Добрива – це органічні і неорганічні сполуки природного або промислового походження, що дають змогу поліпшувати живлення рослин та підвищувати родючість грунтів

Особливості (системи) удобрення культур.

Строки та способи внесення добрив.

Органічні добрива та їх характеристика

Мінеральні добрива, їх класифікація та коротка характеристика.

ПЛАН

ТЕМА: ДОБРИВА ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Рекомендована література:

Основна:

1.Карасюк І. М. Технологія виробництва продукції сільського господарства, ст. 11-23

2. Ярош Ю. М. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції, ст.. 85-101

Додаткова:

3.Єщенко В. О. Загальне землеробство – К.: Вища освіта, 2004

4.Кравченко М.С., Злобін Ю. А., Царенко О. М. Землеробство. – К.: Либідь, 2002.

8. Гудзьо В. П. та ін. Землеробство. – К.: Урожай, 1996.

9. Гордієнко В. П. та ін. Землеробство. – К.: Вища шк.., 1991.

10. Ступаков В. П. Основи землеробства. – К.: Вища школа, 1979.

Мінеральні добрива містять поживні речовини в вигляді різних мінеральних солей.

Мінеральні добрива поділяють на дві групи:

Промислові: азотні, фосфорні, калійні, складні і мікродобрива;

місцеві – попіл вапно.

Величезне значення азотних добрив в підвищенні врожайності с/г культур обумовлюється виключно важливою роллю азоту в житті рослин. Азот входить в склад білків, які є основною складовою частиною цитоплазми і ядра клітин в склад нуклеїнових кислот, ферментів, фосфатидів, які відіграють важливе значення в процесах обміну речовин в рослинах.

Основним джерелом азоту для живих рослин є солі азотної кислоти і солі амонію.

Мінеральні добрива за вмістом основних елементів живлення поділяють на однокомпонентні (містять один елемент живлення, наприклад азот, фосфор або калій) і комплексні (містять не менше двох елементів). Комплексні добрива в свою чергу поділяються на складні, змішані і складні змішані. Комплексні (наприклад це азотно – фосфорні; фосфорно – калійні та ін.).

Забезпечення рослин азотом позитивно впливає на їх ріст і розвиток. При нестачі азоту погіршується ріст рослин, стебла їх стають ламкими, листя передчасно жовкне.

Рослини споживають азот здебільшого у вигляді аніону NO3 і катіону NH4, тобто доступним для рослин він стає лише після біологічних перетворень. Основним джерелом азоту для рослин є гумус та інші органічні речовини грунту.

Азот втрачається з грунту внаслідок вимивання, вилучення в атмосферу у вигляді аміаку і оксидів азоту, споживання рослинами.

З азотних добрив найбільш поширені аміачні (аміак рідкий, аміак водний); амонійні (сульфат амонію, хлористий амоній); нітратні (натрієва, калієва, кальцієва селітра); амонійно нітратні, та ін.

Амонійні добрива містять азот у вигляді амонію.

Сульфат амонію містить 20,8% азоту. Це — крупнозерниста слабкогігроскопічна речовина. Є фізіологічне кислим добривом, тому ефективне як основне добриво на чорноземах, сіроземах і каштанових грунтах. Краще добриво для рису та інших культур в умовах надмірного зволоження, бо менше вимивається з грунту.

Хлористий амоній або хлорид амонію містить 24— 25% азоту. Це — малогігроскопічний дрібнокристалічний білий або жовтуватий порошок. Є фізіологічне кислим добривом. Містить 66% хлору, який негативно впливає на врожайність і якість урожаю чутливих до хлору культур — картоплі, льону, плодово-ягідних, овочевих, гречки, конюшини, винограду, цитрусових. Це добриво слід вносити восени, щоб хлор, який не вбирається грунтом, опадами вимивався в нижні горизонти фунтового шару.

Аміачні добрива — це рідкі добрива, які містять аміак.

Водний аміак, або аміачна вода, — це розчин аміаку у воді. Аміачна вода першого сорту містить 25% аміаку, або 20,5% азоту, і замерзає при мінус 56°С. Вносять аміачні добрива до сівби під озимі культури, під зяблеву оран­ку, передпосівну культивацію і для підживлення просапних культур на легких грунтах.

Безводний, або зріджений, рідкий аміак містить 82% азоту. Це — безбарвна рідина, кипить при мінус 3—4°С, замерзає при мінус 77"С. Транспортувати і зберігати його треба в герметичних стальних цистернах, розрахованих на тиск 20 атм. Його можна вносити під усі культури з одночасним загортанням у грунт на глибину 16—20 см.

Фосфорні добрива. За розчинністю і доступністю для рослин розрізняють такі фосфорні добрива: водорозчинні, лимонно- і цитратнорозчинні, важкорозчинні.

Водорозчинні фосфат містить 19—21% фосфору (Р2О5). Має вигляд сірого порошку або гранул діаметром 0,5—4 мм. Засто­совують його на всіх ґрунтах під усі культури до сівби, в рядки під час сівби і для підживлення.

До лимонна- і цитратнорозчинних фосфорних добрив нале­жать преципітат, томасшлак, фосфатшлак, знефторений фосфат, термофосфат.

Преципітат містить 25% Р2О5. За ефектив­ністю як основне добриво на більшості грунтів не поступається перед суперфосфатом, а на кислих грунтах може навіть переви­щувати його.

Важкорозчинні фосфати. Фосфоритне борошно — порошок сірого або коричневого кольору. Його отримують подрібнен­ням фосфоритів або продуктів їх збагачення. Якість добрив тим вища, чим вони дрібніше розмелені.

Калійні добрива. Дія калійних добрив залежить від грунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей культури, компо­нентів, які є в добриві, — натрію, магнію, сірки, хлору. Засолені грунти часто містять настільки багато калію, що на них ці добрива неефективні. Безхлорні форми калійних добрив рекомендується вносити під такі культури, як гречка, картопля, льон, бобові, тютюн, ефіроолійні, цитрусові, виноград. Залежно від грунту одні й ті самі калійні добрива діють по-різному. На легких грунтах, де мало магнію, ефективні калійні добрива з домішками магнію. На чорноземних грунтах різні форми калійних добрив за ефективністю майже однакові.

Хлористий калій, хлорид калію (КСІ), містить 56—62% К2О. Кристалічна речовина білого і жовтого кольору.

Калійна сіль 40% — суміш хлористого калію з каїнітом і сильвінітом,

Сульфат калію (К25О4) містить 48—52% К2О. Дрібнокриста­лічна речовина білого кольору, не злежується. Цінне добриво для чутливих до хлору культур.

Попіл — цінне калійно-фосфорне органічне добриво, містить і мікроелементи. Найбільше калію в попелі гречаної

соломи і стебел соняшнику (до 38%), менше в попелі торфу, кам'яного вугілля (0,5—1,2% і 0,12%). Попіл застосовують на всіх грунтах, крім засолених, під усі сільськогосподарські культури.

Комплексні мінеральні добрива. Комплексні мінеральні добрива містять два і більше елементів живлення. Вони можуть містити також мікроелементи.

Комбіновані мінеральні добрива. Амонізований суперфосфат отримують насиченням суперфосфату аміаком. Він містить 1,5—2,5% азоту і до 18% фосфору.

Нітрофоски — найбільш поширені з комбінованих добрив. Це гранульовані добрива, які містять азот, фосфор і калій. Вміст азоту в різних марках добрив становить 10—17%, фосфору — 8—30, калію — 12—20%. За ефективністю ці добрива близькі до еквівалентних сумішей простих добрив. Придатні вони для припосівного локального внесення в рядки.

*2*

Дата добавления: 2014-01-07