Особливості діяльності практичного психолога дошкільної установи

Усі дорослі люди, які працюють у дитячих установах, вирішують одну спільну задачу - забезпечують навчання і виховання підростаючого покоління. При цьому кожен із них займає своє певне місце у навчально-виховному процесі і має свої конкретні завдання, цілі і методи. Задачі і методи роботи вихователів дитячих закладів варіюють залежно від того, у якій віковій групі дітей вони реалізуються. У кожного вихователя і педагога є свої функціональні обов’язки, котрі грунтуються на професійній спеціалізації.

Практичний психолог приходить у дитячий освітній заклад теж як спеціаліст, а не як "швидка допомога" для вихователя і "нянька" для дітей. Психолог - рівноправний член педагогічного колективу і відповідає за той бік педагогічного процесу, який, крім нього, ніхто професійно забезпечити не може, а саме - за психічний (інтелектуальний, емоційний, мотиваційно-потребовий, комунікативний та ін.) розвиток і психологічне здоров’я дітей.

У своїй роботі психолог спирається на професійні знання про вікові закономірності та індивідуальну своєрідність психічного розвитку, про витоки психічної діяльності і мотиви поведінки людини, про психологічні умови становлення і розквіту особистості в онтогенезі.

Практичний психолог, працюючи у дитячому закладі із дошкільниками, бачить вік дітей не в статиці, а у динаміці - на його очах діти ростуть, дорослішають, переходять із однієї сходинки онтогенезу на іншу, більш складну і змістовну. Допомогти цьому переходу - одна із найскладніших задач діяльності психолога. Тому у центрі його уваги - психологічна готовність дитини до нових вікових етапів її життя. Така готовність формується поступово, з моменту народження дитини - у спілкуванні з дорослими і однолітками, у грі, у посильній праці і дошкільному навчанні.

Практичний психолог шукає шляхи і умови психічного розвитку дитини, визначає форми, методи і зміст своєї роботи залежно від того, якими науковими уявленнями про розвиток він керується. Дитячий психолог узгоджує у собі вченого і практика: ученого у тому значенні, що він повинен бути компетентним дослідником і сприяти одержанню знань про дитину, а практиком - у тому, що він застосовує ці знання для вирішення повсякденних проблем, які виникають у дітей і дорослих, котрі працюють із ними, виховують їх.

Працюючи із дітьми, вихователями, адміністрацією освітніх закладів, органами опіки і міліції, батьками дітей та їх родичами, практичний психолог у центрі всієї своєї роботи утримує інтереси особистості дитини, яка формується. Цей орієнтир - інтереси дитини - не можна втрачати ні в якому разі. Інакше психолог починає працювати не на дитину, а на освітню систему. Звичайно, як зазначає І.В. Дубровіна, освітня система багато в чому визначає і психічний розвиток, і психологічне здоров’я дітей. Проте вона не повинна стати самоціллю ні для вихователів, ні для психологів. Єдиним вагомим показником ефективності або неефективності будь-яких найсучасніших програм, нових педагогічних методів, термінів і форм навчання є психологічне здоров’я дітей.

Працюючи у будь-якому навчально-виховному закладі, практичний психолог вирішує основні задачі практичної психології освіти. Перш за все він відповідальний за дотримання психолого-педагогічних умов, які найбільш сприятливі для психічного і особистісного розвитку кожної дитини на всіх етапах її дошкільного дитинства. Він повинен сприяти тому, щоб вікові особливості (або новоутворення) дітей не просто враховувались (до цього у дитячому садку вже звикли), а активно формувались і були основою подальшого розвитку дитини.

Той чи інший віковий період сензитивний до розвитку певних психічних процесів і властивостей, психологічних якостей особистості, а тому і до певного типу впливів. Тому дитина на кожному віковому етапі потребує особливого підходу. Повноцінне проживання дитиною кожного вікового періоду підготує її до переходу на наступну вікову сходинку, дозволить сформуватися необхідним для цього психологічним новоутворенням.

У зміст роботи практичного психолога дитячих закладів включають також вивчення і розвиток здібностей, нахилів, інтересів дітей із врахуванням особливостей їх віку та специфіки освітньої установи.

Основними видами діяльності дитячого психолога є: психологічна просвіта, психологічна профілактика, психологічне консультування, психологічна діагностика, психологічна корекція. У будь-якій конкретній ситуації кожен вид роботи може бути основним залежно від тієї проблеми, яку вирішує психолог, і від специфіки того дитячого закладу, де він працює.

ЛІТЕРАТУРА

1. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. - М., 1988.

2. Люблинская А.А. Детская психология. - М., 1971.

3. Мухина В.С. Детская психология. - М., 1985.

4. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной. - М., 1998.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ВІД МОМЕНТУ ЗАЧАТТЯ ДО НАРОДЖЕННЯ.

Дата добавления: 2014-01-04