Методика вивчення здатності педагога до емпатії

І.М. Юсупова¹

Інструкція: «Для виявлення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи на кожне з 36 тверджень, приписувати відповідям наступні числа: якщо Ви відповіли «не знаю» – 0, відповіді «ні, ніколи» припишіть 1, «іноді» – 2, «часто» – 3, «майже завжди» – 4 і відповіді «так, завжди» – 5. Відповідати потрібно на всі пункти».

1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії «Життя чудових людей».

2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.

3. Мені подобається міркувати про причини успіхів і невдач інших людей.

4. Серед усіх музичних напрямків віддаю перевагу музиці в «сучасних ритмах».

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома особами.

8. Старі люди, як правило, вразливі без причин.

9. Коли в дитинстві слухав смутну історію, на мої очі наверталися сльози.

10. Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.

11. Я байдужий до критики на мою адресу.

12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.

13. Я завжди вибачав усе батькам, навіть якщо вони були не праві.

14. Якщо кінь погано тягне, його потрібно підстебнути.

15. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю, немов це відбувається зі мною.

16. Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

17. Коли бачу підлітків, що сваряться, або дорослих, я втручаюся.

18. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

19. Я довго можу спостерігати за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.

20. Фільми та книги можуть викликати сльози лише в несерйозних людей.

21. Мені подобається спостерігати за поведінкою незнайомих людей.

22. У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

23. Усі люди необґрунтовано озлоблені.

^1 Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: [учебное пособие] / Е. И. Рогов – М.: ВЛАДОС, 1996. – С. 48-52.

24. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як склалося її життя.

25. У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п'ятах.

26. Побачивши покалічену тварину, я намагаюся їй чимось допомогти.

27. Людині полегшає, якщо уважно вислухати її скарги.

28. Побачивши вуличну подію, я намагаюся не потрапляти до числа свідків.

29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.

30. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого хазяїна.

31. Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

32. Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання й дивацтва старих.

34. Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники іноді були замріяні.

35. Безпритульних свійських тварин слід відловлювати і знищувати.

36. Якщо мої друзі починають обговорювати із мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Перш ніж підрахувати отримані результати, перевірте ступінь відвертості, з якою Ви відповідали. Чи не відповіли Ви «не знаю» на твердження №№ 3, 9, 11, 13, 28, 36, а також чи не позначили пункти №№ 11, 13, 15, 27 відповідями «так, завжди»? Якщо це так, то Ви не побажали бути відвертими перед собою, а в деяких випадках прагнули виглядати в кращому світлі. Результатам тестування можна довіряти, якщо за всіма перерахованими твердженнями Ви дали не більше трьох нещирих відповідей, за чотирьох уже слід сумніватися в їхній вірогідності, а за п'яти ‑ можете вважати, що роботу виконали дарма. Тепер підсумуйте всі бали, приписані відповідям на пункти №№ 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29 і 32. Співвіднесіть результат зі шкалою розвиненості емпатійних тенденцій.

Якщо Ви набрали від 82 до 90 балів – це дуже високий рівень емпатійності. У Вас болісно розвинене співпереживання. У спілкуванні, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника, що ще не встигнув сказати ані слова. Вам важко від того, що навколишні використовують Вас як громовідвід, обрушуючи на Вас свій емоційний стан. Погано почуваєте себе в присутності «важких» людей. Дорослі й діти охоче довіряють Вам свої таємниці, радяться. Нерідко відчуваєте комплекс провини, побоюючись заподіяти людям турбот; не лише словом, але навіть поглядом боїтеся зачепити їх. Занепокоєння за рідних і близьких не залишає Вас. У той же час самі дуже чутливі. Можете страждати, побачивши покалічену тварину або не знаходити собі місця від випадкового холодного вітання Вашого шефа. Ваша вразливість часом довго не дає заснути. Якщо Ви засмучені, потребуєте емоційної підтримки з боку. За такого ставлення до життя Ви близькі до невротичних зривів. Подбайте про своє психічне здоров'я.

Від 63 до 81 бала – висока емпатійність. Ви чутливі до потреб і проблем навколишніх, великодушні, схильні багато чого їм вибачати. З непідробленим інтересом ставитеся до людей. Вам подобається «читати» їх обличчя й «заглядати» у їхнє майбутнє. Ви емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюєте контакти і знаходите спільну мову. Мабуть, і діти тягнуться до Вас. Навколишні цінують Вас за щиросердність. Ви намагаєтеся не допускати конфлікти й знаходити компромісні розв’язання. Добре переносите критику на свою адресу. В оцінці подій більше довіряєте своїм почуттям та інтуїції, ніж аналітичним висновкам. Волієте працювати з людьми, ніж наодинці. Постійно потребуєте соціального схвалення своїх дій. За всіма перерахованими якостями Ви не завжди акуратні в точній і кропіткій роботі. Вас не важко вивести із рівноваги.

Від 37 до 62 балів – нормальний рівень емпатійності, властивий більшості людей. Навколишні не можуть назвати Вас «товстошкірим», але в той же час Ви не відноситеся до особливо чутливих осіб. У міжособистісних стосунках більш схильні судити про інших за їхніми вчинками, ніж довіряти своїм особистим враженням. Вам властиві емоційні вияви, але здебільшого вони перебувають під самоконтролем. У спілкуванні уважні, намагаєтеся зрозуміти більше, ніж сказано словами, але під час зайвого звірення у почуттях співрозмовника втрачаєте терпіння. Віддаєте перевагу тому, щоб делікатно не висловлювати свою думку, не будучи певними, що вона буде прийнята. Під час читання художніх творів і перегляду фільмів частіше стежите за дією, ніж за переживаннями героїв. Вам важко прогнозувати розвиток відносин між людьми, тому, трапляється, їхні вчинки виявляються для Вас несподіваними. У Вас немає розкутості почуттів і це заважає Вашому повноцінному сприйняттю людей.

12-36 балів – низький рівень емпатійності. Ви зазнаєте труднощів у встановленні контактів із людьми, незатишно почуваєте себе в гучній компанії. Емоційні вияви у вчинках навколишніх часом видаються Вам незрозумілими й позбавленими змісту. Віддаєте перевагу окремим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Ви – прихильник точних формулювань і раціональних рішень. Імовірно, у Вас мало друзів, а тих, хто є, цінуєте більше за ділові якості та ясний розум, ніж за чуйність. Люди платять Вам тим же: трапляються моменти, коли Ви почуваєте свою відчуженість; навколишні не занадто уважні до Вас. Але це поправне, якщо Ви розкриєте свій панцир і станете глибше вдивлятися в поведінку своїх близьких і приймати їхні потреби як свої.

11 балів і менше – дуже низький рівень. Емпатійні тенденції особистості не розвинені. Вам важко першому розпочати розмову, тримаєтеся окремо серед товаришів по службі. Особливо важкі контакти з дітьми й особами, які набагато старші за Вас. У міжособистісних стосунках нерідко потрапляєте в незручне становище. Багато в чому не знаходите взаєморозуміння з оточуючими. Любите гострі відчуття, спортивні змагання, віддаєте перевагу мистецтву. У діяльності занадто центровані на собі. Ви можете бути дуже продуктивні в індивідуальній роботі, у взаємодії ж з іншими не завжди виглядаєте в кращому світлі. З іронією ставитеся до сентиментальних виявів. Болісно переносите критику на свою адресу, хоча здатні на неї бурхливо не реагувати. Вам необхідна гімнастика почуттів.

Професіоналізм особистості вчителя¹

І. Виберіть 10 з 30 особистісних якостей учителя, що утрудняють формування педагогічно доцільних взаємин зі школярами.

1. Запальність. 2. Прямолінійність. 3. Квапливість. 4. Різкість. 5. Себелюбність. 6. Упертість. 7. Уразливість. 8. Мстивість. 9. Сухість. 10. Педантичність. 11. Повільність. 12. Необов'язковість. 13. Безпам'ятність. 14. Нерішучість. 15. Упередженість.

16. Причепливість. 17. Безтактність. 18. Брехливість. 19. Безпринципність. 20. Лукавство. 21. Нещирість. 22. Дратівливість. 23. Благодушність. 24. Амбіційність. 25. Злостивість. 26. Агресивність. 27. Байдужість. 28. Злопам'ятство. 29.Удавання. 30.Підозрілість.

ІІ. Відберіть 10 з 30 особистісних якостей учителя, які мають вирішальне значення в подоланні педагогічних конфліктів.

1. Справедливість. 2. Терпимість. 3. Тактовність. 4. Відповідальність. 5. Оптимізм.

6. Принциповість. 7. Вимогливість до себе. 8. Вимогливість до дитини. 9. Самоповага. 10. Повага особистості дитини.

^1 Рыданова И.И. Основы педагогики общения / И.И. Рыданова. – Минск: Беларуская навука, 1998. – С. 315-316.

11. Доброзичливість. 12. Емоційність. 13. Самовладання. 14. Урівноваженість. 15. Упевненість у собі. 16. Ініціативність. 17. Імпровізаційність. 18. Рішучість. 19. Доброзичливість. 20. Терплячість.

21. Артистизм. 22. Емпатійність. 23. Цілеспрямованість. 24. Любов до дітей. 25. Акуратність. 26. Енергійність. 27. Великодушність. 28. Альтруїзм. 29. Демократичність. 30. Діловитість.

2. Апробувати методику «Педагогічні ситуації» Р.С. Немова¹

Інструкція: «Перед вами – низка скрутних педагогічних ситуацій. Ознайомившись зі змістом кожної з них, необхідно вибрати із числа запропонованих варіантів реагування на цю ситуацію такий, який з педагогічного погляду найбільш правильний, на вашу думку. Якщо жоден із запропонованих варіантів відповідей вас не влаштовує, то можна вказати свій, оригінальний, у двох нижніх рядках після всіх перерахованих для вибору альтернатив. Це, як правило, буде 7-ий і наступні варіанти відповідей на ситуацію».

Ситуація 1. Ви розпочали урок, усі учні заспокоїлися, настала тиша, і раптом у класі хтось голосно засміявся. Коли ви, не встигнувши нічого сказати, питально й здивовано подивилися на учня, який засміявся, він, дивлячись вам прямо у вічі, заявив: «Мені завжди смішно дивитися на вас і хочеться сміятися, коли ви починаєте вести заняття». Як ви відреагуєте на це? Виберіть і відзначте підходящий варіант словесної реакції з кількості запропонованих нижче.

1. «От тобі й на!»

2. «А що тобі смішно?»

3. «Ну, і заради бога!»

4. «Ти що, дурачок?»

5. «Люблю веселих людей».

6. «Я радий(а), що створюю в тебе веселий настрій».

7. _________________________________________________________

Ситуація 2. На самому початку заняття або вже після того, як ви провели кілька занять, учень заявляє вам: «Я не думаю, що ви, як педагог, зможете нас чомусь навчити».

Ваша реакція:

1. «Твоя справа – вчитися, а не вчити вчителів».

^1 Немов Р.С. Психология: [учеб для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Р.С. Немов. ‑ В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2: Психология образования. – С. 445-452.

2. «Таких, як ти, я, звичайно, нічому не зможу навчити».

3. «Можливо, тобі краще перейти в інший клас або вчитися в іншого вчителя?».

4. «Тобі просто не хочеться вчитися».

5. «Мені цікаво знати, чому ти так думаєш».

6. «Давай поговоримо про це докладніше. У моїй поведінці, напевно, є щось таке, що наводить тебе на подібну думку».

7. _________________________________________________________

Ситуація 3. Учитель дає учню завдання, а той не прагне його виконувати й при цьому заявляє: «Я не хочу це робити!». Якою повинна бути реакція вчителя?

1. «Не хочеш – змусимо!».

2. «Для чого ж ти тоді прийшов учитися?».

3. «Тим гірше для тебе, залишайся неуком. Твоя поведінка схожа на поведінку людини, яка на зло іншому прагне відрізати собі ніс».

4. «Ти усвідомлюєш, чим це може для тебе обернутися?».

5. «Не міг би ти пояснити, чому?».

6. «Давай сядемо й обговоримо – можливо ти й правий».

7. _________________________________________________________

Ситуація 4. Учень розчарований своїми навчальними успіхами, сумнівається у своїх здібностях і в тому, що йому коли-небудь вдасться як слід зрозуміти й засвоїти матеріал. Він говорить учителю: «Як ви думаєте, чи вдасться мені коли-небудь вчитися на відмінно й не відставати від інших у класі?» Що повинен на це йому відповісти вчитель?

1. «Якщо чесно сказати – сумніваюся».

2. «Так, звичайно, у цьому ти можеш не сумніватися».

3. «У тебе прекрасні здібності, і я покладаю на тебе великі надії».

4. «Чому ти сумніваєшся в собі?».

5. «Давай поговоримо й з'ясуємо проблеми».

6. «Багато чого залежить від того, як ми з тобою будемо працювати».

7. _________________________________________________________

Ситуація 5. Учень говорить учителю: «На два найближчих уроки, які ви проводите, я не піду, тому що в цей час хочу сходити на концерт молодіжного ансамблю (варіанти: погуляти із друзями, побувати на спортивних змаганнях у якості глядача, просто відпочити від школи)». Як потрібно відповісти йому?

1. «Спробуй тільки!».

2. «Наступного разу тобі доведеться прийти в школу з батьками».

3. «Це – твоя справа, тобі ж складати іспит (залік). Доведеться однаково звітувати за пропущені заняття, я потім тебе обов'язково опитаю».

4. «Ти, мені здається, дуже несерйозно ставишся до занять».

5. «Може тобі взагалі краще залишити школу?».

6. «А що ти збираєшся робити далі?».

7. «Мені цікаво знати, чому відвідування концерту (прогулянка із друзями, відвідування змагання) для тебе цікавіше, чим заняття в школі».

8. «Я тебе розумію: відпочивати, ходити на концерти, бувати на змаганнях, спілкуватися із друзями дійсно цікавіше, ніж учитися в школі. Але я хотіла б знати, чи це так саме для тебе».

9. _________________________________________________________

Ситуація 6. Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов у клас, говорить йому: «Ви виглядаєте дуже втомленим». Як на це повинен відреагувати вчитель?

1. «Я думаю, що з твого боку не дуже пристойно робити мені такі зауваження».

2. «Так, я погано себе почуваю».

3. «Не хвилюйся про мене, краще на себе подивися».

4. «Я сьогодні погано спав, у мене багато роботи».

5. «Не турбуйся, це не зашкодить нашим заняттям».

6. «Ти – дуже уважний, спасибі за турботу!».

7. _________________________________________________________

Ситуація 7. «Я відчуваю, що заняття, які ви ведете, не допомагають мені», – говорить учень учителю й додає: «Я взагалі думаю кинути заняття». Як на це повинен відреагувати вчитель?

1. «Перестань говорити дурощі!».

2. «Нічого собі, додумався!».

3. «Може бути, тобі знайти іншого вчителя?».

4. «Я праг би докладніше знати, чому в тебе виникло таке бажання?».

5. «А що, якщо нам попрацювати разом над розв'язанням твоєї проблеми?».

6. «Можливо, твою проблему можна розв'язати якось інакше?».

7. ________________________________________________________

Ситуація 8. Учень говорить учителю, демонструючи зайву самовпевненість: «Немає нічого такого, що я не зумів би зробити, якби захотів. Зокрема, мені не важко засвоїти ваш предмет». Якою повинна бути на це репліка вчителя?

1. «Ти дуже добре думаєш про себе».

2. «Із твоїми здібностями? Сумніваюся!».

3. «Ти, напевно, почуваєш себе досить упевнено, якщо заявляєш так?».

4. «Не сумніваюся в цьому, тому що знаю, що якщо ти захочеш, то в тебе все вийде».

5. «Це, напевно, затребує від тебе великого напруження».

6. «Зайва самовпевненість шкодить справі».

7. _________________________________________________________

Ситуація 9. У відповідь на відповідне зауваження вчителя учень говорить, що для того, щоб засвоїти навчальний предмет, йому не потрібно багато працювати: «Мене вважають досить здібною людиною». Що повинен відповісти йому на це вчитель?

1. «Це думка, якій ти навряд чи відповідаєш».

2. «Дивлячись на ті труднощі, які дотепер у тебе були, твої знання аж ніяк не свідчать про це».

3. «Більшість людей вважає тебе здібним, але насправді це не так».

4. «Я радий(а), що ти такої високої думки про себе».

5. «Це тим більше повинно змусити тебе додавати більше зусиль до навчання».

6. «Це звучить так, начебто ти сам не дуже віриш у свої здібності».

7. _________________________________________________________

Ситуація 10. Учень говорить учителю: «Я знову забув принести зошит (виконати домашнє завдання тощо)». Як слід на це відреагувати вчителю?

1. «Ну от, знову!».

2. «Чи не здається тобі це виявом безвідповідальності?».

3. «Думаю, що тобі настав час почати ставитися до справи серйозніше».

4. «Я прагнув(ла) би знати, чому?».

5. «У тебе, імовірно, не було для цього можливості?».

6. «Як ти думаєш, чому я щораз нагадую про це?».

7. _________________________________________________________

Ситуація 11. Учень у розмові з учителем говорить йому: «Я прагнув би, щоб ви ставилися до мене краще, ніж до інших учнів». Як повинен відповісти вчитель на таке прохання учня?

1. «Чому це я повинен ставитися до тебе краще, ніж до всіх інших?».

2. «Я зовсім не збираюся відбирати собі мазунчиків і фаворитів!»

3. «Мені не подобаються люди, які заявляють так, як ти».

4. «Я прагнув(ла) би знати, чому я повинен (на) особливо виділяти тебе серед інших учнів?».

5. «Якби я тобі сказав(ла), що люблю тебе більше, ніж інших учнів, то ти почував би себе від цього краще?».

6. «Як ти думаєш, як насправді я до тебе ставлюся?».

7. _________________________________________________________

Ситуація 12. Учень, виразивши вчителю свої сумніви з приводу можливості гарного засвоєння його предмета, говорить: «Я сказав вам про те, що мене турбує. Тепер ви скажіть, у чому причина цього і як мені бути далі?». Що повинен на це відповісти вчитель?

1. «У тебе, як мені здається, комплекс неповноцінності».

2. «У тебе немає жодних підстав для занепокоєння».

3. «Перш, ніж я зможу висловити обґрунтовану думку, мені необхідно краще розібратися в суті проблеми».

4. «Давай зачекаємо, попрацюємо й повернемося до обговорення цієї проблеми через якийсь час. Я думаю, що нам вдасться її розв'язати».

5. «Я не готовий(а) зараз дати тобі точну відповідь, мені треба подумати».

6. «Не хвилюйся, у мене у свій час теж нічого не виходило».

7. _________________________________________________________

Ситуація 13. Учень говорить учителю: «Мені не подобається те, що ви говорите й захищаєте на заняттях». Якою повинна бути відповідь учителя?

1. «Це – погано».

2. «Ти, напевно, у цьому не розбираєшся».

3. «Я сподіваюся, що надалі, у процесі наших занять твоя думка зміниться».

4. «Чому?»

5. «А що ти сам любиш і готовий захищати?»

6. «На смак і колір товариша немає».

7. «Як ти думаєш, чому я це говорю й захищаю?».

8. _________________________________________________________

Ситуація 14. Учень, явно демонструючи своє погане ставлення до кого-небудь із товаришів по класу, говорить: «Я не бажаю працювати (учитися) разом з ним». Як на це повинен відреагувати вчитель?

1. «Ну, то й що?»

2. «Нікуди не подінешся, однаково доведеться».

3. «Це нерозумно з твого боку».

4. «Але він теж не захоче після цього працювати (учитися) з тобою».

5. «Чому?».

6. «Я думаю, що ти не правий».

7. _________________________________________________________

Ключ до методики «Педагогічні ситуації»

Номер педагогічної ситуації	Обраний варіант відповіді і її оцінка в балах
							- - - - - - - - - - - -	- - - - - - - - - - - - -

Оцінка результатів і висновки. Кожна відповідь випробуваного – вибір ним того чи того із запропонованих варіантів – оцінюється в балах відповідно до ключа, представленого в таблиці. Ліворуч по вертикалі в цій таблиці своїми порядковими номерами зазначено педагогічні ситуації, а праворуч зверху також один по одному їх проходження представлено альтернативні відповіді до цих ситуацій. У самій же таблиці наведені бали, якими оцінюються різні варіанти відповідей на різні педагогічні ситуації.

Примітка. Вільні відповіді оцінюються окремо оцінкою, що відповідно, додаються до загальної суми балів.

Здатність правильно розв’язувати педагогічні проблеми визначається за сумою балів, набраною випробуваним по всіх 14 педагогічних ситуаціях та поділеною на 14.

Якщо випробуваний отримав середню оцінку вище 4,5 бали, то його педагогічні здібності (за цією методикою) вважаються високорозвиненими. Якщо середня оцінка перебуває в інтервалі від 3,5 до 4,4 бала, то педагогічні здатності вважаються розвиненими середньо. Нарешті, якщо середня оцінка виявилася меншою, ніж 3,4 бали, то педагогічні здібності випробуваного розглядаються як слабко розвинені.

3. Розробіть опорну схему за темою «Структура педагогічних здібностей».

4. Складіть рекомендації щодо розвитку конструктивних здібностей педагогів.

5. Підготуйте доповідь на тему: «Значення самоусвідомлення в професійній діяльності педагога».

6. Визначте шляхи самовдосконалення та розвитку професійних здібностей педагога.

7. Складіть глосарій за темою (не менше 10 визначень).

8. У статті «Міжособистісні контакти як вихідне поняття в психології усної пропаганди» А. У. Хараш зазначав: «Умовою ефективності впливу виступає збереження контакту вчителя з учнем після формального завершення навчання. Збереження контакту є однією з найбільш сутнісних ознак, що складають стереотип «ідеального шкільного вчителя»…». Чи погоджуєтесь Ви з цією думкою? Поясність свою позицію.

Дата добавления: 2014-11-16