Поняття та структура слідчої діяльності. Види слідчих дій

Література.

Лекція 7. Психологія слідчої діяльності

1.Поняття та структура слідчої діяльності. Види слідчих дій.

2.Психологічні чинники огляду місця події.

3.Психологічна суть пред’явлення для впізнання. Психологічні особливості відтворення обстановки і обставин події.

4.Психологія допиту.

1. Васильев В. Л. Юридическая психология. – СПб., 1997.

2. Жалинский А.Э. Основы профессиональной деятельности юриста. – Смоленск, 1995.

3. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков, 1997.

4. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. – К., 1990.

5. Розин В.М. Психология для юриста. – М., 1997.

6. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак./За заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

Ключові слова: впізнання, допит, затримання, метод експертних оцінок, місце події, слідча діяльність

Діяльність по розслідуванню злочинів — цілеспрямований процес, метою якого є відтворення справжньої картини події злочину за її прямими та непрямими доказами. Її психологічна структура може розглядатись як сукупність основних (пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаційної) та допоміжних (профілактичної та засвідчувальної)різновидів діяльності.

Організаційно-психологічна структура слідчої діяльності представлена: інформаційно-пошуковими, комунікативними та інформаційно-комунікативними слідчими діями.

Інформаційно-пошукові — це дії, основу яких складає інформаційний пошук та оперування інформацією щодо події злочину (огляд місця події, впізнання); комунікативні — група слідчих дій, які мають в основі комунікативну діяльність, тобто здійснюються в умовах постійного контакту та діалогу між учасниками процесу розслідування (допит, допит віч-на-віч); інформаційно-комунікативні — група слідчих дій, значне місце серед яких належить як пізнавальній, конструктивній, так і комунікативній діяльності слідчого (обшук, перевірка свідчень на місці, затримання).

2. Психологічні чинники огляду місця події.

При проведенні впізнання необхідно знати, що на процес первинного сприймання об'єктів особою, яка впізнає, суттєвий вплив мають різнобічні об'єктивні та суб'єктивні чинники. До об'єктивних чинників належать умови, за яких відбувався процес сприймання: тривалість, динаміка, просторові характеристики об'єкта, його якісні характеристики — колір, розміри, шкідливість, погодні умови, освітленість, технічні засоби спостереження тощо. До суб'єктивних факторів відносяться: психічні стани спокою або хвилювання, значущість ситуації для спостерігача, стан органів чуття, індивідуальна метрика сприймання, вік, стать, соціальний та професійний статус, інтелектуальний розвиток тощо.

Об'єкт може сприйматися безпосередньо або опосередковано (наприклад, за фотографічним зображенням), у цілому або за окремими ознаками (наприклад, свідок не бачив злочинця, а лише чув його голос; сприймалась не вся людина, а лише окрема частина її тіла).

Дата добавления: 2013-12-14