Нитка життя

Кожна дитина розмотує нитку. Вона втілює в себі його життя. Потім діти прикріплюють до неї малюнки і розповіді, в яких розповідають про найважливіше, що трапилося з ними в житті. Це можна зробити в хронологічному порядку або в будь якому іншому, як побажають діти.Нитку можна протягнути і в майбутнє.

Пральна машинка.

Діти стоять на невеликій відстані в два паралельних ряда обличчям один до одного.Одна дитина проходе з одного кінця до іншого між цими рядами(«через мийку»). Кожен дружньо хлопає його по спині або тисне руку, одночасно проговорюючи слова вдячності, симпатії, заохочення.В результаті цього з такої «мийки» з являється сяюча, щаслива дитина.

(щоденна «мийка» одного-двох членів групи надасть більшого задоволення, ніж «мийка» всієї групи за один раз).

Що означає «Бути людьми?»

Розмістіть якийсь предмет(можливо іг – іграшку) перед дітьми Скажіть, що це гість з іншої частини всесвіту.Цей гість хоче дізнатися про істот, які називають себе «Людьми». Попросіть дітей висловити ідеї, які б допомогли гістю визначити нас як людей.

Послання в майбутнє.

Попрохайте дітей подумати, які предмети, що розповідають про людство, вони поклали б в капсулу, яку буде відправлено в космос.Запропонуйте дітям уявити, що вони живуть в той час, коли отримані сигнали «звідти» і спеціальна інформація буде відіслана на спеціальному кораблі.Задача дітей – відібрати, що відіслати: музику, фігурки людей, одяг, літературу та інше. Можна активно дослідити можливості всієї групи, або дати невеликій групі (окремій дитині) завдання скласти проект.

Завершується організаційний період зміни масовим загальнотабірним заходом. Зазвичай це буває урочисте відкриття зміни, яке включає урочисту лінійку відкриття, і візитки всіх загонів, і огляд загонових кутків, і відкриття літньої спартакіади,і, звичайно ж, вожатський концерт.

Основний період зміни.

Основний період зміни – період особистої реалізації дитини. Головний мотив цього проміжку часу – пошук видів діяльності, який надає можливість найбільш повної реалізації особистого творчого потенціалу дитини.

Особливості періоду, етапи.

Зміст діяльності – реалізація всіх планів, які було задумано.

У цей період можна виділити декільк етапів.

Навчальний (отримання дитиною досвіду організації колективної діяльності і самоорганізації).

Задачі педагога:

-керування виховним процесом через організацію самокеруючих структур загону і різностороньої соціальної і особистістно значущої творчої діяльності дитячого колективу:

-регуляція внутрішніх і міжособових відношень, перешкоджання появі конфліктних ситуацій, появі аутсайдерів у дитячому колективі;

-створення у дитячому колективі умов для реалізації педагогічного змісту, які відповідають очікуванням і можливостям дитини;

Навчально-демонстраційний (включення до дії-придбання дитиною соціально і життєво важливого досвіду, який в ході демонстрації закріплюється і стає способом його життєдіяльності):

-зміни в інтелектуальному досвіді дитини(отримання додаткових знань, умінь та навичок), наприклад, через організацію клубів, гуртків, інших об єднань;

-засвоєння у спільній діяльності способів творення осбистої життєдіяльності;

-зміни в гуманітарному досвіді дитини(культура взаємовідношень і спільної діяльності на основі загальнолюдських відношень);

-зміни у лідерському досвіді дитини(вміння організувати себе, зрозуміти особисту самоцінність);

-зміни у здоров ї дитини;

Задачі педагога:

-залучення дитини до навчально-деманстраційних, розвиваючих видів діяльності, орієтованих на суб єктивну позицію в них дитини;

-створення умов для прийняття дитиною суб єктивної позиції по відношенню до діяльності свого колективу;

-створення емоційного настрою, атмосфери творчості і співпраці в колективі, стимулювання активної позиції кожного підлітка, активної діяльності органів самоврядування;

-організація сумісного аналізу;

-забезпечення оздоровлення дитини на основі максимального використання природньо-кліматичних факторів, широкого розвитку фізкультури і спорту;

-підтримка дитини в подоланні труднощів та проблем, виникаючих на шляху до досягнення поставленої цілі;

Розвиваючий (самостійна творчість).

Задачі педагога:

-організація різноманітної колективно-творчої діяльності діяльності при активній участі в розробці і проведенні дітей;

-створення умов для демонстрації самодіяльності підлітка в органах дитячого самоврядування;

-показ досягнень та здобутків дітей у спільній діяльності;

-показ знань, умінь та навичок здобутих в результаті роботи клубних об єднань;

-корегування міжособових та групових відношень і взаємодій;

-створення умов для знайомства підлітків з історичними та культурними цінностями місцевості, де знаходиться дитячий табір;

-аналіз індивідуальних та колективних дій, направлених на стимулювання успішності підлітків в різноманітних видах діяльності;

-активне оздоровлення;

Закріплюючий (закріплення отриманого досвіду, наприклад, шляхом виходу на рівень іншого колективу).

Задачі педагога:

-розширення поля дії для кожної дитини, побудова індивідуальних планів подальшого розвитку набутих знань, вмінь та навичок;

-колективний аналіз та показ індивідуальних та колективних досягнень;

-оцінка та самооцінка членами дитячого об єднання особистістно значущих результатів участі в діяльності табору;

-створення емоційно піднесеної атмосфери успішного завершення зміни, заохочення найбільш активних членів дитячого самоврядування та ключових справ зміни;

У відповідності з цими етапами необхідно намагатися вибудовувати програму зміни.

Загальні задачі періоду.

-включення в активну діяльність з реалізації програми зміни;

-створення умов для самореалізації дітей і для розвитку їхнього досвіду у самоврядуванні.

Багато чого в основний період визначається програмою зміни, але завжди важливо пам ятати:

1. Ефект новизни вже не спрацьовує, потрібна інтенсивна і осмислена діяльність.

2. У колективі відбувається боротьба за владу, розподіл території, а значить невиключні конфліктні ситуації, отже необхідно працювати на згуртованість, зближення колективу;

3. Продовжують реалізовуватися процеси, які почалися в оргперіод(лідерство і керівництво, нормоутворення і виконання загальноприйнятих норм, прийняття групових рішень, самоврядування).

Незалежно від зміни самий важливий результат – благополуччя дитини:

-фізичне – відсутність травм, захворювань, відносна пристосовуваність до умов(побутових, особливостям спільного проживання великої кількості дітей та т.п.);

-соціальне – оптимальна функціонально-рольова структура, лідерство, яке вже склалося в систему, сформовані референтні групи.Кожна дитина повинна мати своє місце в цій системі, яке влаштовує і її, і інших членів групи. Чим більше варіативною і багатоступеневою буде структура, тим легше буде цього досягти; кожним прийняті норми і закони спільного спілкування і діяльності;

-психоемоційне – дитина почуває себе комфортно, вміє вирішувати конфліктні ситуації, володіє своїм настроєм;

-розумове – відбувається розвиток, тобто з являються зміни, новоутворення.

Все це потребує, в першу чергу, індивідуальної роботи з дитиною.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З КОЛЕКТИВОМ.Вийшовши із стадії орієнтації, складання групових норм та формування відношень(1-2), колектив рухається далі по сходинкам розвитку:

3.Стадія конфлікту. Переоцінка своїх можливостей, бажання вирішити всі свої проблеми самостійно, без допомоги дорослого.

4.Перехід від конфлікту до збалансованості, більш відкрите спілкування, виникнення елементів солідарності і згуртованості.

5.Почуття «Ми», піклування всіх за колектив, згуртованість. Інтеграція індивідуальних і групових цілей, при чому ведучими стають пізнавальні інтереси. Ділова сфера на першому місці, емоційна – на другому.

6.Перевага емоційної сфери. Тісні міжособистістні контакти.Переоцінка групових норм.

7. «Актуалізація». Розвиток емоційної і ділової сфер гармонізується, виникає висока згуртованість, відкритість до проявлення і вирішення конфлікту. Розходження в поглядах допустимо до тих пір, поки не буде напрацьований загальний погляд на проблему.

Слід відмітити, що пройти всі сім стадій вдається далеко не кожній групі. Більшість «зависає» на проміжних стадіях, наприклад, на стадії конфлікту, або регресує і «пересувається по колу» двох-трьох стадій. В значній мірі це залежить від педагога.

Сигнал переломного моменту в основний період – це спад активності дітей, спад життєвої активності, низька якість справ, що проводяться, руйнування тимчасових особистістних зв язків, особистністні конфлікти, змінюється на гірше і якість самоврядування.В цей період особливо важливо надати колективу і особситості самостійності, виявлення системи відношень одного з іншим, вожатого з загоном, індивідальний аналіз всього, що відбувається;необхідний «емоційний відпочинок», розрядка напруження. При цьому важливо допомогти дітям побачити невідповідність початкових цільових установок і практичного їх здійснення, відкорегувати подальшу діяльність загону. В цей час підсилюється необхідність індивідуальних бесід, індивідуальної роботи з дитиною.

Вожатий більше слухає, допомагає розібратися, уточнює старі перспективи та їх можливості. Кінець переломного періоду можна визначити як:

«відверта розмова» або «педагогічний вибух».

«Відверта розмова» - принципова розмова про життя загону взагалі, про кожного окремо або про деяких дітей. Під час цієї розмови дітьми напрацьовуються нові, підвищені вимоги до своєї життєдіяльності. Вожатий приймає участь, але не веде розмову, уважно слідкує за всім, що відбувається, втручається тільки тоді, коли це необхідно. Ведучий – командир. Проводити краще ввечері, на загальному зборі загону, тільки по бажанню дітей.

«педагогічний вибух!: якщо загін не готовий або не здатний до відвертої розмови, то, обравши момент, коли діти в змозі сприймати претензії, вожатий виказує їм своє відношення до положення у загоні. Виступ має бути різким, емоційним, відвертим, чітким; вожатий показує своїм виступом несумісність даної обстановки і своєї життєвої позиції, визначаючи її тими настановами, які були напрацьовані дітьми на початку зміни. Такий «вибух» краще подіє перед сном, коли кожен з дітей буде мати змогу обміркувати почуте самостійно. Ухід вожатого з загону повинен мати пояснюючу і зрозумілу дітям можливість повернення. При правильному тоні вожатого і вдалому виборі моменту для розмови, через 2-3 дні загін сам збереться для повторної розмови, яка вже буде загальною відвертою розмовою і допоможе напрацювати нові норми і умови життя.

Позиція вожатого в основний період зміни.

Великого значення в основний період набуває особистість вожатого, його вміння проявляти свої знання, творчі здібності, обрати належний ступінь педагогічного втручання в організацію колективної діяльності. У період прихованих конфліктів у колективних відносинах функція вожатого арбітражна, у період морально-вольової напруженості – помічник дітей.

В основний період вожатий контролює виконання тих вимог, які було засвоєно в оргперіод, допомагає дітям зробити їх менш важкими, більш ефективними. Вожатий перевіряє ступінь самостійності дітей і надає їм необхідну допомогу. Вже під час планування діяльності(на початку основного періоду) «редагуючи» думки дітей, треба все ж давати їм «право на помилку» і вміти виконати особисту програму в рамках того плану, який напрацьовано разом з дітьми. Вожатий поступово займає місце консультанта, залишаючись при цьому активним учасником і підготовки, і проведення справ(скритий контроль, допомога, навчання вмінням необхідним для реалізації поставлених цілей).

Крім того, вожатий в ході спілкування з дітьми обов язково показує своє відношення до будь якої події, справи. Діти орієнтуються на особистість вожатого,тому будь який жест, міміка, мова вожатого набувають виховного значення. Поступово діти готуються до самостійного кервництва групою, при цьому не тільки лідери повинні мати змогу проявляти свою самостійність і відповідальність, а й останні діти. В основний період важливіша справа, підготовлена самими дітьми, нехай і не ідеальна, не показова,ніж «красива» і «правильна»справа, підготовлена для них дорослими. Крім зміни організаторської позиції, в кожнім відбувається осмислення, переоцінка, коректировка життєвих цінностей,і це не менш важливо.

Чи буде вожатий товаришем длядітей в зміні? «Дитяча любов, організована педагогом для особистого задоволення, являється злочином», - це слова А.С.Макаренка. Зачасту вожатий добивається її напівсвідомо, вважаючи, що виконати завдання з формування колективу можна тільки при повній відданості вожатому. Відданість і любов легко переплутати. Неприпустимо і панібратство: «Вожатий – гарний хлопець, з ним все можна».В таких випадках над вожатим, як над рівним, надсміхаються, бачачи, що все дозволено, починають поводити себе по хамськи. Це поступово розповсюджується і на відношення між дітьми. Зупинити такий тон вожатий вже майже безсилий, тому, що машина вже розігналась і зупинити її не так вже й легко.Поставити себе у колективі необхідно з самого початку рішуче і правильно, уважно слідкувати за кожним своїм жестом і словом. Від цього значно залежить педагогічна позиція вожатого в роботі з дитячим колективом.

Педагогічні проблеми основного періоду зміни.

Для основного періоду характерний ряд проблем:

Проблеми	Як попередити
Взаємовідношення з дорослими в ідеалі представляють собою рівноправне партнерство.Але при цьому можливі ситуації, коли вожатий «навантажує»дитину своїми проблемами, ніби-то виказуючи цим свою довіру.	Цього треба уникати. Навіть конфедиційна інформація вожатого може бути використана дитиною двояко: -для зближення дистанції, -для підвищення особистого статусу в групі Агресія як повне розкриття – обеззброєність дорослого, механізми, які допомагають швидко добитися результата, але вони складають лише ілюзію успіху, їх треба уникати.
Здоровий спосіб життя(морального, фізичного, емоційного) не є для дітей нормою	В першу чергу, необхідний такий спосіб життя педагога, який транслював би ці цінності.
Педагог іноді оцінює дитину, навішуючи їй «ярлики», тим самим програмує поведінку дитини	Важливо пам ятати, що оцінюватися можуть якісь конкретні дії,за які дитина несе відповідальність, а не сама дитина
Дорослі – це відповідальність плюс уміння висловлювати думку.А дитина зачасте сприймає і відтворює дорослішання як присвоювання зовнішніх атрибутів	Треба вчити дитину самостійному розмірковуванню, умінню приймати рішення, доводити до кінця розпочату справу(не забувати про моральні критерії – непорушення прав іншої людини.

Основними формами роботи, які співвідносяться безпосередньо з завданнями основного періоду, є:

1.Індивідуальні і групові види діяльності різного напрямку(трудові, спортивні, пізнавальні, прикладні, патріотичні, навчальні, досугові).

2.Загонові справи, вогники, бесіди, рефлексія.

3.Для корегування міжособистих відношень треба проводтит заходи, які впливають на відношення дівчаток і хлопців: «Ну-мо, хлопці!», «Кохання з першого погляду»; а також які впливають на відношення між дорослими дітьми і малечою: організація шефської групи(можливо в рамках ЧТД).

4.Заходи, в яких дитина може реалізувати себе.

5.Організація заходів між загонами.

Різноманітність форм роботи з дітьми.

Форма виховної роботи – окреслена за місцем і часом структура колективної взаємодії дітей і дорослих, яка дає змогу вирішити певні виховні завдання.

Справа або захід може включати одну або декілька форм. Відносно кількості учасників можна говорити про форми загонової роботи і загальнотабірних справ.Основний тягар вирішення поставлених завдань несуть на собі, в першу чергу, справи загону, якщо вони навіть не мають розмаху і блиску загальнотабірних.

Задачі загальнотабірних справ:

Показати дітям зразки діяльності;

Створення емоційного настрою, свята, демонстрація ритуалів;

Вирішують завдання, які потребують спільних зусиль;

Виводять діяльність загону на новий рівень;

Можуть допомогти у згуртуванні колективу;

У зміну протягом 21 дня достатньо 3-4 загальних справи. Кількість справ у загоні у різних змінах може бути різною. Як мінімум – щоб кожна дитина встигла спробувати себе в розробці та підготовці справи(4-5 справ – по кількості груп). Плюс справи, які готуються вожатими, справи організаційного періоду, підсумкового, підготовка до загальнотабірних справ.

Чим визначається і якими засобами досягається різноманітність загонових справ?

Визначається різноманіиністю інтересів і потреб дітей, необхідністю постійної зміни діяльності для сбереження активності сприйняття, для досягнення кращих результатів; великою кількістю задач, які треба буде вирішити педагогу протягом зміни, щоб забезпечити благополуччя дітей і досягти тих цілей, які поствавлені конкретною зміною, які визначені разом з дітьми.

Якими засобами створити різноманітність:

Залучити самих дітей до процесу планування, підготовки і проведення справ: це наповнює їх діяльність в таборі конкретним змістом, передбачає використання різних способів та прийомів організації діяльності, в тому числі групових, індивідуальних, колективних;

Урізноманітнити форми справ.

Щоб уявити цю різноманітність, розглянемо одну з класифікацій, в основі якої – ступінь активності учасників справи.

Форми справ поєднуються у три групи:

1 .Ф о р м и – п р е д я в л е н н я (статичні): є яскраво виражений центр уваги(сцена, лінійка, трибуна, площадка), є глядачі і учасники. Форма побудована на демонстрації, ритуалі, бесіді.

Приклади таких форм:

Лінійка – ритуальне представлення, яке передбачає шикування учасників на якійсь площі, наявність ведучого, виконавців ритуалів, виступаючих. Зміст – формування емоційно-цінністного відношення і отримання інформації.

Вистава – передбачає демонстрацію виступаючими для глядачів театральної дії(варіант – усний журнал).

Концерт – демонстрація для глядачів художніх номерів.

Перегляд кіно-, відео-, телефільма, вистави – перегляд програми, підготовленої спеціалістами.

Змагання – конкурсна програма на сцені або на майданчику.

Лекція – монолог, який складається із сукупності знань з якогось питання.

Фронтальна бесіда – спеціально організований діалог, у ході якого ведучий керує обміном думок з якогось питання.

Мітинг – збори для обговорення якихось значущих питань, передбачаючі демонстрацію поглядів в усних монологічних висловлюваннях.

Диспут – спеціально організований захід у ході якого відбувається зіткнення поглядів.

Дискусія (в тому числі нарада, планування, збори) – спеціально організований обмін думок з якоїсь проблеми для досягнення рішення. Варіанти – круглий стіл, форум, дебати.

Урочисті збори – мітінг в актовій залі.

2 .Ф о р м и – п о д о ро ж і: в основі – переміщення по певному маршруту.

Приклади таких форм:

Гра подорож (маршрутна гра, гра по станціям, гра на подолання етапів, гра-естафета) – цілеспрямований рух за певними правилами вільно або по заданому маршруту, при цьому є загальний збір на початку і в кінці гри, на кожній станції відбувається окрема дія).

Екскурсія – демонстрація учасникам якоїсь експозиції в ході пересування.

Експедиція – відвідування чогось з пізнавальною метою.

Похід – дальня прогулянка, подорож за правилами.

Парад (карнавальне дійство) – ритуальне пересування.

3.Ф о р м и п р о м і ж н о г о х а р а к т е р у. Особливості:одна площі, але відсутній єдиний центр уваги, або він переміщується в ході справи, немаєглядачів – всі учасники. Способи пересування можуть бути вільними або заданими.

Ярмарки – розвернута на певному майданчику спільна розвага, яка передбачає залучення учасників до різноманітних атракціонів.

Представлення в колі – ритуальна розвага навколо якогось предмету, пердбачаюча пересування по колу.

Танцювальна програма – спеціально організована на одному майданчику розвага з танцями.

Вечір спілкуванн я – програма спілкуваня на одному майданчику(вечірки, посиденьки, салон, клуб, гостинна).

Трудова акція – трудовий десант, суботник.

Виготовлення виставки(газети, книги) – діяльність з метою виготовлення експонатів або інформаційного продукту для наступного демонстрування.

Ситуативно-рольова гра – змагання у вирішенні завдань взаємодії та імітації предметних дій учасників – чіткі ролі, правила, надуманий сюжет.

Щоб створити різноманітність форм роботи з дітьми, можна:

Використовувати комплексні форми, такі, як тематичний день. Він передбачає систему справ, пов язаних загальною темою, логікою; змістовно опрацьовуються усі звичайні організаційні моменти дня, важливо урахувати співвідношення усих видів діяльності протягом дня. Може бути використано єдине оформлення, змінюються тільки його елементи.

Урізноманітнити зміст справ загону: спорт, інтелект, мистецтво, прикладна творчість, творче дозвілля, розваги, «галузеві» справи(з екології, економіки, права, театральні, мистецтво).

Щоб врахувати всі напрямки діяльності, актуальні для дитини в таборі, можна спиратися на характеристики його благополуччя або напрямки розвитку дитини.

З цієї точки зору можна виділити справи, які направлені:

На інтелектуальний розвиток;

Фізичний розвиток;

Емоційний розвиток;

Соціальний розвиток

Дата добавления: 2014-12-08