Тема 3. План рахунків комерційних банків та принципи його побудови

У підсистемі «Операційний день банку» обробка облікової інформації здійснюється за одним і тим самим обліковим циклом. Обліковий цикл - це сукупність послідовних етапів, що виконуються, починаючи з банківської операції, обробки інформації в обліковій системі до складання фінансової звітності (річної або проміжної). Тривалість облікового циклу співпадає з обліковим періодом. За даними кожного облікового періоду обліковий цикл повторюється. У повному обсязі обліковий цикл виконується за річний звітний період.

Звичайно, при комп'ютерній обробці облікової інформації більшість етапів облікового циклу виконується в автоматизованому режимі і це неможливо простежити наочно. Однак для розуміння цього процесу розглянемо їх зміст:

Перший етап - бухгалтерський працівник (відповідальний виконавець), одержавши документ про виконання банківської операції, перевіряє вірність відображення операції в системі подвійного запису, тобто бухгалтерську проводку, і робить висновок про відповідність запису змістові операції.

Другий етап - введення бухгалтерської проводки з документа або окремого меморіального ордера в комп'ютерну систему. Ця операція має назву журнальна проводка, тобто відбувається реєстрація операції.

Дт 7020 «Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання», або

7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1002, 2600, 2605, 2620, 2625).

За проведення операцій за розпорядженням власника поточного чи карткового рахунку, банки отримують комісійну винагороду. Відображення в бухгалтерському обліку комісійних доходів банку залежить від виду послуг, пов'язаних з їх одержанням. Так, доходи за безперервними послугами визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування.

Нарахування банком комісійних доходів за розрахунково-касове обслуговування клієнтів відображається такими бухгалтерськими проводками:

в національній валюті:

Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування»

Кт 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів»;

в іноземній валюті:

Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

Кт 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів».

Списання банком з рахунків клієнтів раніше нарахованих комісій за розрахунково- касове обслуговування супроводжується проводкою:

Дт Рахунки для обліку коштів на вимогу клієнтів (2600, 2605, 2620, 2625)

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування».

Комісійні доходи за одноразовими послугами можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів, якщо кошти отримані у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються.

Отримання банком комісійної винагороди за одноразову послугу, здійснену за дорученням власника поточного чи карткового рахунку супроводжується такими проводками:

в національній валюті:

Третій етап - в автоматичному режимі операції розносяться за бухгалтерськими рахунками.

При виконанні роботи вручну дані за банківськими операціями переносяться з журналу реєстрації до головної книги і відображаються за відповідними бухгалтерськими рахунками.

Четвертий етап - підготовка попереднього перевірочного балансу для перевірки правильності відображення банківських операцій за бухгалтерськими рахунками. Отже, якщо облік операцій здійснено без помилок, то має місце рівність обігів та залишків за активом та пасивом балансу.

Перевірочний баланс складається у вигляді робочого балансу за всією номенклатурою бухгалтерських рахунків. Його форма відрізняється від форми звітного балансу.

П'ятий етап - виправлення помилкових записів, виявлених у процесі складання перевірочного балансу. Виконується звірка даних аналітичного обліку (особових рахунків) з даними синтетичного обліку (обігово-сальдова відомість, відомість за залишками та ін.). Виправлення виконуються шляхом здійснення зворотних записів за бухгалтерськими рахунками, тобто методом зворотного строку на підставі виправних ордерів.

Шостий етап - підготовка до складання фінансових звітів, Передбачено виконання регулюючих проводок, які використовуються для обліку нарахованих відсоткових та інших доходів і нарахованих відсоткових та інших витрат. Зміст регулюючих проводок докладно розглянутий у главі 15. Списується також сумнівна заборгованість. Крім того, врегульовуються дані, що підлягають відображенню за рахунком «Результат поточного року». Вони належать до рахунків доходів та витрат. На цьому етапі також виконується звірка даних аналітичного та синтетичного обліку і виправляються допущені помилки.

Сьомий етап - складання звіту про прибутки та збитки комерційного банку (щоквартального та річного).

Восьмий етап - наприкінці річного облікового періоду виконуються заключні проводки. За допомогою заключних проводок закриваються тимчасові рахунки, до яких належать рахунки з обліку доходів і витрат і відкривається рахунок «Результат поточного року». Підсумовуються залишки за кожним бухгалтерським рахунком. Дані за рахунками перегруповуються відповідно до форми звітного балансу та балансового звіту.

Дев'ятий етап -складання попереднього перевірочного (пробного) балансу. Попередній перевірочний баланс - це сукупність залишків бухгалтерських рахунків станом на кінець облікового періоду. На його підставі складається звітний баланс і балансовий звіт. Кінцеві сальдо за рахунками в звітному балансі будуть початковими сальдо цих рахунків у новому обліковому періоді.

особами».

Нарахування процентних витрат в національній валюті за коштами на вимогу клієнтів супроводжується такими бухгалтерськими записами:

· за коштами на вимогу суб'єктів господарювання:

Дт 7020 «Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання»;

· за коштами на вимогу фізичних осіб:

Дт 7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кт 2628 «Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб».

Нарахування процентних витрат в іноземній валюті здійснюється з використанням технічних рахунків валютної позиції і відображається в обліку такими проводками:

· за коштами на вимогу суб'єктів господарювання:

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання»;

Дт 7020 «Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів;

· за коштами на вимогу фізичних осіб:

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 2628 «Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»;

Дт 7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Сплата нарахованих раніше банком процентів в національній та іноземній валюті за коштами клієнтів супроводжується такими проводками:

Дт 2608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання», або 2628 «Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1002, 2600, 2605, 2620, 2625).

У разі визнання і сплати відсотків за коштами на вимогу на дату балансу, здійснюються такі бухгалтерські проводки:

в національній валюті:

Дт 7020 «Процентні витрати за коштами на вимогу суб'єктів господарювання», або

7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів (1001, 1002, 2600, 2605, 2620, 2625);

в іноземній валюті:

Питання для перевірки знань:

Програмна анотація:

1. Поняття про банківський рахунок, їх класифікація.

2. Сутність Плану рахунків банківських установ.

3. Структура Плану рахунків КБ і особливості його побудови за класами.

Відповідно до чинного законодавства України, залучення банком коштів клієнтів на вклади (депозити) на вимогу підтверджується договором банківського рахунку, на основі якого відкривається поточний рахунок.

Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку, операцій за платіжними картками.

Порядок відкриття поточних рахунків та види дозволених операцій за ними визначено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.

Облік коштів клієнтів, залучених банком на вклади (депозити) на вимогу здійснюється за рахунками 2 класу, 26 розділу, груп 260 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», 262 «Кошти на вимогу фізичних осіб» та 265 «Кошти небанківських фінансових установ», а саме:

2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»;

2605 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з платіжними картками»;

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;

2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»;

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

Усі зазначені вище рахунки є активно-пасивними і призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу клієнтів, а також кредитів овердрафт. За дебетом цих рахунків проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Для відображення операцій за рахунками клієнтів в аналітичному обліку установи банків для кожного клієнта відкривають окремі аналітичні рахунки з використанням параметрів аналітичного обліку.

За користування коштами на вимогу, що знаходяться на рахунках клієнтів, банки нараховують і виплачують їх власникам проценти, які для банку є процентними витратами.

За результатами навчання студенти повинні:

Знати:

· характеристику банківських рахунків та їх класифікацію;

· сутність плану рахунків банківських установ;

· структкру плану рахунків комерційних банків;

· особливості побудови плану рахунків КБ за класами.

Вміти:

· схематично зображати Т-подібну модель рахунку і відображати на ньому операції;

· визначати кінцеве сальдо по рахунку;

· використовувати план рахунків банку для відображення банківських операцій.

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 844; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!