Закони Кеплера. Сили в механіці

Тема: Закони Ньютона. Принцип відносності Галілея.

Лекція №4

Контрольні запитання та завдання

1. Що розуміють під поняттям “товар”? Які його особливості?

2. Розкрити зміст маркетингової товарної політики.

3. Дати характеристику структури маркетингової товарної політики.

4. Яке основне завдання обслуговування як складової частини маркетингової товарної політики?

5. Що таке товарний асортимент?

6. Чим характеризується товарний асортимент?

7. Назвати чотири рівні товару відповідно до концепції Левітта.

8. Що таке якість?

9. Що таке сертифікація?

10. Які функції виконує Держстандарт України?

11. Дати визначення конкурентоспроможності.

12. Розкрити сутність концепції ЖЦТ.

13. Які ви знаєте криві ЖЦТ? Яка між ними різниця?

14. Назвіть основні стадії ЖЦТ та проаналізуйте їх характерні риси.

15. Які стратегії доцільно використовувати на етапі зрілості типового ЖЦТ?

16. Назвати стратегії етапу спаду.

17. Проаналізуйте суть та значення товарно-знакової символіки.

18. Що таке товарна марка?

19. Назвати функції товарних знаків.

20. Яким вимогам повинні відповідати товарні знаки?

21. Дати характеристику марки ділерів.

22. Охарактеризувати стратегію групових марок.

23. Охарактеризувати стратегію багатомарочного підходу.

24. Назвати функції упаковки.

25. Яке значення упаковки товару? Які вимоги ставляться до неї?

26. Що являє собою штрихове кодування інформації? Які переваги та недоліки цього методу?

Динаміка – розділ механіки, у якому розглядаються причини, що обумовлюють той або інший характер руху тіла. Стан спокою або руху тіла змінюється внаслідок взаємодії його з іншим тілом. Кількісною мірою взаємодії тіл є векторна фізична величина, яка називається силою: . Сила визначена, якщо задані модуль, напрямок і точка, до якої вона прикладена. Рівнодіючою силою називається сила, яка діє на тіло так само, як і всі сили, що прикладені до нього. Вона дорівнює векторній сумі всіх сил, які діють на тіло.

Початкові спостереження за рухом знарядь праці навели на думку, що сила є причиною руху тіла. Саме це стверджував давньогрецький філософ Аристотель. Цей погляд проіснував як очевидна істина майже 19 століть. Тільки в 17 ст. італійський вчений Г. Галілей розкрив справжній характер руху тіла. Він показав, що всяке тіло має властивість зберігати рух, а сила є причиною його зміни.

Властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або стан відносного спокою називають інертністю. Вона полягає у тім, що для зміни швидкості тіл потрібний деякий час, чим більший цей час, тим більш інертне тіло. Кількісною мірою інертності тіл є маса: .

Явище зберігання швидкості тіла при відсутності зовнішніх впливів називають інерцією. Системи відліку, у яких виконується явище інерції, називаються інерціальними.

Для інерціальних систем відліку справедливий принцип відносності Галілея, згідно якого всі інерціальні СВ за своїми механічними властивостями еквівалентні одна одній. Інакше кажучи, у всіх ІСВ всі закони механіки виконуються однаково.

Перетвореннями Галілея є формули перетворення координат при переході з однієї СВ в іншу. Нехай СВ рухається зі швидкістю відносно СВ k. З малюнка випливає:

.

У проекціях на вісі останнє рівняння має вигляд:

.

Визначимо координати точки в ІСВ :

Отримані співвідношення називають перетвореннями Галілея.

Узагальнюючи досягнення науки свого часу, англійський вчений І Ньютон сформулював основні закони динаміки.

І-й закон: існують такі СВ, відносно яких тіло, що поступально рухається, зберігає свою швидкість постійною, якщо на нього не діють інші тіла або дія інших тіл компенсується.

В основу першого закону Ньютона покладена інертність, тобто властивість тіл зберігати свій стан незмінним. Рівнодіюча сила в цьому випадку дорівнює нулю: .

ІІ закон Ньютона визначає умови, за якими тіло змінює свою швидкість.

Перше формулювання:

Тіло, на яке діють сили, рухається з прискоренням, величина і напрям якого визначається відношенням рівнодійної всіх сил до маси тіла:

.

Згідно визначення прискорення: . Після відповідної підстановки, одержуємо:

, ,

де – імпульс тіла або кількість його руху – векторна фізична величина, що дорівнює добутку маси тіла на його швидкість. .

Друге формулювання:

Швидкість зміни імпульсу тіла прямо пропорційна рівнодіючій силі, що діє на тіло.

ІІІ закон Ньютона визначає характер взаємодії тіл:

Сили, з якими дві матеріальні точки діють одна на одну, завжди рівні за модулем, і спрямовані в протилежні сторони уздовж прямої, що з'єднують ці точки:

.

Особливості сил взаємодії:

- однієї природи;

- прикладені до різних матеріальних точок;

- виникають парами.

Основне рівняння динаміки матеріальної точки – математичний вираз другого закону Ньютона:

.

Розв’язок отриманого рівняння – основна задача динаміки матеріальної точки.

При цьому можливі дві постановки задачі:

1. Знайти F, якщо відомі m і r(t).

2. Знайти закон руху точки, якщо відома маса точки m, сила і визначені початкові умови (і ).

Дата добавления: 2014-01-04