Джерела

Джерелом або витоком називають довільний природний вихід підземної води на поверхню Землі. Найчастіше джерела утворюються за рахунок пересічення місцевості водоносних горизонтів від’ємними формами сучасного рельєфу (річкові долини, балки, яри, озерні котловини), геолого-структурними особливостями місцевості (наявність тріщин, зон тектонічних порушень, контактів вивержених і осадових порід), фільтраційною неоднорідністю водовміщуючих порід тощо.

Кількість води, яку дає джерело за одиницю часу, називається дебітом. Дебіти джерел значною мірою залежать від умов їх живлення і проникності гірських порід, які складають водоносний горизонт.

Джерела відрізняються одне від одного не тільки за дебітом, але й за ступенем мінералізації води, за її температурою. Різноманітність джерел дає змогу класифікувати їх за різними ознаками, зокрема, за походженням вод, напрямом їх руху, температурою, хімічним складом тощо.

Класифікація джерел за температурою води. Всі джерела за температурою води поділяються на три типи – звичайні, холодні та гарячі.

Температура води звичайних джерел приблизно дорівнює середньорічній температурі повітря в місці розташування джерела. Їх називають ізотермічними.

Холодні джерела дають воду з більш низькою температурою, ніж середньорічна температура повітря даного району. Такі джерела називаються гіпотермічними.

Температура води гарячих джерел вища за середньорічну температуру повітря даного району. Тому джерела з температурою води, вищою за +20°С, називають термальними.

Класифікація джерел за хімічним складом. Підземні води зазвичай у своєму складі містять розчинені солі. Сумарну кількість солей, розчинених у воді, називають загальною мінералізацією вод. Насичення підземних вод різними солями проходить в процесі складної взаємодії підземних вод і гірських порід, по яких вони рухаються. Підземні води, розчиняючи мінерали, переносять їх на великі відстані і при певних умовах відкладають їх у вигляді мінералів в порожнинах гірських порід або біля виходів підземних вод на поверхню.

Всі природні води за ступенем мінералізації академік В.В.Вернадський розділив на ряд груп: прісні, солонуваті, солені та розсоли. Згідно з його класифікацією прісні води вміщують менше 1 г/л солей, солонуваті – від 1 до 10 г/л, солені – від 10 до 50 г/л, розсоли – понад 50 г/л.

Залежно від хімічного складу джерела розділяють на залізисті, лужні, солені, гірко-солені, сірчанисті, вапнякові, радієві. Всі вони мають лікувальне значення і розглядаються як важливі корисні копалини. Особливо багато різних типів лікувальних вод виявлено в Україні. На їх базі створено цілу мережу лікувальних закладів на Прикарпатті та Закарпатті, Криму, Одесі, Полтавській, Донецькій, Тернопільській, Хмельницькій та інших областях. Тут діють такі всесвітньовідомі курорти, як Трускавець, Моршин, Східниця, Миргород, Слов’янськ, Хмельник та інші санаторії на Чорноморському узбережжі Криму та Одеси.

Дата добавления: 2014-01-07