Науки, що становлять основу підприємництва

Класифікація підприємницької діяльності

Суб'єкти підприємницької діяльності можна класифікувати за окремими критеріями залежно від конкретних завдань дослідження, аналізу, мети тощо. Так. за функціональним призначенням виділяють три види підприємництва:

- виробниче,

- комерційне

- фінансове.

Відповідно до масштабів діяльності підприємництво поділяють на мале, середнє та велике. Класифікація за масштабом діяльності мас винятково важливе значення, тому що дає можливість виявити й проаналізувати сильні та слабкі сторони кожного з перелічених суб'єктів, визначити оптимальні варіанти їхнього співвідношення та взаємодії і на цій підставі дати відповідні рекомендації. Світовий досвід господарювання свідчить, що мале, середнє та велике підприємництво не взаємовиключають, а доповнюють одне одного. Найважливішою складовою ринкової економіки має бути існування та взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, оптимальне співвідношення їх.

Треба зазначити, що ключовим елементом зовнішнього середовища малого підприємництва є великий бізнес. Роль великого бізнесу визначається двома обставинами:

1. Великий бізнес має провідну роль в ринковій системі держави. На сьогодні великі корпорації визначають економічну ситуацію більшості держав світу. Саме великий бізнес став передумовою розвитку найбільш розвинених та успішних економік.

2. Великий бізнес має значний потенціал для підтримки малих фірм, який реалізується через широкий спектр форм господарської інтеграції

«Економіка західних країн базується на двох засадах — на великих організаційно-господарських структурах, з одного боку, та малому бізнесі. — з іншого. Перша надає їй стабільності й керованості, відкриває шлях до великомасштабної реалізації науково-технічних новацій: друга створює конкурентне середовище. забезпечує виробництву гнучкість та індивідуалізацію»

[Куликов В. Латышева Г.. Николаев Л. Образование финансово-промышленных групп (необходимость, цели в механизмы) // Российский экономический журнал. – 1994. – №1. – С. 16.]

Економіка як наука про ведення суспільного господарства утворює теоретичний фундамент підприємництва. Вона розглядає виробництво, розподіл, обмін і споживання всіляких благ, що задовольняють потреби людей, в умовах обмеженості ресурсів і пов'язаної із цим необхідності вибору.

Розрізняють економічну теорію, щорозглядає закономірності економічних процесів, і прикладну економіку, націлену на вироблення практичних рекомендацій для діяльності.

Залежно від масштабу досліджуваних економічних явищ виділяють макроекономіку, що охоплює економічні явища в країні або регіоні в цілому, і мікроекономіку, що займається поведінкою окремих економічних суб'єктів (виробників і споживачів) у конкретних ринкових ситуаціях.

Маркетинг розглядає методи одержання прибутку, засновані на дослідженні ринку, займається вивченням споживчого попиту й керування ім. Головне завдання маркетингу – перетворення потреб населення в прибуток підприємства.

Сфера інтересів маркетингу: споживач, товар і ринок. Стосовно до них виробляється стратегія підприємництва, організується збут, сервіс і реклама.

Менеджмент — наука про керування людьми, матеріальними коштами й іншими ресурсами у відношенні до певної мети. У підприємництві такою головною метою є одержання прибутку.

Менеджмент вивчає закономірності перетворення інформації в системах керування, керування фінансами (фінансовий менеджмент), організацію праці керуючих, соціально-психологічні аспекти діяльності персоналу підприємства (персонал-менеджмент), методи оптимального планування й розподілу обмежених ресурсів (економіко-математичні методи), формування організаційних структур керування. У сфері менеджменту перебувають також питання вироблення управлінських рішень, методи прогнозування економічної ситуації й обґрунтованого ризику (ризик-менеджмент).

Дата добавления: 2014-01-04