Порядок проведення обстеження, обробка й інтерпретація результатів

Опитувальник складається з короткої інструкції і 110 пунктів – стверджень. Досліджуваному пропонується за допомогою 5-бальної шкали Лайкерта (від “абсолютно вірно” до “абсолютно невірно”) оцінювати кожне із тверджень залежно від його відповідності власному стану. 56 пунктів є “ключовими” для оцінки виразності симптомів постстресових порушень, 15 пунктів входять у додаткову “шкалу депресії”, 9 пунктів складають три оцінних шкали – “нещирості”, “агравації” і “дисимуляції”, що дозволяють контролювати ступінь щирості досліджуваного, його схильність підкреслювати тяжкість свого стану або заперечувати наявність психологічних проблем. Крім того, в опитувальник включено резервні і “маскуючі” твердження, що перешкоджають мимовільному розумінню досліджуваним основної спрямованості тесту. Крім “прямих” тверджень, згода з якими досліджуваного оцінюється як наявність у нього тієї або іншої шуканої ознаки (симптому), щоб збалансувати “тенденцію згоди”, в опитувальнику є так звані “обернені” пункти, негативні відповіді на які є значущими.

Тестування може проводитися індивідуально або у формі групового обстеження з використанням тексту опитувальника і спеціального бланка для відповідей досліджуваного. Психолог, що проводить обстеження, зобов'язаний дохідливо роз'яснити його причини, цілі і задачі, порядок використання результатів і ознайомлення з ними досліджуваних. Важливо, щоб цілі і задачі обстеження були зрозумілими кожному досліджуваному і прийняті ним. Опитувальник має єдину форму пред'явлення і починається з письмової інструкції, поміщеної на першій сторінці. На наступних сторінках містяться твердження, причому кількість тверджень на сторінці відповідає довжині рядка бланка відповідей. Це дозволяє досліджуваним самостійно контролювати правильність виконання завдань. При тестуванні з використанням бланкового варіанта опитувальника процедура займає від 15 до 25 хвилин.

Результати опрацьовуються накладенням заздалегідь виготовлених ключів на заповнений бланк із відповідями досліджуваного. У ключі виділяються “прямі” (не потребують перекодування при підрахунку) і “обернені” твердження, відповіді на які повинні бути перекодовані: відповідям “5” (“абсолютно вірно”) і “4” (“скоріше вірно”) присвоюються значення 1 і 2 відповідно; а відповідям “1” (“абсолютно невірно”) і “2” (“скоріше невірно”) – 5 і 4.

Потім простим підсумовуванням підраховуються значення контрольних і основних субшкал ПТСР і ГСР (гострого стресового розладу):

· L (“неправда”);

· Ag (агравація);

· Di (дисимуляція);

· depres (депресія).

ПТСР: A(1) (подія травми), B (повторне переживання травми -“вторгнення”), C (симптоми “уникання”), D (симптоми гиперактивації), F (дистрес і дезадаптація);

ГСР: A(1) (подія травми), b (дисоціативні симптоми), с (повторне переживання травми – “вторгнення”), d (симптоми “уникання”), e (симптоми гиперактивації), f (дистрес і дезадаптація).

Підсумкові показники ПТСР і ГСР одержуються в результаті підсумовування значень основних субшкал:

ПТСР = А(1)+В+С+D+F;

ГСР =А(1) + b + с + d + e + f.

Отримані “сирі” значення переносяться на таблицю для переведення в Т-бали шляхом обведення відповідного значення за кожною шкалою (субшкалою). Об’єднавши обведені цифри, одержують відповідні профілі, що відбивають у графічній формі структуру постстресового стану.

Значення в Т-балах подані в кожній із таблиць зліва або справа від отриманого індивідуального профілю. Графічне подання результатів є найбільш зручним для інтерпретації, тому що дає наочну картину “місця” досліджуваного стосовно середньостатистичної норми: чим далі результат у Т-балах відхиляється нагору від 50, тим сильніше вираженоїє та або інша група симптомів або постстресовий стан.

Отримавши дані в Т-балах та їхнє графічне подання, приступають до інтерпретації результатів. Бажано, щоб при цьому існували дані клінічної бесіди, стандартного психодіагностичного обстеження, результати виконання додаткових методик. Як останні можна рекомендувати, наприклад, 8-кольоровий тест М. Люшера, Шкалу Спілбергера-Ханіна, тест САН, Шкалу впливу подій IOES М. Горовитця, Клінічну шкалу тривоги і депресії HADS (Snaith & Zigmond), інші шкали й опитувальники самопочуття.

Інтерпретація результатів проводиться як на основі підсумкових показників ПТСР і ГСР, так і субшкал опитувальника, що дозволяють судити про відносну вираженість окремих груп симптомів. З огляду на сильну позитивну кореляцію, що існує між ПТСР і ГСР, у випадках, коли з моменту травматизації пройшло достатньо багато часу (3 місяця і більше), можна обмежитися аналізом тільки показників ПТСР. Якщо ж обстеження проводилося безпосередньо після критичної події (протягом 1 місяця), то доцільно проаналізувати структуру ГСР.

Для якісної інтерпретації показників ГСР необхідний певний досвід роботи з опитувальником, проте завжди доцільно брати до уваги континуальну природу постстресових порушень, аналізувати структуру профілю. При значеннях шкал нижче 50 Т-балів симптоматика, як правило, є відсутньою. У діапазоні від 50 до 65 Т-балів можуть виявлятися окремі симптоми постстресових станів, причому виражені незначною мірою. 65-70 Т- балів ПТСР або ГСР звичайно відповідають діагнозу “часткового” ПТСР або ГСР. При значеннях вище 70 Т-балів можливість клінічно виражених розладів помітно зростає, а у випадках перевищення рівня 80 Т-балів необхідно уточнення клінічного діагнозу “повного” ПТСР або ГСР.

Приведені “критичні” значення в Т-балах, безумовно, є тільки орієнтованими як для оцінки загальних показників ПТСР і ГСР, так і стосовно окремих субшкал і шкали депресії. Проте, як показує досвід застосування опитувальника, інтервали 50-65-70-80 і більше Т-балів достатньо добре “працюють” як операціональні критерії оцінки ступеня вираженості постстресових станів.

При аналізі зв'язку даних опитувальника з показниками інших методик варто мати на увазі також значущі позитивні кореляції ПТСР і ГСР із шкалою достовірності (F), із 7 (психастенія) і 0 (соціальна інтраверсія) основними шкалами СМДО, і негативні кореляції з 3 (істерія) основною шкалою СМДО і тестом САН. Крім того, показник ПТСР виявив позитивний кореляційний зв'язок із 8 (шизофренія) основною шкалою СМДО, реактивною і особистісною тривогою Шкали Спілбергера-Ханіна.

Дата добавления: 2014-11-20