У моді так званий мультимедійний (універсальний) журналіст

Ми поговорили про інтернет як джерело збору інформації для журналіста.

Проблема: для журналістів існує велика спокуса корис­туватися готовими матеріалами централізованих джерел (провідні національні, російські, міжнародні інформаційні агентства, відомі онлайнові видання).

Все це добре, але через те, що пошук в Інтернеті є додатковим ефективним методом збору інформації, існують і певні проблеми, які ж?

При­чому представники молодого покоління журналістів часом лінуються або не вмі­ють вибирати і відсортовувати те, що дійсно заслуговує на увагу: оскільки журналісти не шукають і не збирають інформацію, а просто клацають на безліч лінків, то Інтернет видає передусім інформаційне сміття. І потім воно, у вигляді новин, поширюється по медіа.

З цією професійою проблемою пов'язана ще одна: 2 проблема велика час­тина текстів з Інтернету майже не проходить обробки перед розміщенням у газе­ті, у радіо- чи телеефірі. Серед традиційних ЗМІ з'явилось багато періодичних видань та радіоканалів, які викорис­товують Інтернет і зовсім не займаються самостійною підготовкою матеріалів.

Тепер поговоримо про Інтернет як НОВЕ ПОЛЕ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Із появою Інтернету професія журналіста зазнає значної трансформації. Замість вертикальної ієрархії— головний редактор, редактор, керівник відділу, оглядач, кореспондент, репортер — утворюється принципово нова система, центральне місце в якій займає журналіст. Унаслідок названих зрушень змінилось бачення професії медіа-працівника в цілому.

Сучасну журналістику стали називати цифровою, е-журналістикою, hi-tech-або кібержурналістикою. Хоча ці слова найчастіше вживають на позначення саме веб-журналістики, насправді вони є дещо ширші за змістом.

Сьогодні часто говорять про відкриття єдиних інформаційних центрів, які би постачали новини певній групі ЗМІ різних видів, що входять до єдиного консорціуму, а також про перебудову організації роботи кожного журналіста, якому більше не потрібно дотримуватись вузької спеціалізації:

У результаті дослідження, проведеного російськими вченими М. Лукіною та І. Фомічовою, було виявлено, що серед медіа-організацій, які засновують інтернет-ЗМІ, часто зустрічаються продюсерські, тобто такі, що не мають власних ка­налів мовлення, а продають свою продукцію. Як побачимо далі, подібні центри, переважно, і стають базою для розвитку універсального журналізму.

І. Фомічова, розглядаючи соціальні функції інтернет-ЗМІ, дійшла висновку, що їх спектр досить широкий. Вона виділяє

· комунікативну,

· інформаційну,

· соціально-орієнтуючу,

· соціально-креативну функцію,

· функцію каналу соціальної участі та контролю і

· функцію розваг.

Вона підкреслює, що традиційні і нові ЗМІ допомагають один одному у виконанні їх функцій, а у май­бутньому їх співробітництво посилюватиметься: «на думку багатьох спеціалістів, розвиток ЗМІ піде шляхом зосередження в єдиному видавничому центрі (холдин­гу, редакції, видавничому будинку) виробництва контенту і його адаптації (при­стосування) для поширення різними он- та офлайновими каналами».

Дата добавления: 2014-01-04