Жіночий таз Кістковий таз

Кістковий таз має велике значення в акушерстві, оскільки він є складовою частиною пологового каналу, через який відбувається пересування плода під час пологів. Він створює міцну опору для м`яких тканин пологового каналу і ви­значає його розміри і напрям під час пологів. Несприятливі умови внутріш-ньоутробного розвитку, захворювання в дитинстві та пубертатному періоді, травми, пухлини, екзостози можуть де­формувати кістковий таз Відмінності в будові жіночого і чо­ловічого таза починають виявлятися в пубертатному періоді. Кістки жіночого таза тонші; площина входу в малий таз має форму поперечно звуженого овалу, тоді як у чоловіків — лійкоподібну. Жі­ночий таз є нижчим, ширшим і більшмістким порівняно з чоловічим; лобко­вий симфіз коротший. Порожнина таза у жінок у напрямі до виходу стає шир­шою за рахунок більшої відстані між сідничими горбами і значної увігнутості до зовнішнього нижнього краю лобко­вої дуги. Підлобковий кут у жінок біль­ший (90—100°), ніж у чоловіків (70— 75°). Клубові кістки розташовуються по­лого.

Таз дорослої людини складається з чотирьох кісток: двох кульшових, од­нієї крижової і однієї куприкової, міц­но з`єднаних між собою.

Кульшова кістка (оз сохае) до 16— 18 років складається з трьох кісток: клу­бової (оа іііит), сідничої (оз ізсЬіі) і лобкової (оз риЬіз). Ці кістки утворю­ють кульшову западину (асетаЬиІит). Після завершення періоду статевого до­зрівання утворюється єдина кістка — тазова.

Крижова кістка (оз засгиm) утво­рюється з п`ятьох (рідко з шістьох) не­рухомо з`єднаних один з одним хреб­ців, які становлять у дорослих одну цільну кістку, що має рівномірно ввіг­нуту передню поверхню. За допомогою хряща перший хребець крижової кіст­ки з`єднується з останнім (п`ятим) по­перековим хребцем. Сполучення остан­нього поперекового хребця з першим крижовим утворює виступ — мис (ргоmопtогіиm).

До нижнього звуженого кінця кри­жової кістки приєднується за допомо­гою рухливого суглоба (агtісиlаtіо засгососсуgеа) куприкова кістка (оз соссуgіз), яка складається, як правило, з 4—5 зрощених хребців. Рухливість цього суглоба дає змогу куприку під час пологів відхилятися на 1—1,5 см. Крижова кістка з`єднана з кожною із клубових кісток за допомогою хрящо­вих прошарків — крижово-клубових суглобів (агtісиlаtіопез засгоіlіасае), які є плоскими суглобами і мають дуже об­межену рухливість. Крижова кістка з`єднується з кульшовою також за до­помогою двох зв`язок: крижово-остьо­вої, яка тягнеться від задньої поверхні крижів до сідничної ості, і крижово-горбової (1і§. засго-тиЬегаїе) — від задньої поверхні кри­жів до сідничого горба. Ці зв`язки, оги­наючи малу й велику сідничі вирізки, утворюють великий і малий сідничі от­вори/

На клубовій кістці розрізняють верхній відділ — крило (аlа оззіз іlіі) і нижній — тіло (согриз оззіз іlіі). На місці їх сполучення утворюється пере­гин, який називається дугоподібною (термінальною, або безіменною) лінією (Ііпеа агсиаtа). На крилі клубової кістки є кілька виступів, які мають важливе значення для вимірювання розмірів та­за: спереду — передня верхня клубова ость (зріпа іlіаса апtегіог зирегіог), трохи нижче — передня нижня клубова ость (зріпа іlіаса апгегіог іnfегіог); ззаду — задня верхня клубова ость (зріпа іlіаса розгегіог зирегіог) і нижче — задня нижня клубова ость (зріпа іlіаса розгегіог іnfегіог).

Сіднича кістка утворює нижню і задню третини тазової кістки. Вона складається з тіла (согриз оззіз ізсhіі), яке бере участь в утворенні кульшової западини, і гілки (гаmиз оззіз ізсhіі), які разом становлять кут, вершина яко­го утворює потовщення — сідничий горб (tuЬег ізсhіаdісиm). Гілка сполу­чається з нижньою гілкою лобкової кістки. На задній поверхні гілка сідни­чої кістки має виступ — сідничу ость (зріпа ізсhіаdіса). На сідничій кістці утворюється мала сіднича вирізка (іпсізига ізсhіаdіса mіпог).

Лобкова кістка утворює перед­ню стінку таза. Вона складається з тіла (согриз оззіз риЬіз) і двох гілок: верх­ньої, горизонтальної, і нижньої, низхідної. Гілки лобкової та сідничої кісток утворюють затульний от­вір. Тіло лобкової кістки становить передню частину куль­шової западини. У місці сполучення клубової кістки з лобковою є клубово-лобкове підвищення. Уздовж верхнього краю верх­ньої гілки лобкової кістки розташований кістковий гребінь, що закінчується на тілі лобковим горбком. Права і ліва лобкові кістки своїми гори­зонтальними і нижніми гілками утворю­ють лобкове сполучення — лобковий сим­фіз, що всередині міс­тить невелику щілинну порожнину, за­повнену рідиною. Під час вагітності ця порожнина збільшується. Нижні гілки лобкових кісток утворюють кут, який на­зивається лобковою дугою.

Дата добавления: 2014-11-09