Пояснювальна записка 1 страница

ВСТУП

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни “_____ Вступ до мовознавства ___________________________”

для студентів напряму підготовки __ філологія __________________________

(шифр і повна назва)

спеціальності _ № 6.020303 – мова і література (російська), переклад _______,

(шифр і повна назва)

спеціалізації __0203 – філологія ______________________________________

(шифр і повна назва)

_ денної, заочної, екстернатної, дистанційної _____________ форми навчання

(денної, заочної, екстернатної, дистанційної, вечірньої)

Навчально-науковий інститут іноземних мов

Кафедра _____ загального та російського мовознавства ___________________

Укладач(і) докт. філол.наук, проф.МусієнкоВ.П..

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Затверджено на засіданні кафедри _ загального та російського мовознавства ___

(протокол № 1 від “18” вересня 2008 р.)

Завідувач кафедри ____________________ В.П.Мусієнко

(підпис)

Черкаси 2008 р.

Робочу програму укладено відповідно до навчального плану спеціальності _ 6.030502 – мова і література (російська), 6.030507 - переклад,

(шифр і повна назва)

спеціалізації _______ 0203 – філологія _________________________________

(шифр і повна назва)

Робочу програму складено на підставі __ навчальної програми, затвердженої кафедрою загального та російського мовознавства ________

(назва типової навчальної програми; ким і коли затверджено програму)

Робоча програма розрахована на студентів _ 1 _ курсу всіх форм навчання (крім вечірньої) освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс: 1 Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів: 2 Модуль: 1 + індивідуальне навчально-дослідне завдання. Змістових модулів: 5 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму: 0203 – Філологія   Шифр та назва спеціальності: 6.030502 – російська мова та література; 6.030507 – переклад   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий. Рік підготовки: 1, семестр: 1.   Лекції: 24 години Семінари (практичні): 20 годин   Самостійна робота: 40 годин Індивідуальна робота (навчально-дослідне завдання): 24 години   Вид підсумкового контролю: екзамен

ТРУДОМІСТКІСТЬ КУРСУ

(для денної форми навчання)

Се- местр

Кіль-кість нав-чаль-них тиж-нів

Кіль-кість годин на тиж-день

Розподіл годин

Іспити

Усього

Кількість кредитів

Кількість кредитів за ECTS

Аудиторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні

Семінари

Лабораторні

Контрольні

Консультації

Усього

+

108+

2,0

-

-

(2)

Разом

(для заочної форми навчання)*

Се- местр

Кіль-кість нав-чаль-них тиж-нів

Кіль-кість годин на тиж-день

Розподіл годин

Іспити

Усього

Кількість кредитів

Кількість кредитів за ECTS

Аудиторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні

Семінари

Лабораторні

Контрольні

Консультації

Усього

Наст

0,5

1,0

+

+

0,5

+

Разом

+

Традиційно зміст курсу „Вступ до мовознавства” передбачає декілька розділів, кожний з яких і всі разом покликані розв’язати завдання занурення студента в мову як об’єкт теоретичного дослідження.

Курс має пропедевтичне спрямування, його метою є ознайомити студентів з основними поняттями й термінами лінгвістики, дати перше уявлення щодо розділів науки про мову. Разом з тим це солідна теоретична дисципліна, оскільки тут вивчаються складні проблеми, до яких студенти не будуть більше звертатися: генеалогічна та типологічна класифікація мов, виникнення і розвиток письма, походження мови. Студенти здійснюють перші підходи до вивчення мови як соціального, психічного і біологічного феномена, прояснюють мовні функції, що безумовно має допомагати формуванню лінгвістичного світогляду.

Курс „вступ до мовознавства” пробуджує й розвиває інтерес до мови як об’єкта аналізу. У процесі вивчення курсу студенти повинні виявити об’єкт і предмет лінгвістики, виробити первинні уявлення про природу мови, її структуру, ознайомитись з типологічною та генеалогічною класифікацією мов світу, засвоїти основні лінгвістичні терміни.

Курс націлений також на вироблення вмінь читання лінгвістичної літератури, роботи із словниками, спостереження за мовленням, мовної рефлексії та первинних навичок основних видів лінгвістичного аналізу.

Вивчення курсу здійснюється у таких формах: лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів. У лекційному курсу головну увагу приділено світоглядним та методологічним аспектам, дискусійним питанням, а також темам ознайомлювального характеру. Практичні заняття розвивають позначені у лекціях проблеми, відпрацьовують поняття, виробляють навички аналізу, знайомляться із словниками, довідниками.

Особливе місце займає в курсі самостійна робота. Студенти протягом семестру читають науково-популярну літературу, вивчають актуальні сучасні праці з проблем, що вивчаються, виконують індивідуальні завдання творчо-пошукового характеру.

При вивченні курсу необхідне використовувати факти, відомі студентам у тій чи іншій системі мов, активно розширюючи це поле. Широкий лінгвістичний кругозір сприяє виробленню адекватних і виважених оцінок у мовній сфері життя суспільства.

Поточний контроль за засвоєнням знань здійснюється за допомогою 2 контрольних робіт, колоквіумів, домашніх творчих робіт.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: інформаційно-репродуктивний; виконавський; репродуктивний; продуктивно-практичний; пошуковий.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне опитування, індивідуальні бесіди, колоквіуми, індивідуальні навчально-дослідні завдання, тестування, виконання контрольних робіт, перевірка завдань, підсумковий тест/іспит.

1. Оцінювання знань

Перевірка підготовленості студентів з навчальної дисципліни передбачає виявлення 1) рівня теоретичних знань; 2) ступеня оволодіння уміннями лінгвістичного аналізу; 3) обсягу відомостей про лінгвістичну карту світу.

Знання оцінюються за відомими критеріями: 1) відповідність змісту відповіді темі; 2) повнота розкриття теми; 3) фактична точність, точність терміновживання; 4) обізнаність у літературі з предмету; 5) вміння сформулювати свою точку зору на проблему, що розглядається; 6) послідовність викладу.

ОЦІНЮВАННЯ УСНИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ

Оцінка – 5 балів за усну відповідь на практичному занятті ставиться, якщо студент достатньо повно, правильно і послідовно розкрив тему, виявив обізнаність в літературі з предмету, переконливо виклав свою точку зору на проблему, що розглядається, проілюстрував власними прикладами, дотримуючись при цьому норм російської літературної мови.

Оцінка – 4 бали виставляється за повну, в цілому вірну, проілюстровану і послідовну відповідь, в якій може бути допущено не більше одної неточності фактичного характеру, одної погрішності в терміновживанні і не більше одного порушення послідовності викладу.

Оцінка – 3 бали оцінюється відповідь, в якій викладені основні положення теми, що розглядається (не менше 50% матеріалу). Допускається не більше двох погрішностей фактичного характеру, не більше двох неточностей терміновживання. Не більше порушень послідовності викладу.

Оцінка – 2 бали ставиться, якщо тема розкрита менш ніж на 50%, допущено більше двох помилок фактичного характеру, більше двох помилок в терміновживанні.

Оцінка 1 бали виставляється за неповну, не ілюстровану відповідь.

ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота з предмету включає теоретичне питання і практичне завдання. Критерії оцінювання відповіді на теоретичне питання аналогічні усній відповіді. Слід враховувати, що 5 балів виставляється за практичне завдання, виконане цілком і правильно.

4 бали ставиться при виконанні практичного завдання не менш ніж на 75%, при цьому може бути допущено один недолік в виборі мовних засобів і одна неточність в оформленні.

3 бали ставиться, якщо практичне завдання виконане не менш ніж на 50”\%, при цьому допущено не більше двох неточностей в оформленні і не більше двох недоліків в виборі мовних засобів.

2 бали може бути виставлено, якщо практичне завдання виконане менше ніж наполовину і при цьому допущено погрішностей більше, ніж для відмітки „задовільно”.

1 бал ставиться, якщо практичне завдання виконано фрагментарно.

0 балів виставляється, якщо практичне завдання не виконане.

ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДІ НА ІСПИТІ

В екзаменаційний білет включаються два теоретичних питання, питання з генеалогічної класифікації мов і практичне завдання із всіх видів аналізу. Кожне питання білету оцінюється у 6 балів, 1 бал додається за зразкове мовленнєве оформлення відповіді.

Оцінка „відмінно” («А» – 20-25 балів) ставиться за повну, правильну, аргументовану, послідовну, проілюстровану власними прикладами відповідь на теоретичні питання, повно і безпомилково виконане практичне завдання, знання генеалогії індоєвропейсбької сімї та ареалу інших сімей.

Оцінкою „добре” («В» - 16-19 балів) оцінюється досить повна, в цілому правильна і аргументована, проілюстрована прикладами відповідь на теоретичні питання. Допускається одна негруба фактична помилка, одна неточність у терміновживанні, одне порушення послідовності викладу. При цьому практичне завдання має бути виконане менш ніж на 80%. Потрібне знання генеалогії і ареалу мов індоєвропейської сім’ї.

Оцінка „добре” («С» - 13-15 балів) виставляється за відповідь, яка демонструє знання проблеми, але недостатньо ілюстрована, непослідовна. Практичне завдання виконано на 70%. Передбачається зання генеалогії індоєвропейських мов.

Оцінка „задовільно” («Д» - 10-12 балів) виставляється за відповідь на іспиті, що продемонструвала знання студентом основних блоків теми, вміння аналізувати наведені приклади, використовувати терміни відповідно до їх значень. Допускається не більше двох помилок фактичного характеру, двох неточностей терміновживання, двох порушень послідовності викладу матеріалу. Практичне завдання виконане не менше ніж на 60%. Передбачається знання генеалогії живих мов індоєвропейської сім’ї.

Оцінка „задовільно” («Е» - 7-9 балів) виставляється, якщо виявлення знань потребує додаткових запитань; студент утруднюється у наведенні прикладів; розуміє терміни, але не може дати їх визначення. Практичне завдання виконане на 50%. Передбачається знання сімей і груп мов та генеалогічна характеристика найпоширеніших мов.

Оцінки „задовільно” («FX» - 4-6 балів) заслуговує відповідь, яка свідчить про те, що студент в цілому розуміє основні положення теми і в той же час має значні ускладнення в аргументуванні висновків, аналізі прикладів. Допущено більше двох фактичних помилок, більше двох неточностей терміновживання, більше двох відхилень від логіки розкриття теми.

Оцінка „незадовільно” («F» - 1-3 бали) ставиться, якщостудент не розуміє проблеми, відтворює окремі фрагменти теми.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

МОДУЛЬ 1

Модуль 2

Вид підсумк. контр.

Загальна сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

Змістов. мод. 5

Навч.-досл. Завд.

Підсумковий іспит тест

Занят тя

С.р.

Занят тя

С.р.

К.р

Занят тя

С. р. С.р

Занят тя

С.р.

Занят тя

С.р.

К.р.

10*

* - вільний вибір студента

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі	Оцінка ECTS
90 – 100	Зараховано	5 (відмінно)	A (відмінно)
82 – 89	4 (добре)	В (добре)
75 – 81	С (добре)
68 – 74	3 (задовільно)	D (задовільно)
60 – 67	E (задовільно)
35 – 59	Не зараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1 – 34	_	F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Структура та обсяг годин за темами курсу (стаціонар)

№

Тема

Кількість годин

Форма контролю знань

з/п

Усього

Аудиторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні

Семінари

Контрольні

Усього

Контрольні

Колоквіуми

Тести

Підсум. к.р.

Змістовий модуль І. Мова як суспільне явище

Тема 1.1. Мовознавство як наука. Природа мови

Тема 1.2. Мова й мислення

Тема 1.3. Проблема походження мови

Тема 1.4. Мова як історична категорія

Тема 1.5. Мова й суспільство

Разом

Змістовий модуль 2. Фонетика

Тема 2.1. Фонетичні одиниці

Тема 2.2 Фонетичні процеси. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Поняття про фонему

Тема 2.3. Письмо

Разом

Змістовий модуль 3. Лексикологія

Тема 3.1. Лексично-семантична система мови і лексикографія

Тема 3.2. Історичні зміни у лексиці

Тема 3.3. Лексикографія

Тема 3.4. Фразеологія

Разом

Змістовий модуль 4. Граматика

Тема 4.1. Морфеміка. Граматичні форми і категорії

Тема 4.2. Способи і засоби вираження граматичних значень

Тема 4.3. Граматичні значення в мовах світу

Тема 4.4. Частини мови

Тема.4.5. Синтаксичні одиниці

Тема 4.6. Мовна система

Разом

Змістовий модуль 5. Класифікація мов

Тема 5.1. Ареальна і функціональна класифікація мов

Тема 5.2. Генеалогічна класифікація мов

Разом

Разом

Структура та обсяг годин за темами курсу (заочне відділення)

№

Тема

Кількість годин

Форма контролю знань

з/п

Усього

Аудиторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Лекції

Практичні

Семінари

Контрольні

Усього

Контрольні

Колоквіуми

Тести

Підсум. к.р.

Змістовий модуль І. Мова як суспільне явище

Тема 1.1. Мовознавство як наука. Природа мови

Тема 1.2. Мова й мислення

Тема 1.3. Проблема походження мови

Тема 1.4. Мова як історична категорія

Тема 1.5. Мова й суспільство

Разом

Змістовий модуль 2. Фонетика

Тема 2.1. Фонетичні одиниці

Тема 2.2 Фонетичні процеси. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Поняття про фонему

Тема 2.3. Письмо

Разом

Змістовий модуль 3. Лексикологія

Тема 3.1. Лексично-семантична система мови і лексикографія

Тема 3.2. Історичні зміни у лексиці

Тема 3.3. Лексикографія

Тема 3.4. Фразеологія

Разом

Змістовий модуль 4. Граматика

Тема 4.1. Граматичні форми і граматичні категорії

Тема 4.2. Способи і засоби вираження граматичних значень

Тема 4.3. Граматичні значення в мовах світу

Тема 4.4. Частини мови

Тема.4.5. Синтаксичні одиниці

Тема 4.6. Мовна система

Разом

Змістовий модуль 5. Класифікація мов

Тема 5.1. Ареальна і функціональна класифікація мов

Тема 5.2. Генеалогічна класифікація мов

Разом

Разом

Дата добавления: 2014-10-31