Визначення організаційної креативності

Т. Амабайл вважає, що організаційна креативність – це розвиток ідей щодо продуктів, практик, послуг чи процедур, які є новими (унікальними) і потенційно корисними стосовно можливостей їх використання в організації, тобто такими, що мають пряму чи опосередковану цінність.(1996)

Відповідно до інтеракціоністського підходу Р. Вудман і співавт. визначають організаційну креативність як складний процес, в якому креативний продукт є результатом поведінки людини у специфічному контексті – організаційному середовищі. Згідно з уявленнями авторів організаційна креативність – це створення цінного, корисного нового продукту, послуги, ідеї, процедури чи процесу особистостями, що працюють разом у складній соціальній системі. (Woodman et al 1993).

Деякі дослідники пов’язують креативність з суб’єктивною оцінкою працівниками свого індивідуального досвіду з креативної діяльності в організації і наданні ними змістовної інтерпретації цього досвіду. Важливим є те, як індивідууми орієнтуються в складних, невизначених і багатоваріантних ситуаціях, знаходять креативні рішення і оцінюють свою діяльність. Зокрема, цих поглядів дотримуються автори [Drazin, Ford].

С.М. Форд визначає креативність як специфічне для конкретної галузі знань соціальне утворення, що виникає в результаті взаємодії таких індивідуальних характеристик як змістовна інтерпретація, мотивація, здібності і знання [Ford].

Радикальні гуманісти, до яких відносяться М. Чізкентміхайлі і А. Маслоу, розглядають креативність як процес самоактуалізації. За А. Маслоу «творчість – універсальна функція людини, що веде до всіх форм самовираження» [Маслоу с. 486]. Вважається, що креативні здібності є уродженими і закладені у кожній людині. Головне завдання організації полягає у створенні умов для їх всебічного розвитку. З позицій радикального гуманізму розвиток креативних здібностей дозволяє досягти індивідуальної самореалізації, і цей результат є цінним для самої людини, хоча не обов’язково матиме значну цінність для групи чи організації.

Деякі дослідники креативності дотримуються думки, що організаційні структури можуть підтримувати креативність, або гальмувати її прояви [Рампли, Барадвай].

М. Рамплі вважає, що креативність може бути досягнута завдяки запровадженню певного набору правил і процедур, або при повній їх відсутності [Рамплі]. Організаційна креативність пов’язується із тим, наскільки вона підтримується організацією на рівні структур, процедур і процесів. Вона оцінюється ступінню впровадження формальних підходів і технологій та наданням ресурсів для заохочення новаторської поведінки в контексті організаційного середовища [Барадвай].

Якщо генерування креативних ідей розглядати як надбання групи людей, об’єднаних спільною економічною метою, практичною діяльністю, відкритими комуникаціями і колективним осмисленням придбаного практичного досвіду, то можна дати таке визначення організаційної креативності.

Організаційна креативність є творча здатність груп і колективів людей до генерування інноваційних ідей, що реалізуються в продуктах чи послугах нового призначення, нової цінності і нової якості, і відкривають нові продуктивні і ефективні ніші економічної діяльності (???).

Дата добавления: 2014-01-07