Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація факторів в економічному аналізі




План

ЛЕКЦІЯ 6. КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

6.1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності

6.2. Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва.

6.3. Загальна модель комплексного економічного аналізу.

6.4. Методи порівняльної комплексної оцінки

6.1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності

Особливостями методики економічного аналізу є системний підхід до комплексного вивчення діяльності підприємств.

Системний підхід базується на вивченні об’єктів як складних систем, які об’єднують багато елементів, пов’язаних між собою зовнішніми та внутрішніми зв’язками.

Стосовно економічних досліджень, системний підхід передбачає в першу чергу послідовність виконання аналітичних процедур, які можна об’єднати в шість етапів.

На першому етапі об’єкт дослідження представляється як система, для якої визначають мету, завдання і умови функціонування. Господарську діяльність підприємства можна розглядати як систему, що складається з трьох взаємозалежних елементів: ресурсів, виробничого процесу і готової продукції. Входом цієї системи є матеріально-речовинні потоки ресурсів (засобів і предметів праці) і потоки трудових ресурсів; виходом – матеріально-речовинні потоки готової продукції. Виробничий процес переводить вхід системи в її вихід, тобто в результаті виробничого процесу виробничі ресурси, з’єднуючись, стають готовою продукцією.

Метою роботи підприємства є прибутковість і рентабельність. Задача аналізу – розглянути всі часткові фактори, які забезпечують більш високий рівень рентабельності. Економічний принцип діяльності підприємства – забезпечення або максимального випуску продукції при даних витратах ресурсів, або альтернативно заданого випуску продукції при мінімальній витраті ресурсів. Умови функціонування підприємства визначаються системою довгострокових економічних нормативів оподаткування і зовнішньоекономічних зв’язків підприємства, тобто ринком фінансування, ринком купівлі і ринком продажу.

На другому етапі здійснюється добір показників, що характеризують діяльність підприємства. Саме система синтетичних і аналітичних показників необхідна при розробці якісних характеристик економіки підприємства для проведення економічного аналізу діяльності підприємства.

На третьому етапі складається загальна схема системи, встановлюються головні компоненти, функції, взаємозв’язки, розробляється схема підсистем, що показує супідрядність їхніх елементів. Тобто на цьому етапі на основі інформаційної моделі господарської діяльності, тобто моделі формування економічних факторів і показників, складається загальна блок-схема комплексного економічного аналізу, класифікуються фактори і показники, формалізуються зв’язки між ними.

На четвертому етапі системного аналізу визначаються всі основні взаємозв’язки і фактори, що дають кількісні характеристики. Це пов’язано з тим, що знання факторів виробництва, їхніх взаємозв’язків, уміння визначати їхній вплив на окремі показники виробничої діяльності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою керування факторами. На практиці звичайно обмежуються розглядом кінцевого числа факторів, що залежить від суб’єкта аналізу, від задач самого аналізу, технічних можливостей.

На п’ятому етапі будується модель системи на основі інформації, отриманої на попередніх етапах. У неї входять конкретні дані про роботу якого-небудь підприємства одержують параметри моделі в числовому вираженні.

Завершальний шостий етап аналізу – робота з розробленою моделлю. Цей етап містить у собі об’єктивну оцінку результатів господарської діяльності, комплексне виявлення резервів для підвищення ефективності виробництва.

 

6.2. Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва.

 

При комплексному економічному аналізі поряд з синтетичними показниками (загальними) розраховуються більш часткові або аналітичні показники. Кожний показник складається під впливом досить чітких економічних та інших факторів.

Під факторами в економічному аналізі розуміють рушійні сили або першопричини виникнення і розвитку еко­номічних явищ і процесів.

Ознака класифікації Види (групи) факторів
Ступінь впливу на результати роботи Основні і другорядні
Місце виникнення Зовнішні і внутрішні
Ступінь залежності від діяльності фізичних і юридичних осіб Об’єктивні і суб’єктивні
Час дії Постійні і тимчасові
Характер впливу Екстенсивні і інтенсивні
Рівень охоплення Загальні і специфічні
Внутрішній зміст Кількісні і якісні
Рівень деталізації Прості і складні
Рівень підпорядкованості Першого, другого...n-го порядків
За етапами відтворювального процесу Виробничі Збутові

 

Основні і другорядні (основні – це ті фактори, що впливають на результати дії підприємства, а другорядні істотно не впливають на результати діяльності підприємства).

Зовнішні і внутрішні фактори, тобто на фактори, що залежать і не залежать від діяльності даного підприємства.

Об'єктивні і суб'єктивні фактори; об'єктивні фактори не залежать від волі і бажання людей, суб'єктивні – залежать від діяльності юридичних і фізичних осіб.

Постійні і тимчасові; постійні фактори впливають на досліджуване явище постійно на протязі усього часу. Вплив тимчасових факторів виявляється періодично (нова технологія, освоєння нової техніки).

Екстенсивні й інтенсивні. До екстенсивних відносяться фактори, пов'язані з кількіснимприростом результативного показника, наприклад, збільшення обсягу виробництва продукції шляхом збільшення чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів, тривалості зміни. Інтенсивні фактори характеризують ступінь зусилля, інтенсивності праці в процесі виробництва, наприклад, підвищення продуктивності праці, фондовіддачі й ін.

Загальні та специфічні. До загальних відносять фактори, які діють в масштабах всієї економіки. Специфічними є фактори, які діють в умовах тільки однієї галузі економіки або підприємства.

Кількісні та якісні. Кількісні фактори виміряють кількісні характеристики явищ, а якісні визначають внутрішні якості, особливості об’єктів, що вивчаються.

Прості та складні (комплексні). Складні фактори, на відміну від простих, складаються із декількох елементів.

3 точки зору впливу факторів на економічне явище або процес виділяють фактори першого, другого,... n-го порядку. До факторів першого порядку належать фактори, які безпосередньо впливають на результативний показник. Усі інші фактори впливають на результативний показник не напряму, а через фактори більш високого рівня.

 

Різні фактори відіграють різну роль і мають різне значення для підвищення ефективності виробництва. Причому роль і значення окремих факторів не залишаються постійними. Вони змінюються залежно від різних економічних і конкретно-історичних умов розвитку суспільного виробництва.

 

Завершальним етапом проведення комплексного економічного аналізу є пошук додаткових невичерпаних можливостей покращення діяльності підприємства – резервів.

Цей пошук заснований на результатах факторного аналізу узагальнюючих показників діяльності підприємства.

1. Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи.

2. Резерв – це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо.

 

Класифікація факторів, які визначають економічні категорії і показники, є основою класифікації резервів.

Основна ознака класифікації виробничих резервів — за джерелами підвищення ефективності виробництва, що зводяться до трьох основних груп (простим моментам процесу праці): доцільна діяльність, або сама праця, предмет праці і засіб праці. За цією оз­накою, розрізняють три групи резервів: резерви матеріальних ресурсів, резерви засобів виробництва, і резерв трудових ресурсів.

З позиції підприємства у залежності від джерел утворення (місць виникнення) розрізняють зовнішні і внутрівиробничі резерви. У залежності від рівня управління зовнішні резерви підрозділяють на галузеві, регіональні, державні. Використання зовнішніх резервів позначається на рівні економічних показників підприємства, але головним джерелом економії на підприємствах, як правило, є внутрівиробничі резерви.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 5463; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.