Наука та освіта на Заході в середні віки

Роль церкви на Заході.

Християнство зародилося у І ст. н.е. і спочатку формувалося в лоні іудаїзму, як одна з його сект. У християнстві існує один Бог (в Античні часи політеїзм). Бог є творцем світу. Людина створена за образом Бога, тобто людина відрізнялася свободою і творчими здібностями. Людина вже від народження грішна, але можна поєднатися з Богом через смерть тілесну, настане безсмертя, спасіння. Християнство – це релігія про те, як жити людині. Одне з понять – любов: любов до Бога, до ближнього, до ворога. Відмова від багатства, ідея рівності перед Богом.

Навіщо потрібне було християнство у Європі? Церква ставила перед собою термінове завдання суто практичного характеру: навести елементарний лад серед хаосу варваризації. Епископи стають захисниками віри, пастирями, що спостерігають за прихожанами, починають розпоряджатися майном прихожан. Епископи стають першими і головними особами у містах і селищах. Центром західноєвропейського християнства залишається Рим, папа римський намісник Бога на землі. Християнська релігія була дуже вигідною для панівних прошарків, адже закликала до покори, підставити іншу щоку, якщо вдарили по одній. Духовенство було єдиним освіченим класом, тому і визначало політику в державі.

Після довготривалих суперечок у 1054 р. у межах християнської церкви відбувся розкол на дві великі гілки:

- католицька (центр у Римі, голова – папа римський);

- православна («правильно славить Бога», центр – столиця Візантії м. Константинополь, голова – патріарх).

Теократія - ідеал верховного панування церкви. Ідеал життя віддаленого від миру – монастир. Монастирі стають культурними центрами Західної Європи. Панувала філософія аскетизму (приборкання плоті з метою вивільнити духовну суть, зречення всього земного). Католицька церква активно боролася з тим, хто був проти – єретиками. Серед методів боротьби найвідомішим є інквізиція, що з ХІІІ ст. діяла як церковний суд. Результат публічні страти, спалення єретиків (аутодафе).

У V – ІХ ст. всі школи знаходилися під владою церкви. Головна мета – виховання служителів церкви. Але крім богослів’я викладалися також граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (вплив античної традиції). У місті був попит на лікарів та юристів. У ІІ пол. ХІ ст. у Європі почали з’являтися світські школи для навчання дітей знаті. В 1088 р. на основі Болонської юридичної школи був відкритий І університет (від лат. universitas – сукупність, спільнота). У ХІІ – ХІІІ ст. виникають університети в інших країнах Західної Європи: Оксфорд (1167) та Кембридж (1209) в Англії, Паризький університет (Сорбонна) – 1160 р. Середньовічні університети мали 4 факультети: артистичний (7 вільних мистецтв), теологічний, юридичний, медичний. Навчання велося латинською мовою. Кожен факультет очолював декан, а університет загалом – ректор. Розроблена система етапів освіти: школяр – бакалавр – спеціаліст – магістр. Розроблені методи навчання: лекція, семінар, диспут, дисертація. Магістр після складання іспитів мав прочитати лекцію і провести диспут. Його приводили до присяги, вручали каблучку, капелюх та мантію.

Всі науки розглядалися крізь призму християнства, відповідно до християнства.

Дата добавления: 2014-11-09