Система комплементу

IgМ

IgG

IgE

IgD

IgA

Імуноглобуліни

Додаток

1-3 роки	0,19 - 2,20 г/л
4-5 років	0,48 - 3,35 г/л
6-7 років	0,41 – 2,97 г/л
8-10 років	0,51 – 2,97 г/л
11-13 років	0,44 – 3,95 г/л
Дорослі	0, 70 – 4,00 г/л

У великих концентраціях, окрім сироватки крові, присутній у більшості секретів, де виявляється у вигляді особливої форми – димера, сполученого з J-ланцюгом та секреторним компонентом.

Підвищення: при хронічній печінковій патології, хронічній інфекції шлунково-кишкового тракту та легень, пухлинах нижніх відділів кишечника, ревматоїдному артриті, синдромі Віскотта – Олдріча.

Зниження: відсутність IgA – форма вродженого імунодефіциту, що зустрічається найбільш часто; при не –А-мієломі, макроглобулінемії Вальденстрема, нефротичному синдромі.

Дорослі

0,003 – 0,14 г/л

Імуноглобулін D складає приблизно 0,2% сироваткових імуноглобулінів.

Підвищення: при IgD-мієломі. В таких випадках через надзвичайно високі концентрації IgDу сироватці (надлишок антигену) преципітаційне кільце у агарі може бути відсутнє. При підозрі на D-мієлому сироватку необхідно досліджувати у декількох розведеннях, додатково визначаючи наявність вільних лямбді-ланцюгів. Поліклональне підвищення рівня сироваткового IgD можливе при аутоімунній патології, хронічних інфекціях, лімфолейкозах.

1 рік	< 3,6 мкг/100 мл
2-5 років	< 14,4 мкг/100 мл
6-9 років	< 21, 6 мкг/100 мл
10-15 років	< 48 мкг/100 мл
Дорослі	< 24 мкг/100 мл

Підвищення: при алергічних станах, які підтверджуються виявленням алерген специфічних IgE в крові, в тому числі при атопічній бронхіальній астмі, при гіпер-IgE синдромі.

7-12 місяців	3,0 – 10 г/л
2 роки	3,5 – 10 г/л
3-5 років	5,0 – 13 г/л
6-9 років	6,0 – 13 г/л
10-13 років	7,0 – 14 г/л
Дорослі	7,0 – 16 г/л
IgG субкласи
Дорослі	IgG1	IgG2	IgG3	IgG4
4,8 – 9,5 г/л	1,7 – 6,9 г/л	0,3 – 0,3 г/л	0,2 – 1,1 г/л

Основний клас імуноглобулінів, що включає в себе до 75% всіх сироваткових антитіл, виробляється при стимуляції різноманітними антигенами.

Підвищення: при інфекційно-запальних захворюваннях, пухлинах, гепатитах, аутоімунній патології. Моноклональна гіпер-G-глобулінемія – характерна ознака G-мієломи.

Зниження: при нефротичному синдромі, опіковій хворобі, не-G-мієломах, імунодефіцитах (ІД) – гострому комбінованому ІД, синдромі Віскотта – Олдріча, загальному варіабельному ІД.

7-12 місяців	0,3 – 1,0 г/л
2 роки	0,4 – 1,4 г/л
3-5 років	0,4 – 1,8 г/л
6-9 років	0,4 – 1,6 г/л
10-13 років	0,4 – 1,5 г/л
Дорослі	0,4 – 2,3 г/л

Філогенетично найбільш древній клас імуноглобулінів, відносно швидко з’являється у відповідь на антигенну стимуляцію інфекційним агентом, з чим пов’язана діагностика внутрішньоутробного інфікування плоду.

Підвищення: при вірусних захворюваннях (гепатитах, інфекційному мононуклеозі та ін.), ревматоїдному артриті, хронічних гепатоцелюлярних захворюваннях, активному саркоїдозі, нефротичному синдромі. Моноклональна гіпер-IgM-глобулінемія спостерігається при хворобі Вальденстрема, злоякісній лімфомі, ретикульозі.

Зниження: вибірково при IgM-дефіциті, в якості вторинної ознаки при не-М парапротеїнеміях, при білково-втрачаючих ентеропатіях.

Система комплементу являє собою комплекс сироваткових ферментів, тісно пов’язаних з системою імунної відповіді. Активація даної системи призводить до локального лізису клітин, що несуть на поверхні антитіла.

Підвищення: при гострих запальних захворюваннях.

Зниження: при аутоімунній патології з несприятливим прогнозом, дефіцитах білків комплементарної системи.

С3 компонент комплементу
Дорослі	0,55 – 1,2 г/л
Підвищення: при запаленні, обтурації жовчовивідних шляхів, амілоїдозі, аутоімунній гемолітичній анемії. Зниження: при затяжних пневмоніях, гнійних інфекціях, у частини хворих з мембранопроліферативним гломерулонефритом.
С4 компонент комплементу
Дорослі	0,2 – 0,5 г/л
Підвищення: при аутоімінній гемолітичній анемії. Зниження: в більшості випадків аутоімунної патології, гастроентеропатії, в термінальних стадіях опікової хвороби.

Дата добавления: 2014-12-17