Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Навчання дітей третього року життя образотворчій діяльності

Навчання дітей третього року життя конструюванню

 

Конструювання як один з видів діяльності використовується при роботі з дітьми вже на першому році життя. Протягом усього раннього віку плануються заняття з конструювання з будівельного матеріалу. Різноманіття останнього, а також час, що відводиться на заняття, кількість присутніх дітей залежать від віку, новизни теми та рівня сформованості конструктивних умінь дитини.

На третьому році життя при організації занять з конструювання використовуються такі види будівельного матеріалу, як цеглинки, кубики, пластини, тригранні призми; кількість дітей на заняттях – 6-12 осіб; час заняття – 15 хвилин.

Цілі роботи з навчання конструюванню дітей 2-3 роки:

·Учити відтворювати неважкі будівлі за показом та поясненням педагога.

·Формувати вміння накладати 4-5 кубиків або цеглинок один на одного, укладати їх в ряд більшою площиною на столі, ставити вертикально на меншу площину, розташовуючи в ряд, розміщувати по-різному, роблячи перекриття.

·Учити знаходити схожість між своїми будівлями та оточуючими предметами, вчити називати будівлі.

·Активізувати в мовленні назви деталей будівельного матеріалу.

·Учити розрізняти і називати величину будівельного матеріалу (великий – маленький, широкий – вузький).

Показники норм розвитку у дітей другого року життя дообразотворчої та образотворчої діяльності.

30 місяців. Проводить криву замкнену лінію. Цей показник виявляє значно більш високу ступінь дообразотворчої діяльності. Криву замкнену лінію можна провести тільки за допомогою складного руху руки по колу під контролем зору. Особливо важливим є те, що дитина може припинити рух у певний момент.

36 місяців. Рисує коло, яблуко, м’ячик. Дитина за допомогою набутих умінь проводить прямі і криві замкнені лінії та наповнює їх конкретним смислом (яблуко, повітряна кулька). Основний смисл показника є не в умінні проводити криву замкнену лінію, а у здібності зрозуміти те, що, проводячи прямі та криві лінії, можна зобразити предмети оточуючого світу.

 

Однією з задач естетичного виховання маленьких дітей є розвиток здібності сприймати і любити прекрасне в оточуючому. І не дивлячись на те, що естетичні почуття та сприйняття в ранньому віці носять несвідомий характер, необхідно збагачувати їх за допомогою різноманітних засобів.

На третьому році життя дітей починають навчати елементам образотворчої діяльності. Це допомагає підготувати основу для розвитку надалі творчих здібностей в різних видах художньої діяльності.

Значення оволодіння дітьми третього року життя елементами образотворчої діяльності є великим. Діяльність з глиною, фарбами, олівцями й папером – це не тільки сенсорно-рухові вправи. Вона відображає та поглиблює уявлення дітей, сприяє проявам розумової та мовленнєвої активності. Діти отримують можливість вправлятися у створенні прекрасного, вчаться співвідносити мовлення з дією, набувають найціннішої якості особистості – цілеспрямованої уваги. Створення образу стимулює розвиток уяви: дитина у думках „домальовує” статичне, інколи безформне зображення, надає йому динамічності засобами мовлення, реальних дій і гри („Колобок прийшов у гості, йому сумно без друзів. Він просить намалювати йому багато друзів”).

Формування у дітей навичок образотворчої діяльності в першій молодшій групі: 1) навчання діям, що є специфічними для малюнка і ліплення;2) спрямування уваги та зусиль на створення графічного і пластичного образу. Навіть елементарна діяльність з образотворчими матеріалами повинна бути націлена на відображення дійсності у доступних дітям образах. Формування навичок і вмінь у процесі цієї роботи повинне підкорятися створенню зображувального образу та виховання інтересу до образотворчої діяльності.

Цілі навчання образотворчої діяльності дітей першої молодшої групи є такими:

1.Розвивати і підтримувати емоційний відгук на естетичні властивості і якості предметів оточуючої дійсності, естетичний аспект явищ природи і деяких соціальних явищ. Необхідно розвивати допитливість, інтерес, здібність уважно розглядати зображення, милуватися ним; формувати просторове образне мислення; розвивати координацію руки та ока при створенні зображення. У процесі малювання важливо розвивати у дітей відчуття, сприйняття, збагачувати досвід дітей активним пізнанням таких властивостей, як м’якість, пластичність, величина, колір та ін.

2.Організовано знайомити дітей з образотворчими матеріалами, викликати у дітей інтерес до малювання і ліплення. Діти малюють на папері знайомі предмети пензликом або олівцем. На ворс пензлика набирають фарби різних кольорів (зайву фарбу слід віджати об край посуду). Якщо ним торкатися аркушу паперу, залишаються сліди – яскраві плями, що схожі на знайомі образи. Олівці бувають також різних кольорів. При натиску на папір виходять лінії, що схожі на доріжку, нитку, стрічку.

На заняттях ліпленням треба пояснити та показати дітям властивості глини: вона м’яка, її можна розплющити, відділити маленькі шматочки, скачати їх у кульку, розкачати в стовпчик і т.д.

Слід виховувати у дітей інтерес до образотворчої діяльності, емоційне відношення до неї, виробляти вміння слухати та чути педагога, бачити і підмічати те, що він показує на малюнку, картині; формувати вміння, послідовно до показу, відтворювати певні цілеспрямовані дії.

Щоб діти оволоділи навичками малювання, потрібно розвивати рухи руки, добиватися більшої її координації, ритмічності, вміння багаторазово навмисно повторювати однорідні рухи.

3.Вчити відтворювати у малюнку, ліпленні за показом дорослого і по пам’яті неважкі предмети та явища. Треба вчити виділяти окремі елементи малюнка (лінію, пляму), ліплення (шматочки глини, що близькі за формою до геометричних фігур), розуміти, що вони можуть зображати знайомі предмети і явища: на малюнку дощ – крапельки; струмочки біжать – лінії; падає сніжок, вогники горять на ялинці – плями; в ліпленні – палички, стовпчики, кульки, бублики, піраміди, гриби і ін.

Слід вчити дітей орієнтуватись на аркуші паперу, пропонуючи наносити мазки, повторювати їх ритмічно кілька разів. Програма не ставить задачу навчання побудові узорів, однак за допомогою мазків складається елементарна орнаментальна композиція, вид якої радує дітей своїм ритмом, яскравістю кольору.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Рівень педагогічної діяльності | Формувати навички взаємотворчості з дорослими та самостійній творчості
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 678; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.