Антикорозійне оброблення автомобілів

План лекції

Лекція №5

Контрольні запитання

1 Які основні несправності кабін, кузовів автомобіля?

2 Які основні види робіт виконуються при ТО кабін, кузовів?

3 З чого складаються лакофарбові покриття автомобілів?

4 Переваги меламіноалкідних емалей.

5 Як відбувається руйнування лакофарбового покриття?

6 З яких шарів складається забруднення на поверхні кузова автомо­біля?

7 Які правила косметичних операцій по лакофарбовому покриттю забез­печують хороші результати при мінімаль­них затратах часу і сил?

8 Охарактеризуйте два види косметики: малу і велику?

Тема лекції:

Антикорозійне оброблення кузова та відновлення лакофарбового покриття

7.1 Антикорозійне оброблення кузова

7.2 Відновлення лакофарбового покриття

а) Консервація автомобіля

б) Пофарбування кузова автомобіля

Література

1. Лудченко О. А. Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів. Підручник – К.: Вища школа, 2007, с.233-241.

Для кузовів і крил автомобілів харак­терні переважно електрохімічні види ко­розії: атмосферна, щілинна, контактна, но­жова, ниткоподібна, фретинг-корозія та ін. Розрізняють місцеву й суцільну корозії. Во­ни можуть мати вигляд плям, цяток, на­скрізних або глибоких виразок. У цятках-стовпчиках продукти корозії розвивають тиск 20...50 МПа і руйнують метал. Суціль­на корозія може іноді бути пасивним захи­стом металу, тобто припиняти процес його руйнування. Це треба брати до уваги в умо­вах експлуатації автомобільної техніки.

Захист автомобільних кузовів і крил від корозії — дуже складна й різнобічна про­блема. Вона стосується металургів, конст­рукторів, технологів і автоексплуатацій-ників. Тут розглянуто тільки ті заходи за­побігання корозії кузовів і крил, які мо­жуть бути застосовані в умовах експлуа­тації автомобілів.

Основною причиною, яка прискорює корозію, є застосування на дорогах солей для очищення від льоду у зимову пору ро­ку. Солі на дорогах інтенсифікують корозійні процеси тільки тоді, коли кузов за своєю конструкцією і технологією виго­товлення має слабку корозійну стійкість.

У холодну пору року перепад темпера­тур між внутрішнім простором кузова і зовнішніми стінками значний. У міжобшивному просторі утворюється конденсат вологи. У цей простір через недостатню герметизацію кузова потрапляє пил, заб­руднений оксидами карбону, нітридами та іншими речовинами. Утворюється мікро-гальванічна ванна тривалої дії, яка поро­джує осередки місцевої корозії.

Як випливає з практики експлуатації ав­томобілів, корозії запобігти значно легше, ніж боротися з нею після початку коро­зійного процесу. Тому в умовах ВАТ АТП треба створити чітку систему захисту кузо­вів від корозії в процесі виконання про­філактичного обслуговування. Особливо це стосується технології миття автомобіля. Після миття кузов треба старанно просу­шити, інакше він зазнає інтенсивної коро­зії. Якщо мокрий автомобіль поставити в теплий гараж без попереднього сушіння, то процес корозії прискорюється в 3—4 ра­зи. Прогресування корозії у цьому разі можна пояснити так. На межі краплини води й поверхні кузова створюється елек­тричне поле з напругою 6... 12 В. Електро­ни пробивають лакофарбовий шар по­криття, і в цих місцях починають виника­ти осередки корозії.

Такому небезпечному явищуможна за­побігти, якщо під час ТО-1 і ТО-2 старан­но перевіряти стан лакофарбових і анти­корозійних покриттів. Виявивши відшару­вання, появу «щітки» або інших пошко­джень покриття, ці місця потрібно ретель­но очистити добіла металевою щіткою або голкофрезою (якщо важко повністю вида­лити продукти корозії з пофарбованих по­верхонь у важкодоступних місцях, то застосовують грунт — перетворювач коро­зії), знежирити уайт-спіритом, протерти серветкою, потім покрити фарбою або антикорозійною мастикою. Покриття на­носять акуратно, стежачи за чистотою по­верхні, оскільки потрапляння найменших твердих частинок під фарбу, ґрунт або ан­тикорозійне покриття спричинить нитко­подібну корозію, яка поширюється у ви­гляді розгалуженого дерева. Щілинна ко­розія розвивається внаслідок скупчення пилу і вологи у днищі кузова, кромках крил, місцях стику складальних одиниць кузова (зазори і щілини), нижніх порож­нинах дверей, у надколісних арках, нижніх частинах боковий, закритих поріжках, місцях установлення хромованих деталей та в інших місцях. На замкнуті елементи кузова (поріжки, нижні частини дверей і боковий тощо) треба звертати особливу увагу, їх дуже важко вберегти від корозії. Проте якщо зробити технологічні отвори і ввести крізь них усередину пневморозпилювачем антикорозійне покриття, то ко­розії можна запобігти. Антикорозійні по­криття в такі елементи вводять шприц-пістолетом, що має діаметр сопла 7 мм і розвиває тиск до 2 МПа. Якщо немає шприц-пістолета, то можна використову­вати і звичайні фарборозпилювачі, розто­чивши їхній вихідний отвір до 7...8 мм і обладнавши кутовими насадками для по­внішого обпилення внутрішніх поверхонь елементів кузова. Закінчивши обпилення, технологічні отвори закривають гумови­ми або поліетиленовими пробками.

Для оброблення внутрішніх поверхонь кузова застосовують воскові суміші ПС-6, ПЗВ-74, суміш «Тектил» (Англія), типу «Карол» (Угорщина) та інші, можна також використовувати бітумні мастики марок МСА і № 580, розведені уайт-спіритом. У мастику № 580 доцільно при цьому до­дати 10 % гумового клею.

Нелицьові поверхні кузова (днище, ниж­ня поверхня крил тощо), повернуті до до­роги, покривають бітумними мастиками МСА, ВПМ-1, № 580 з присадкою гумо­вого клею та іншими мастиками. Щілини, зазори і зварні шви зарівнюють мастикою Д-4А, яку застосовують для цього на за­воді ВАЗ, та іншими сполуками.

Рис. 11.12. Схема антикорозійного оброблення автомобіля:

1 — багажник; 2 — замки, петлі, шарніри; 3 — внут­рішні двері; 4 — стояки; 5 — зварні шви піл капотом; 6 — днище; 7— усередині салону під килимком; 8 — пороги всередині, лонжерони; 9—пороги зовні: 10— диски коліс; 11 — арки коліс

Для антикорозійного оброблення кузо­вів (рис. 11.12) використовують воскопо-дібні матеріали Тесtуl, Noхudol, нафтопро­дукти «Мовіль», НГМ-МЛ тощо (табл. 11.1). Перед нанесенням захисного мате­ріалу автомобіль треба помити, просуши­ти (особливо закриті частини кузова), зня­ти колеса, потім обробляти.

Оброблення: всі позначені на спеціаль­ній карті-схемі закриті порожнини, поро­ги, лонжерони, двері, траверси, стояки, зварні шви під капотом і кришкою багаж­ника покривають воскоподібним матері­алом Noхudol 750 (Noхudol 700) за допо­могою насоса 1: 3 повітряного розпилен­ня зі спеціальними насадками. Днище ав­томобіля обробляють густим зі спеціаль­ними наповнювачами і присадками ма­теріалом Noхudol 900 (Noхudol Вrоnzе, Noхudol 300 Вrоnzе) за допомогою насоса високого безповітряного розпилення 1:26.

Контроль і миття: після того як усі за­значені в карті-схемі місця оброблено, ав­томобіль миють, проводять приймальний контроль, кріплять наклейку про обро­блення.

Таблиця 11.1. Антикорозійне оброблення автомобіля

Захисні речовини, нанесені з розпилю­вача на поверхню, утворюють інгібовані тонкоплівкові покриття. Вони добре роз­тікаються по поверхні, проникаючи в неї, внаслідок чого на поверхнях прихованих порожнин кузова автомобіля утворюють­ся суцільні захисні плівки, швидко діють і мають водовідштовхувальні властивості. Тонка воскоподібна плівка, що утворила­ся на поверхні металу, забезпечує його тривалий надійний захист від дії вологи та інших корозійно-агресивних чинників.

Обробляти кузов можна безповітряним і повітряним розпиленням. Дрібні пошко­дження кузова можна також усунути комп­лектом ремонтних матеріалів, створених на основі алкілрезорцинової епоксидної смоли. Комплект складається з таких ма­теріалів: клею ЗГЮ, мастики АРЭМ і лако­фарбового покриття АРЭП. До цих мате­ріалів додається отверджувач на основі поліетилен-поліаміну.

Під хромовані деталі на кузові треба ставити тонку поліізобутиленову або полі-етиленово-тетрафталатну плівку. Суворо заборонено у процесі виконання профі­лактичних і ремонтних робіт ставитинакузов різні болти, гвинти (особливо само-нарізні без цинкових або кадмієвих по­криттів).

Двічі на рік (навесні і восени) треба ре­тельно оглядати кузов, виділяти (познача­ти) пошкоджені ділянки, зачищати, покри­вати антикорозійними речовинами. По можливості під час миття треба викори­стовувати нежорсткі капронові щітки, зні­мати статичну електрику, правильно засто­совувати режими миття при високому тис­ку води тощо.

Підприємства автотранспорту мають великий досвід протикорозійного оброб­лення автотранспортних засобів. На при­кладі одного з автобусних підприємств розглянемо основні процеси цього захисту

Із практики роботи автотранспортних підприємств відомо, що технологічні про­цеси протикорозійного оброблення і фар­бування автобусів мають багато спільно­го: підготовчі операції, сушіння, вимоги до протипожежної безпеки і т. ін. Тому до­цільно ці технологічні процеси об'єднати на одній централізованій станції. Можли­ві дві технологічні схеми розміщення постів на таких станціях.

За першою схемою (рис, 11.13, а) робо­ти виконують на одному з автопідприємств, яке має мийку. Дільниця обладнана такими постами: слюсарно-підготовчих 3 і кузовних 2 робіт, нанесення протикоро­зійних речовин 1, фарбування автобусів 4 і двома постами сушіння — 5 і 6.

За другою технологічною схемою (рис. 11.13,б) передбачено виконання протико­розійного оброблення автобусів на центра­лізованій станції, розміщеній окремо від автотранспортних підприємств. Тому при однаковій кількості постів (із першим ва­ріантом) на станції є пост миття і сушіння автобусів 3. Нанесення протикорозійних речовин і фарбування автобусів викону­ють на одному посту 5. Сушіння автобусів передбачене на двох постах — 4 і 6. На станції є ще такі пости: слюсарно-підго­товчих 1 і кузовних 2 робіт. Річна пропуск­на здатність станції (близько 1500 автобу­сів) дає змогу завдяки кооперації викону­вати протикорозійний захист автобусів кількох автотранспортних підприємств.

Рис. 11.13. Технологічні схеми розміщення постів централізованої станції протикорозійної с оброблення автобусів на автотранспортному підприємстві (а) і поза ним (б)

Важливі особливості матеріалів Тесtуl— спроможність вільно проникати в усі шви, стики і мікротріщини кузова, витискувати звідти вологу і миттєво припиняти коро­зійні процеси. Склад антикору має відмін­ну спроможність до адгезії з металом і утво­рює на його поверхні міцну плівку, що не пропускає ні повітря, ні вологу, запобігає хімічній корозії (рис. 11.14),

Плівка, яку створює Тесtуl, залишається хімічно активною близько восьми років, еластичною — назавжди. Зазвичай для антикорозійного оброблення автомобілів застосовують матеріал Тесtуl двох моди­фікацій — рідкої та густої. Першу під ве­ликим тиском розпилюють в усіх без ви­нятку порожнинах кузова, а другу пода­ють потужним безповітряним розпилюва­чем на днище. При цьому утворюється товста еластична плівка, що не сохне,несколюється і не тріскається.

Рис. 11.14. Технологія нанесення антикору Тесtуl Вгоnzе:

а — оброблення прихованих порожнин автомобіля під тиском; б — перевірка якості нанесення антикору ендоскопом; в — безповітряне оброблення кришки багажника автомобіля; г — нанесення антикору під високим тиском у порожнину кузова

Дата добавления: 2014-10-23