Олігополія та економічна ефективність, науково–технічний прогрес а умов олігополії. Економічні наслідки олігополії, державне регулювання олігополії

Існує дві різні точки зору на економічні наслідки олігополії. Традиційна точка зору полягає в тому, що олігополія дуже подібна до монополії тому її наслідки приблизно такі самі. Інакше кажучи, олігополія дає можливість отримувати фірмам значні надприбутки. До того ж, якщо чистих монополістів контролює держава, то олігополісти часто виходять з–під такого контролю, прикриваючись конкуренцією на ринку декількох фірм, а насправді укладають таємну угоду і діють як монополісти.

Традиційній точці зору протистоїть точка зору Шумпетера–Гелбрейта, згідно з якою великі олігополістичні фірми з ринковою владою потрібні для досягнення швидких темпів науково–технічного прогресу. Стверджується, по–перше, що сучасна науково–технічна діяльність, спрямована на розробку нових продуктів і виробничих технологій, є надзвичайно дорогою. Тому тільки великі олігополістичні фірми здатні фінансувати широку роботу в сфері наукових досліджень і дослідно–конструкторських розробок. По–друге, існування бар'єрів для входження в галузь дає олігополістові деяку впевненість у тому, що він буде отримувати прибутки, певну частину яких можна спрямувати у науково–технічні розробки.

Якщо точка зору Шумпетера–Гелбрейта правильна, то з часом олігополістичні галузі сприятимуть швидкому поліпшенню продукту, зниженню витрат на одиницю продукції та цін, а можливо, й збільшенню обсягу і підвищенню рівня зайнятості порівняно з тим, коли б сама галузь функціонувала в умовах конкуренції. В економіці є свідчення правильності такого погляду, наприклад, виробництво телевізорів та іншої електронної продукції, електронної побутової техніки характеризується зниженням цін і збільшенням обсягів виробництва та зайнятості. Проте у прихильників традиційних поглядів є контраргументи. На їх думку, олігополісти мають значний стимул до того, щоб перешкоджати нововведенням і стримувати науково–технічний прогрес. Більша корпорація прагне миксимізувати прибутки, використовуючи весь свій капітал. Для чого розробляти і впроваджувати новий продукт, якщо успіх цього продукту призведе до морального зношення всього обладнання, яке призначене для виробництва існуючого продукту? Яка ж з точок зору правильніша?

Емпіричні дослідження дали результати, що можуть трактуватися двояко. Проте можна із значною ймовірністю стверджувати, що велетенські олігополії не є джерелом науково–технічного прогресу. Такі значні досягнення, як кондиціювання повітря, кулькова ручка, целофан, реактивний двигун, вертоліт, ксерографія народилися в умовах незалежних винахідників. Інші ж не менш важливі за значенням досягнення були зроблені невеликими або середніми за розміром фірмами.

До того ж, окремі вчені, які досліджують ці проблеми, дійшли висновку, що технічний прогрес в галузі може визначатися більшою мірою науковим характером галузі та технологічними можливостями, ніж її ринковою структурою.

Рекомендована література

1. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2–х т. / Общ. ред. В.М. Гальперина. – СПб.: Экономическая школа, 2000. – Т.2. – 467 с. (Глава 11–12).

2.Гальчинський А.С. Економічна теорія: підручник / А.С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. 1. Палкін. – Вища школа, 2007. – 503 с.

3. Макконел К.Л., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11–го изд. – К.: Хагар Демос, 1993.– 785 с. (Глава 27–28).

2. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник / За ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2001. – 517 с. (Тема 9).

3. Hypeeв P.M. Курс микроэкономики. Учебник. – М.: НОРМА, 2001. – 572 с. (Глава 8).

4. Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д. Базилевича, В.Д. Базилевич, В.М. Попов, К.С. Базилевич, Н.І. Гражевська. – 7 вид. – К.: Знання–Прес, 2008. – 719 с.

5. Робинсон Д. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 482 с.

6. Рудий М.М. Мікроекономіка: Навч.посіб. 2–ге вид.–К.: Каравела; Піча Ю.В.,2010.–С227–274.

Дата добавления: 2014-10-17