Діагностика особистісних змін клієнта по ходу надання психологічної допомоги

У результаті класифікації проблеми та відповідно підібраного психодіагностичного інструментарію психодіагност може здійснювати безпосередню діагностику клієнта. Також консультант-діагност повинен проводити поточне діагностування змін особистості, які з’ясовуються шляхом порівняння показників діагностики, отриманих на перших консультаційних зустрічах та на останніх (або проміжних). При цьому психодіагност повинен простежувати як позитивні так і негативні зміни, спостерігати й фіксувати динаміку цих змін, та відповідно корегувати програму дій.

В психологічній галузі напрацьовано чимало засобів діагностики окремих показників розвитку особистості [7]. Так, до основних показників спілкування особистості відносять рівень комунікаційних навичок, емпатію, та поєднання окремих характерологічних особливостей. Для цього використовують методику «Виявлення комунікаційних та організаторських здібностей» (КОЗ-2), яка складається із 40 запитань і виконується за 10-15 хвилин. Також можна використовувати методику діагностики «Перешкод» в налагодженні емоційних контактів В. В. Бойко, яка має 25 запитань і вказує на можливі емоційні проблеми у спілкуванні. Методика діагностики комунікативної упередженості В. В. Бойко має також 25 запитань і вказує на певний рівень комунікативних здібностей. Рівень емпатійних здібностей як правило визначають за методикою В. В. Бойко «Методика діагностики рівня емпатійних здібностей» [10].

Показники спрямованості особистості можуть визначатися за методиками "Карта інтересів" А. Е. Голомштока, диференційим опитувальником Е. О. Клімова (ДДП), методикою Л. Йовайші, опитувальником Л. Кабардової та ін. Опитувальник спрямованості професійних інтересів ОДАНІ ­орієнтовно-діагностична анкета інтересів, створений С. Я. Карпіловською на основі модифікації анкети інтересів А. Голомштока та О. Мешковської. Він складається з 90 запитань, які дозволяють виявити рівень інтересів учнів до 15 навчальних предметів та видів професійної діяльності. Види інтересів диференційовані на два шари - соціальний (переважно абстрактно-понятійний, аналітичний ІЕа) та індивідуальний (переважно конкретно-образний, синтетичний - ІЕс).

Опитувальник спрямованості професійних інтересів - тестова таблиця інтересів Є. О. Клімова. Він містить у собі 31 запитання, які відповідають п'яти типам професій. Два типи: "Людина-Знак" (Зн) і "Людина -Людина" (Люд) ­виділені, як відносно більш соціалізовані, пов'язані з комунікаційними та абстрактно-символічними, аналітичними діями; інші три типи: "Людина­Художній образ" (Худ), "Людина-Природа" (Пр), "Людина -Техніка" (Тех) - як більш індивідуалізовані, пов'язані з більш конкретними, практичними, синтетичними діями.

Розробку психодіагностичних методів дослідження характеру здійснили Р. Б. Кетелл, К. Леонгард, Г. Айзенк. Так, особистісний опитувальник для дітей С. Е. Айзенк JEPI, за допомогою якого одержуються дані про такі риси характеру особистості, як екстравертованість та нейротизм у дітей віком від 7 до 15 років. Тест містить 56 запитань, з яких 22 спрямовані на визначення "екстравертованості-інтравертованості", ще 22 "емоційної лабільності (нейротизму) - емоційної стабільності (сталості)", а за допомогою 12 запитань визначається тенденція давати неправильні відповіді, тобто показувати себе дещо з кращого боку, ніж це є в дійсності.

Ще один загально відомий тест, який призначений для діагностики акцентуацій характеру у підлітків, розроблений С. І. Подмазіним та модифікований О. Є. Лічко. Завдяки йому можуть бути виявлені різні види дисгармонійного розвитку характеру підлітків, деякі патопсихологічні тенденції і намічені шляхи психологічної корекції особистості.

Дослідження інтелекту здійснюються за методиками Г. Айзенк, Р. Амтхауер, Равена та ін. Тест Г. Айзенка використовують для визначення загального рівня інтелектуальних здібностей, швидкості перебігу розумових процесів. На виконання 40 завдань тесту надається ЗО хвилин. До складу тесту входять словесні (анаграми), числові, зорово-просторові (геометричні) та змішані завдання на кмітливість, логічність, комбінаторику, на заповнення пропусків, на аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизацію тощо. Оцінка здібностей здійснюється за допомогою коефіцієнта інтелектуальності IQ, що вираховується за спеціальним графіком, який дозволяє переводити сирі бали у відповідне значення IQ.

Методика «Проективні матриці Равена» дозволяє визначити високий, середній та низький рівень розумового розвитку особистості. Вона складається із набору 22 карток-малюнків, складність яких збільшується із зростанням номеру картки. Час виконання завдань — 22 хвилини. Завдання методики розроблені для різної вікової категорії особистості.

Використовуються також субтести відомої південно-каліфорнійської батареї тестів для диференційованої перевірки здібностей - ДАТ. Дана батарея продемонструвала свою валідність і прогностичність при роботі американських психологів зі старшокласниками саме при проведенні профоріентаційних заходів та визначенні профілю навчання у школі та вузі. Зокрема, можна використовувати чотири субтести даної батареї. Результати тестування оцінюються у балах, тобто кількістю правильно розв'язаних завдань кожного тесту, хоча вони можуть виражатись у процентілях або у вигляді IQ. Так субтест для визначення математичних здібностей передбачає розв'язання 40 завдань протягом 30 хвилин. Субтест на виявлення здатності до абстрактного мислення на геометричному матеріалі пропонує розв'язати 50 завдань протягом 25 хвилин. Субтест для перевірки здатності до розуміння механічних зв'язків у технічних об'єктах - 68 завдань за 30 хвилин. Субтест для визначення розвитку просторової уяви - 60 завдань за 25 хвилин.

Психодіагностику темпераменту здійснюють, як правило, за допомогою особистісного опитувальника Г. Айзенка та С. Є. Айзенк, опитувальника структури темпераменту В. М. Русалова, методикою визначення темпераменту Б. Й. Цуканова. Особистісний опитувальник Г. Айзенка ЕРІ (дорослий варіант цього опитувальника) складається з 57 запитань, з яких 24 - призначені для визначення екстроверсії-інтроверсії, 24 - нейротизму (емоційноі лабільності-стабільності), 9 запитань складали шкалу неправди, за якою виявлялась тенденція обстежуваного показувати себе у кращому, аніж в дійсності, світлі.

Опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова призначений для виявлення таких психофізіологічних якостей особистості як соціальна та предметна ергічність (працездатність сенсорних систем), соціальна та предметна пластичність (здатність до гнучкої зміни програм діяльності та поведінки), соціальний та предметний темп (ретельність у виконанні справ), соціальна та предметна емоційність (як показник зворотного зв'язку при досягненні результату діяльності, його закріплення). Даний опитувальник відноситься і до характеру, і до темпераменту особистості одночасно.

На відміну від опитувальників, у яких використовується принцип суб' єктивної самооцінки, експериментальна методика визначення типу темпераменту за концепцією Б. Й. Цуканова є об'єктивною, оскільки базується не на самооцінці певних опосередкованих якостей і характеристик, а на виявленні сприйняття часу особистістю, який є індивідуальним для сприйняття кожного типу темпераменту [11]. Сучасний український психолог Б. Й. Цуканов зробив ряд фундаментальних психологічних досліджень проблеми часу у психіці індивіда.

Вчений виявив принципово нові дані про темперамент людини, встановив той факт, що тип темпераменту людини як природжена властивість індивіда внутрішньо, біологічно, індивідуально-типологічно визначає цілий ряд жорстких констант психологічної характеристики особистості та її діяльності. З ними слід неодмінно рахуватись усім учасникам навчально­виховного процесу, а з певного часу - і самій зростаючій особистості. Вчений переконаний, що нехтування особистістю своєї психофізіологічної природи призводить до її дисгармонійного розвитку, і навіть до розвитку певних хвороб [7, 11].

Таким чином, для безпосереднього та поточного діагностування психодіагност може користуватися широким спектром напрацьованих вченими діагностик, дотримуючись одного з важливих правил: обовязково застосовувати в психодіагностиці лише валідні методики.

Дата добавления: 2014-01-05