це процес перекодування думок у звукові або графічні структури (символи).

Тон мови служить індикатором психологічного стану того, хто говорить. Судячи про тон, співрозмовник може зрозуміти, чому його повчають, докоряють тощо.

Гучність голосу проявляється в його діапазоні, резонансі, темпі. Діапазон голосу — використання в мові високих та низьких тонів. Резонанс — це наявність у голосі таких характеристик, як шипіння, сиплість.

Темп пов'язаний зі швидкістю продукування мови: швидко, сповільнено, із середнім темпом мовлення, оскільки він асоціюється з логікою, діловитістю.

Усі жести поділяються на такі групи: ілюстратори, регулятори, адаптатори, емблеми й афектори.

Ілюстратори — це жести, які підкріплюють повідомлення.

Регулятори — це усмішка, кивок головою, спрямування погляду. Вони сигналізують про ставлення доповідача до аудиторії: кому слід зупинитися, а кому почати розмову.

Адаптатори об'єднують три групи специфічних рухів рук: а) почісування й рухи окремими частинами тіла; б) дотики до слухачів; в) маніпулювання певними предметами (ключами, олівцем, окулярами і т.д.). Всі вони сприймаються слухачами негативно.

Емблеми являють собою жести-замінники слів або навіть цілих фраз. Афектори виражають емоції. Це рухи різними частинами тіла, але, в першу чергу, лицевими м'язами людини, які відіграють особливо важливу роль у системі її мовної поведінки.

Щоб здійснити на слухачів мовний вплив, потрібно забезпечити гармонійне поєднання слів та жестів. Цьому ж принципу підпорядковується й спрямування погляду очей, яке служить каналом зв'язку між тими, хто спілкується. Націленість погляду супроводжує цілком конкретні вислови. Управляти ним не так просто, однак знати, як проявляється в комунікації даний феномен, дуже важливо.

Без розвинутих навичок мови менеджер не здатний ефективно керувати людьми.

Мова у вигляді письма має свої сильні та слабкі сторони.

Сильні сторони письмової мови:

- існує можливість детально перевірити написане; - письмове повідомлення може бути основою для колективної дискусії; - читачу легше зрозуміти деталі повідомлення, особливо цифровий матеріал; - читач може перечитати місця, важкі для розуміння; - друковане слово зберігається для наступним поколінь.

Слабкі сторони письмової мови:

- автор не має можливості прикрасити свою мову мімікою та жестами;

- читач може легко відволіктися від тексту; - автор не може точно знати, хто буде знайомитися з його матеріалом.

Письмова мова народжується з великими труднощами і забирає багато часу для шліфування тексту. Етапи роботи над текстом наступні.

На підготовчому етапі обдумується мета повідомлення, уточнюється особистість адресата, підбирається необхідний матеріал, визначається форма подачі повідомлення.

При написанні тексту необхідно бути акуратним у виборі слів: ділове письмо повинне бути зрозумілим, зручним у читанні. У реченні повинна міститися лише одна думка. Фрази повинні бути компактними. Уся інформація в тексті повинна бути об'єднана на певній основі.

При редагуванні необхідно виконати наступне: - прочитати уважно весь текст і скласти своє враження; - визначити середню кількість слів у реченні;

- перевірити перевагу кількості коротких слів над довгими; - перевірити цифровий матеріал, таблиці, цитати; - звернути увагу на граматику, правопис, підбір спік, стиль письма.

На стадії оформлення необхідно звернути увагу на наступне:

- наявність поля; - виділення абзаців у тексті; - чіткий і зрозумілий заголовок,

- хорошу якість друку; - список літератури.

59. Поняття "стиль керівництва". "Стильові шкали".

Керівництво можна визначити "як процес використання влади задля досягнення впливу на людей". Влада - це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада - це знаряддя впливу. В свою чергу, вплив - це будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей. Проте влада не єдина основа керівництва і такий підхід притаманний лише авторитаризму і застосовується по відношенню до формальної організаційної структури.

Стиль керівництва — це система постійно застосовуваних певним керівником методів, форм, правил і прийомів керівництва

Слово «стиль» — грецького походження, що означає «почерк». Отже, можна вважати, що стиль керівництва — це свого роду «почерк» у діях менеджера. Стиль управління являє собою манеру і спосіб поводження менеджера в процесі підготовки й реалізації управлінських рішень.

Фактори, що впливають на стиль:

1. Об'єктивні:

• закономірності управління;

• обов'язкові вимоги до керівників;

• особливості сфери діяльності організації;

• стиль роботи вищих органів управління;

• соціально-психологічні особливості підлеглих.

2. Суб'єктивні:

♦ культурний рівень керівника;

♦ ступінь володіння знаннями сучасного менеджменту;

♦ життєві принципи й цінності керівника;

♦ практичний досвід і ділові якості.

За більшості досліджень виокремлюють такі стилі керівництва: авторитарний, демократичний та ліберальний.

Дата добавления: 2017-02-01