Транспортних засобів, що перевозять продукти тваринництва й рослинництва

За спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів і їхніх составів у випадку, якщо хоча б один з їхніх габаритів перевищує по ширині 2,65 м, по висоті від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), по довжині - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш ніж на 2 м.

2) Транспортний засіб або автопоїзд із вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

3) Основним документом, що надає право на рух великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями й залізничними переїздами й визначає умови й режим їхнього проїзду, є дозвіл, що видається перевізникові Державтоінспекцією при наявності узгодження з дорожніми, комунальними, залізничними й іншими підприємствами й організаціями.

4) Рух транспортних засобів і їхніх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до

44 тонн включно й заввишки від поверхні дороги до 4,35 метри включно (на встановлених Мінтрансом і керуванням Державтоінспекції МВС маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Відомості про маршрути руху зазначених транспортних засобів оприлюдняться Мінтрансом і МВС у газеті "Урядовий кур'єр".

5) Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного й великовагового транспортного засобу. У випадку здійснення постійних проїздів по одному маршруті тому самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

6) Дозвіл на проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами й вулицями не видається або дія дозволу припиняється, якщо на таких дорогах і вулицях може виникнути підвищена небезпека для учасників дорожнього руху або транспортні затори.

7) У випадку якщо маршрут проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів (далі - маршрут) проходить по автомобільних дорогах загального користування декількох областей або хоча б однієї області й Автономної Республіки Крим, перевізник зобов'язаний погодити його з корпорацією "Укравтодор". Якщо маршрут не виходить за межі однієї області або Автономної Республіки Крим, він погоджується з відповідною організацією корпорації "Укравтодор" в області або в Автономній Республіці Крим.

8) Якщо маршрут проходить вулицями населених пунктів, перевізник погоджує його із власниками автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів або уповноваженими ними організаціями, які відповідають за експлуатаційне втримання цих доріг, вулиць і залізничних переїздів.

9) У випадку якщо висота великогабаритного транспортного засобу з вантажем або без нього від поверхні дороги представляє більше як 4,5 метри, маршрут додатково погоджується зі службами міського електротранспорту, електромережі, електрифікації, електрозв'язку, мостового господарства.

10) Якщо габарити великогабаритного транспортного засобу перевищують по ширині 5 метрів, по довжині 26 метрів, по висоті 4,5 метри, а загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 52 тонни, маршрут, що проходить через залізничні переїзди, додатково погоджується з дистанцією колії залізниці (державна власність) або власниками переїздів (інші форми власності) або вповноваженими ними організаціями. Для забезпечення пропуску таких транспортних засобів через залізничні переїзди перевізники повинні подати заявку начальникові дистанції колії або власникам переїздів або уповноваженим ними організаціям не пізніше ніж за 24 години до моменту перетину залізничної колії.

11) Якщо загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 60 тонн, власник автомобільних доріг або вулиць або вповноважена їм організація, що відповідає за їхній експлуатаційний зміст, ухвалює рішення щодо проведення (за рахунок замовника) спеціального обстеження або/і випробування будинків, споруджень і мереж на маршруті і якщо буде потреба про зміцнення штучних споруджень спеціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію на його проведення.

12) Водії великогабаритних і великовагових транспортних засобів зобов'язані: дотримуватися зазначеного в дозволі маршруту;

вживати необхідних заходів для безперешкодного й безпечного проїзду зустрічних транспортних засобів;

періодично зупинятися в зручних місцях з метою надання можливості для обгону транспортними засобами, які рухаються за ним;

не створювати перешкод для руху інших транспортних засобів.

13) Водіям великогабаритних і великовагових транспортних засобів забороняється:

здійснювати обгін транспортних засобів, які рухаються зі швидкістю 30 км/ч. і більше;

буксирувати інші транспортні засоби;

рухатися в умовах туману, ожеледі, снігопаду й в інших умовах недостатньої видимості;

рухатися узбіччям дороги;

зупинятися поза спеціально визначеними стоянками за межами земляного полотна дороги.

Вимоги до транспортних засобів, що перевозять великогабаритні довгомірні вантажі

Технічний стан великогабаритних і великовагових транспортних засобів і їхніх устаткувань повинні відповідати Правилам дорожнього руху, інструкціям заводів-виробників і цих Правил.

Автомобілі-тягачі повинні бути обладнані пристроями, які у випадку виходу з ладу сполучених із причепом гальмових магістралей забезпечували б зупинку автопоїзда аварійною гальмовою системою. При цьому робоча гальмова система автомобіля-тягача повинна бути справною.

Великогабаритні й великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким устаткуванням:

не менше ніж двома противідкатними упорами для додаткової фіксації коліс автомобіля-тягача й кожного із причепів у випадку змушеної зупинки;

знаком "Об'їзд перешкоди з лівого боку" (4.8) і знаком "Об'їзд перешкоди із правого боку" (4.7) діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими зі світлоповертаючого матеріалу відповідно до вимог стандартів;

вісьма конусами з горизонтальними світлоповертаючими смугами білого і червоного кольорів, розташованими по черзі (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих і червоних смуг - 150 міліметрів);

твердим буксиром;

ліхтарем червоного кольору, що мерехтить або знаком аварійної зупинки; комплектом ланцюгів проти ковзання (у період з 1 жовтня до 1 квітня); жилетом жовтогарячого кольору зі світлоповертаючими елементами;

не менше ніж одним проблисковим маячком жовтогарячого кольору з автономним живленням, використання якого погоджує з підрозділом Державтоінспекції.

Дозвіл, що видається перевізникові Державтоінспекцією, одночасно є дозволом на встановлення й використання проблискового маячка жовтогарячого кольору на великогабаритному й великоваговому транспортному засобах і на автомобілі прикриття із вказівкою його марки й державного реєстраційного номера на термін дії дозволу.

Кабіна великогабаритного транспортного засобу повинна бути обладнана не менш ніж двома дзеркалами заднього виду, розташованими з лівого й правого боків кабіни, на зворотному боці яких нанесені по черзі під кутом 45 градусів світлоповертаючі смуги білого і червоного кольорів. Дзеркала повинні забезпечувати достатній огляд у горизонтальній і вертикальній площині з урахуванням габаритів вантажу, що перевозиться, під час руху як на прямій, так і на кривій ділянці автомобільної дороги. Дзеркала заднього виду кріпляться за допомогою пристроїв, які б забезпечували їхнє відхилення вперед або назад під зусиллям 20-25 кгс, спрямованим паралельно поздовжньої осі транспортного засобу.

На великогабаритному й великоваговому транспортному засобі встановлюється розпізнавальний знак обмеження швидкості руху, що визначається підрозділом Державтоінспекції або технічною характеристикою цього транспортного засобу.

Вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метри від його переднього або заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі по черзі світлоповертаючими смугами шириною 50 міліметрів білого і червоного кольорів, які встановлюються спереду й за вантажем, а також ліхтарями: спереду - білого й позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - жовтогарячого кольору (не менше ніж по чотири з кожної сторони), які розміщаються на крайніх зовнішніх частинах негабаритного вантажу.

На великогабаритному транспортному засобі, довжина якого з вантажем або без нього перевищує 22 метра, позаду установлюється розпізнавальний знак "Довгомірний транспортний засіб". В умовах недостатньої видимості такий транспортний засіб додатково обладнається ліхтарями: спереду - білого й позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - жовтогарячого кольору (не менше ніж по три з кожного боку).

Супровід автомобілем прикриття обов'язковий у випадку, якщо ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,5 або довжина 24 метра.

Супровід патрульним автомобілем Державтоінспекції обов'язковий у випадку, якщо ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,75 або довжина 30 метрів або він під час руху хоча б частково буде займати смугу зустрічного руху.

Особливості конструкції транспортних засобів, що перевозять великогабаритні довгомірні вантажі

Для перевезення вантажів масою до 40 т застосовують автомобілі-тягачі з напівпричепами й причепами-ваговозами. Напівпричепи й причепи-ваговози мають низько розташовану міцну раму, навантажувальна висота в них становить 800-1300

мм. Наявність такої рами забезпечує надійну стійкість автопоїзда під час руху й зручне навантаження й розвантаження.

У вітчизняній і закордонній практиці вантажопідйомність багатоколісних причепів-ваговозів становить приблизно наступний ряд: 30, 60, 80, 120, 250, 300, 600 і 1000 т. Для більш ефективного використання причепи-ваговози вантажопідйомністю 200 т і більше, що мають 50-60 коліс, виготовляють у вигляді секцій, які можна використовувати в різному сполученні.

Навантажувальну висоту намагаються зменшити, а в деяких випадках зміцнити вантаж на рамі, що шарнірно опирається на вантажопідйомні візки, а іноді сам вантаж опирається на візки, створюючи жорстку конструкцію. У більшості випадків частину коліс (осей) причепів ваговозів роблять поворотними для підвищення маневреності автопоїздів.

У місцях навантаження й особливо розвантаження великовагових вантажів часто відсутні вантажопідйомні засоби, тому багато причепів і напівпричепи-ваговози обладнають власними пристроями для полегшення навантажувально- розвантажувальних робіт. До таких пристроїв відносяться горизонтальні й шпильчасті лебідки, домкрати, відкидні й легкозйомні в'їзні трапи, такелажний інструмент і ін. Для цієї ж мети служать установлені на причепі механізми для опускання вантажонесучої частини рами на землю, нахилу рами, відкочування або розсування коліс причепа, перетворення шарнірної східчастої частини рами в похилий трап, від'єднання передньої східчастої рами напівпричепа й інші пристрої. Багатоосні низькорамні причепи-ваговози обладнають пристроями для від'єднання й відкочування однієї або обох візків від вантажонесучої частини рами при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт. Причепи для перевезення надважких вантажів обладнають автономними силовими установками, вони мають убудовані підйомники з механізованим приводом (у більшості випадків - гідравлічним).

Довгомірні вантажі. Для перевезення довгомірних вантажів (лісоматеріали, труби, прокат різного профілю) застосовують спеціалізований рухомий склад. Найпоширеніший метод перевезення в автопоїздах, що складаються з тягача із причепом або напівпричепом-розпуском.

Лекція № 14 Забезпечення збереження продуктів тваринництва й рослинництва під час перевезення (3 години)

Розглянуті питання:

Продукти тваринництва й рослинництва й особливості їхнього перевезення.

Правила перевезення продуктів тваринництва й рослинництва.

Вимоги до транспортних засобів і особливості конструкції транспортних засобів, що перевозять продукти тваринництва й рослинництва.

14.1 Продукти тваринництва й рослинництва й особливості їхнього перевезення

Автомобільний транспорт при обслуговуванні сільського господарства перевозить велику номенклатуру вантажів: близько 50 найменувань становить основна продукція землеробства й тваринництва, більше 30 видів необхідні для забезпечення виробничих процесів цих галузей, близько 80 найменувань становлять вантажі, хоч і не зв'язані безпосередньо з технологією сільськогосподарського виробництва, але є тими, забезпечюють нормальне функціонування сільськогосподарських підприємств.

У загальному комплексі сільськогосподарських робіт транспортні й навантажувально-розвантажувальні роботи становлять 30-35% від загальних витрат праці на оброблення сільськогосподарських культур і близько 17% у тваринництві. У собівартості сільськогосподарських продуктів транспортні витрати становлять 15- 40%. Всю продукцію сільського господарства перевозять від місця виробництва до пунктів зберігання, переробки, споживання. Автомобільний транспорт у сільськогосподарському виробництві грає найважливішу, а в період збирання врожаю

- вирішальну роль.

Перевезення сільськогосподарських вантажів підрозділяють на дві основні групи: позагосподарські й внутрішньогосподарські.

Позагосподарські перевезення, що здійснюються на великі відстані, - це доставка продуктів тваринництва й полеводства на прийомні й переробні пункти й пункти тимчасового зберігання, у місця реалізації, завезення в господарства мінеральних добрив, кормів, будівельних матеріалів, палива, сільськогосподарських машин, запасних частин і т.п.

Позагосподврські перевезення (доставка добрив, хімікатів, нафтопродуктів, будівельних матеріалів, сільськогосподарських машин, запасних частин, матеріалів) здійснюють спеціалізовані автотранспортні підприємства. У період збирання вони також залучаються до доставки вантажів з полів на приймальні пункти, пункти переробки й зберігання.

Внутрішньогосподарські перевезення бувають польові (вивіз урожаю з полів на токи й сховища, завезення на поля зі сховищ і складів добрив і насінних матеріалів, торфу, нафтопродуктів і т.п., перекидання вантажу з відділень на ділянки, у бригади й т.д.) і внутрішньосадибні (перевезення в межах садиб

господарства, тваринницьких ферм кормів, будматеріалів, палива, води й т.д.).

Внутрішньогосподарські перевезення здійснюються рухомим складом, що належать господарствам.

Перевезення сільськогосподарських вантажів у порівнянні з перевезеннями вантажів для інших галузей народного господарства мають особливості, до числа яких можна віднести:

сезонність збирання врожаю, що приводить до значних коливань у вантажообігу й обсязі перевезень (так річний обсяг перевезень сільськогосподарських вантажів становить 10,6% в I кварталі, 17,8% в II, 50,6% в III, 22,0% в IV);

високий коефіцієнт повторності перевезень, викликаний сезонністю: на перевезеннях зерна - 2,5, картоплі - 2,1, цукрової буряка - 1,5, силосних культур - 1,7 і т.п.;

нерівномірність дозрівання сільськогосподарських культур у зв'язку з розходженням кліматичних, ґрунтових і біологічних умов районів країни й особливостями самих культур, що викликає, з одного боку, коливання потреби в рухомому складі по районах і що дає, з іншого боку, можливість маневрування рухомим складом;

коливання врожайності, що мають місце при несприятливих кліматичних умовах;

важкі дорожні умови, особливо у весняно-осінні періоди;

низьку об'ємну масу ряду основних сільськогосподарських вантажів, що не дає можливості високого використання вантажопідйомності рухомого складу (наприклад, зернові культури мають об'ємну масу 0, 8-0,7 т/м3, картопля – 0,60 т/м3, капуста – 0,42 т/м3);

короткі строки збирання врожаю й вивозу його з полів, що вимагають напруженої роботи рухомого складу в період збиральної кампанії й залучення автомобілів, зайнятих обслуговуванням інших галузей народного господарства. Приваблюваний транспорт із інших районів може прибувати як своїм ходом (при відстані до 1000 км),

14.2 Правила перевезення продуктів тваринництва й рослинництва

Зерно перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидальними й спеціальними кузовами.

При перевезеннях картоплі й овочів Перевізники, відправники вантажу й вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів по охороні їх від механічних ушкоджень, а також від атмосферних опадів, впливу низьких і високих температур.

Автомобілі з бортовою платформою, які надаються Перевізниками для перевезень картоплі й овочів, повинні бути забезпечені брезентом і мотузками.

При постійних перевезеннях капусти борти автомобілів і причепів повинні бути нарощені до висоти 1,4 м, а при доставці інших овочів і картоплі - до висоті 0,9 м від підлоги кузова.

У договорах на перевезення цукрового буряка автомобільним транспортом повинна передбачатися можливість використання рухомого складу у зворотному напрямку для перевезень гніта.

У випадку перевезення гніта кузов рухомого складу повинен бути ущільнений для запобігання витікання рідини на проїзну частину дороги.

Цукровий буряк перевозять безтарним способом автомобілями з бортовою платформою й автомобілями-самоскидами.

Підготовка рухомого складу для перевезення цукрового буряка передбачає нарощування бортів до висоти 1, 0-1,2 м від підлоги кузова.

Під час перевезення фруктів, ягід, винограду й баштанних культур Перевізники, відправники вантажу й вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів по охороні їх від механічних ушкоджень, атмосферних опадів, впливу низьких і високих температур.

Фрукти, ягоди, виноград і баштанні культури перевозять у рефрижераторах, ізотермічних автомобілях, автомобілях-фургонах або автомобілях (автопоїздах) з бортовою платформою.

Рухомий склад, що надається Перевізниками для перевезень фруктів, ягід, винограду й баштанних культур, повинен бути чистим, без зайвих заходів, а з бортовою платформою також забезпечений брезентом і мотузками.

Перевізники за договором повинні нарощувати борти автомобілів і причепів

до висоти 1,4 м від підлоги кузова.

Висота навантаження кавунів повинна бути не більше 1,3-1,4 м. Дині складаються рядами, не більше 5 рядів. Кожний ряд прокладається шаром соломи або іншим пакувальним матеріалом.

Перевізники, відправники вантажу й вантажоодержувачі під час перевезення тварин і птахів зобов'язані дотримувати діючих ветеринарно-санітарних правил.

Автомобілі з бортовою платформою, які призначені для перевезення тварин і птахів, повинні бути обладнані відправником вантажу або Перевізником за взаємною домовленістю дерев'яними щитами або металевими ґратами й приналежностями для прив'язування тварин. Довжина стійл для коней і великої рогатої худоби 2,2-3,0 м, ширина 0,8-1,2 м, висота бічних поперечних перегородок 1,2-1,9 м від підлоги кузова.

Для захисту тварин і птахів під час перевезень у несприятливих кліматичних умовах (сильна жара, вологість, мороз) автомобілі повинні бути обладнані наметами або тентами.

Водій (експедитор) під час перевезення тварин і птаха повинен стежити за достатнім захистом тварин від впливу низьких і високих температур.

Відправник вантажу завантажує в один автомобіль тварин однорідних по виду й статі.

Норми й способи навантаження тварин і птахів в рухомий склад установлюються відправником вантажу, виходячи з умов перевезень (типу рухомого складу, виду й віку тварин і птахів, відстані перевезень, пори року, стану доріг і т.п.) з урахуванням найповнішого використання вантажопідйомності автомобілів і забезпечення збереження тварин і птаха.

Якщо строк перевезення тварин і птахів перевищує 6 годин, відправник вантажу зобов'язаний забезпечити їх кормами.

Після розвантаження тварин і птахів очищення, промивання й дезінфекцію кузова рухомого складу, додаткового встаткування й приналежностей, які застосовувалися під час перевезення, виконує вантажоодержувач.

14.3 Вимоги до транспортних засобів і особливості конструкції

Для перевезення вантажів рослинництва й тваринництва застосовуються: а) бортові автомобілі;

б) спеціалізований рухомий склад:

- фургони універсальні (перевезення різних вантажів, що вимагають тільки захисту від зовнішніх впливів);

- фургони спеціалізовані (перевезення одного специфічного виду вантажу);

- фургони ізотермічні (з підвищеною ізоляцією від зовнішнього середовища для збереження температурного режиму перевезення вантажу);

- фургони рефрижератори (підтримують заданий температурний режим перевезення вантажів у діапазоні:

FR-A: до 0ºС;

FR-B: від 0 до -10ºС; FR-C: від) до -20ºС;

CR-A: від -10 до +12ºС; CR-B: від -20 до +12ºС.

- самоскиди універсальні (для перевезення різних навалочних вантажів);

- самоскиди сільськогосподарські (з підвищеним обсягом кузова й прохідністю);

- цистерни для рідких вантажів.

Під час перевезення продуктів тваринництва й рослинництва особливо актуальна пристосованість кузова автомобіля для перевезення саме цього виду вантажу. При необхідності варто робити нарощування бортів, санітарну обробку, оснащувати кузов навісами або пристроями, що дозволяють захищати вантаж від атмосферного впливу. Під час перевезення деяких видів вантажів кузова автомобілів треба додатково герметизувати. Швидкопсувні вантажі вимагають дотримання певного температурного режиму під час перевезення. Умови перевезення деяких з таких вантажів наведені в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1 - Умови перевезення швидкопсувних вантажів

Змістовн ий мод уль «Вибір тр а нспо р тних за собі в пр и ва н та жн и х

пер евезення х» (4 години).

Лекція № 15 Методи вибору раціонального рухомого складу(4 години)

Розглянуті питання:

Вплив дорожніх умов і партійності вантажів на вибір рухомого складу.

Порівняння рухомого складу за продуктивністю й собівартістю перевезень.

Ефективне використання автопоїздів і автомобілів-самоскидів.

Дата добавления: 2014-11-09