Поняття ембріогенезу. Періоди розвитку плода

ЛЕКЦІЯ -3 Запліднення та розвиток плідного яйця.

Розуміння особливостей ембріональ­ного періоду є дуже важливим у пери-натології, оскільки численні аномалії розвитку плода беруть свій початок з порушень гаметогенезу, запліднення або імплантації. Так, на­приклад, недостатня інвазія трофобласта до материнських кровоносних судин протягом імплантації може збільшува­ти в подальшому ризик прееклампсії і затримки внутрішньоутробного розвит­ку плода.

Ембріогенез — це розвиток організ­му від запліднення до народження. Ба­гатоклітинний організм розвивається із заплідненої яйцеклітини (зиготи) не тільки шляхом збільшення кількості клітин, а й завдяки детермінації, тоб­то вибору одного з можливих шляхів розвитку. Детерміновані клітини спеціа­лізуються, інакше кажучи, набувають певної структури і здатності виконува­ти конкретні функції — відбувається диференціація, здійснюється морфогенез (гісто- і органогенез).

Внутрішньоутробний, або прена­тальний, розвиток, що розпочинаєть­ся від моменту запліднення яйцекліти­ни, триває 266—280 днів. В ембріоге­незі людини визначають три основні пе­ріоди.

Перший період — преембріональний (початковий) триває після за­пліднення протягом першого тижня ва­гітності. Критичними моментами цього періоду є запліднення та імплантація.

Другий період — зародковий (ем­бріональний) триває з 2-го (утворен­ня первинної смужки) до 8-го тижня ва­гітності. Зародок (ембріон) — це су­купність клітин, або істота — преембріон, що формується на стадії первин­ної смужки. Деякі автори вважають, що не можна називати ембріоном продукт диференціації зиготи до стадії первин­ної смужки, а кращими термінами є та­кі: передембріон, концепт, преембріон. Протягом зазначеного пе­ріоду відбувається дроблення зародко­вих клітин, їх міграція, починається ди­ференціація органів (органогенез). Це найважливіший і найвразливіший період внутрішньоутробного життя. Ек­зогенні шкідливі чинники здатні пору­шувати нормальний морфогенез, що призводить до виникнення серйозних природжених вад розвитку. Наприкін­ці цього періоду ембріон стає плодом з характерною для дитини конфігура­цією.

Третій період — плодовий (фе­тальний) починається з 9-го тижня ва­гітності і триває до народження дити­ни, характеризується загальним рос­том і органогенезом, зокрема розвитком центральної нервової системи. Критич­ним моментом цього періоду е плацентація.

Критичні періоди розвитку. Поняття критичного періоду розвитку введене у 1921 р. К. Стоккардом і роз­винуте П. Г. Свєтловим. Індивідуаль­ний розвиток, за П. Г. Свєтловим, скла­дається з етапів, кожний з яких розпо­чинається критичним періодом, після чого йдуть стадії диференціації й рос­ту. Критичні періоди характеризують­ся найвищою чутливістю до впливу не­сприятливих чинників зовнішнього се­редовища.

Найбільшу вразливість щодо впли­ву ушкоджувальних чинників має пе­ріод запліднення і зародок під час ім­плантації, на 7-8-й день ембріогенезу (перший критичний період), і плацентації, на 2~8-й тиждень розвитку (другий критичний період, що збігається з періодом органогенезу). Для першого критичного періоду характерним є ембріотоксичний ефект ушкоджувальних чинників навколишнього середовища (хімічні агенти, іонізуюче випроміню­вання тощо), для другого критичного періоду — тератогенний вплив.

У період імплантації вплив шкідли­вих чинників або призводить до заги­белі зародка, або не спричиняє пору­шень ембріонального циклу взагалі (при збереженні значної кількості блас­томерів, здатних до поліпотентного роз­витку). У разі ураження ембріона в пе­ріод імплантації та органогенезу утво­рюються аномалії тих органів, які в цей період перебувають у процесі активної диференціації й розвитку. Тому за на­явності короткочасної дії тератогенно-го чинника формуються окремі анома­лії розвитку, а тривалої— численні.

До критичних періодів розвитку плода належать 15— 20-й тиждень ва­гітності (інтенсивний розвиток голов­ного мозку) і 20-24-й тиждень (фор­мування основних функціональних сис­тем організму) вагітності.

Дата добавления: 2014-11-09