Особливості дитячого харчування

Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчовин речовинах та енергії

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

N 272 від 18.11.99 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

2 грудня 1999 р.

vd991118 vn272 за N 834/4127

Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії

Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності

Література:

1. Малигіна В.Д. та ін. Мікробіологія та фізіологія харчування. – К.: Кондор. – 2009. – 241 с.

2. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0834-99

3. http://www.npblog.com.ua/index.php/produkti-harchuvannya/energetichna-tsinnist-produktiv.html

Лекція №13

Тема: Харчування дітей і підлітків

План:

1. Особливості дитячого харчування

2. Значення поживних речовин у харчуванні дітей і підлітків

Серед чинників, що забезпечують нормальний розвиток дитячого організму, повноцінне харчування має першорядне значення. Від нього в дуже великому ступені залежить здоров'я дітей, їх життєрадісність, фізична активність. Якісно повноцінне і кількісно достатнє харчування сприяє нормальному зростанню дитини, правильному розвитку його органів і тканин, підвищує стійкість організму до несприятливих дій зовнішнього середовища (охолодження, перегрівання, інфекційних хвороб).

Для організму, що росте, характерні інтенсивні процеси асиміляції, причому розвиток окремих органів і систем відбувається нерівномірно. Внаслідок цього організм дитини надто чутливий до дії шкідливих чинників, зокрема до порушення збалансованості харчового раціону.

Період дитинства та росту людини відзначаються особливостями та змінами в процесах обміну речовин та енергії, які відрізняються у різних вікових групах дітей та підлітків та мають свої особливості. Кілька основних особливостей організму в період дитинства та росту наведено нижче:

• Незакінчене формування шлунково-кишкового тракту і коливання активності травних соків і ферментів.

• Недосконалість регуляторних механізмів імунної, нервової і гуморальної систем.

• Психічне перевантаження і підвищена емоційна збудливість, викликане надзвичайно широким інформаційним потоком сьогодення, що гальмують харчовий центр.

• Інтенсивний обмін речовин, швидке наростання маси тіла, коли процеси асиміляції переважають над процесами дисиміляції. Для забезпечення потреб обміну речовин у раціоні дітей повинні міститися джерела біологічно цінних білків та інших незамінних речовин.

• Підвищена м'язова (рухова) активність. У зв'язку з цим в організмі, що росте, потреба в легкозасвоюваних вуглеводах нижча, ніж у дорослої людини.

• Ці особливості організму дітей і підлітків зумовлюють велику чутливість організму до якості продуктів і порушення прийомів технологічної обробки їжі, тому в живленні дітей необхідні продукти високої якості, щадні методи кулінарної обробки і дотримання режиму харчування.

Набір продуктів харчування для дітей повинен бути різноманітнішим, ніж для дорослих, диференційованим за окремими віковими групами.

Основний обмін у дітей за рахунок інтенсивного росту і розвитку організму перевищує рівень основного обміну у дорослого в 1,5—2 рази. Окрім підвищеного основного обміну у дітей спостерігаються загальні енергетичні витрати. Дитина 2—3 років витрачає на добу на 1 кг ваги 55 ккал, 6-7 років — 42, 8—13 років — 34, а дорослі лише 24 ккал.

Потреби енергії дітей і підлітків різного віку значно розрізняються між собою залежно від особливостей етапу розвитку, У зв'язку з цим всі вікові групи дітей, включно до 17 років, поділяють на 9 груп. У таблиці 8.4 наведено потреби в енергії дітей і підлітків.

Потреба в енергії дітей і підлітків, які знаходяться в організованих колективах виховних, навчальних, навчально-виховних, лікувальних, оздоровчих, лікувально-оздоровчих, дитячих і підліткових закладах, на 10 % вища від фізіологічних. Це особливо стосується тих контингентів дітей, які займаються спортом, хореографією і т.п. Для молоді, яка навчається в ПТУ, а також працює фізично, необхідно при розрахунках раціонів харчування враховувати збільшення енергопотреб на 15—25 %.

Потреба дітей в їжі більшою мірою залежить від віку, ніж у дорослих людей. Чим молодше дитина, тим більшою мірою має потребу в біологічно цінних білках (на одиницю маси тіла).

Це пов'язано з тим, що дитина росте, збільшується її білкова маса, енергійні процеси оновлення білків. Чим менший вік дитини, тим більше білка їй необхідно. Так, дитині від 1 року до 3 років необхідно щодня одержувати не менше 4 г білків на І кг ваги тіла, від 3 до 7 років — 3,5—4; від 8 до 10 років — 3; від 11 років та старше — 2,5 г білки.

Частка тваринних білків у раціонах дітей повинна складати не менше 50—60% від загальної їх кількості. Особливо важливі в дитячому харчуванні молоко, молочні продукти і яйця як джерело найбільш повноцінних білків.

Молоко є обов'язковим продуктом дитячого харчування і не може бути ні чим замінено. Це пов'язано з кількома важливими особливостями молока і молокопродуктів. Молочний білок (казеїн) належить до фосфопротеїдів. Він виконує виключно важливу роль у формуванні ЦНС як будівельний матеріал для клітин головного мозку та інших структур нервової системи. Крім того, в молоці білок поєднаний з високим вмістом кальцію, що легко засвоюється і є життєво необхідним для побудови скелета дитини. Діти ясельного віку повинні одержувати на добу не менше 600—700 мл молока, школярі — 400—450 мл. Окрім молока, в раціонах живлення для дітей повинні бути передбачені мо­лочнокислі продукти, в яких лактоза, що зумовлює алергію до молока, значною мірою заброджена.

При зниженні рівня білка в харчуванні дітей азотний баланс стає негативним, це перший сигнал неблагополуччя. Дефіцит білків у дітей призводить до важких, часто необоротних, порушень ряду фізіологічних процесів. Одним з основних наслідків недостатності білка в раціоні дітей може бути зниження опірності організму до інфекції. Крім того, при недостатності білка спостерігається відставання в рості, поганому розвитку кісткової системи, шкірних покривів, нігтів і волосся.

Тому м'ясо і риба обов'язкові в дитячому харчуванні не тільки як джерела пластичних речовин, але і як джерела ростових речовин. Такі амінокислоти, як лізин, триптофан, аргінін мають виражені ростові властивості. Найбільш багаті ними білки м'яса і риби, де лізин, триптофан і аргінін. З метою забезпечення рекомендованої норми білків у харчуванні дошкільників і школярів, слід включати в меню різноманітні страви з риби, м'яса, яєць, сиру, молока. Круп'яні каші також необхідні в харчуванні дітей, оскільки білки злаків, борошна, крупи багаті на амінокислоти. Для дітей рекомендується такий вміст незамінних амінокислот у міліграм на 1 кг ваги: гістидин — 32, ізолейцин — 90, лейцин — 150, лізин — 150, метіонін — 65-85, фенілаланін — 90, треонін — 60, валін — 93, триптофан — 22 розвитку.

За калорійністю жировий компонент їжі повинен складати в раціоні дитини не менше 26 % загальної добової кількості калорій. Основним видом жиру в дитячому харчуванні, безумовно, є вершкове масло і вершки. Ці продукти мають хороші смакові якості, високу засвоюваність (96,6-98 %), містять необхідний дитячому організму вітаміни (А і В). У дитячому раціоні слід використовувати масло солоне і несолоне, медове, шоколадне, сирне, оселедцеве, і в основному в натуральному вигляді, оскільки при кулінарній обробці воно втрачає свої цінні властивості. Разом з молочними жирами необхідно давати дітям рослинні жири, вони поповнюють дитячі раціони поліненасиченими жирними кислотами. При їх недостатності у дітей розвивається сухість шкіри, з'являються шкірні ураження у вигляді дерматитів, екземи, знижується опірність до інфекційних захворю­вань. Залежно від віку дитини олії повинні складати 5-10 % щодо загальної кількості жирів раціону. У харчуванні дітей, навіть раннього віку, можна використовувати соняшникову, оливкову, кукурудзяну, гірчичну, льняну олії, їх краще давати в нерафінованому вигляді оскільки при обробці вони втрачають такі цінні речовини, як фосфатиди, поліненасичені жирні кислоти. При цьому з дитячого харчування виключають вироби, що піддаються смаженню у фритюрі, оскільки вони містять продукти окислення, які можуть негативно вплинути на організм дитини.

Основну кількість енергії організм дитини, як і організм дорослого, одержує за рахунок вуглеводів їжі. У дітей процес гліколізу йде з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих. Цим пояснюється їх підвищена потреба у вуглеводах. Вважається, що для покриття енергетичних потреб діти повинні одержувати від 10 до 15 г вуглеводів на 1 кг ваги, причому вуглеводи повинні складати 61 % від загальної калорійності раціону. Із загальної кількості вуглеводів у раціоні харчування дітей близько 20 % повинні складати легкозасвоювані, їх джерелами в дитячому харчуванні, перш за все, є фрукти, ягоди, соки, що містять глюкозу і фруктозу. Окрім них, важливе джерело легкозасвоюваних вуглеводів у дитячому харчуванні — це молоко, що містить молочний цукор — лактозу. У дитячому раціоні не слід зловживати сахарозою, оскільки надлишок вуглеводів створюється частіше за рахунок саме сахарози: цукерок, варення, тістечок, які полюбляють дітлахи. Надмірне споживання солодощів веде до ожиріння, рихлості, іноді набрякання тканин, розвитку алергічних реакцій.

Для всіх дітей у віці від 4 місяців необхідна підвищена норма потреби в йоді і цинку. Для дітей і підлітків окремих вікових груп була збільшена норма потреби у вітамінах С, Е і О.

Норми споживання харчових речовин для дітей переглянуто і змінено в 1998 році, з урахуванням екологічного стану довкілля України та особливостей розвитку дитини. Вони також відрізняються від вікових норм фізіологічних потреб дітей інших країн, зокрема Росії.

Норми фізіологічних потреб у харчових речовинах у дітей і під­літків України в білках, жирах і вуглеводах наведено в таблиці 2.

Зміни у співвідношеннях основних харчових речовин відбулися за рахунок збільшення кількості білка і зменшення кількості жирів в окремих вікових групах дітей. Особливо в групах підлітків.

На сьогодні при споживанні на кожен 1,0 г білків рекомендується включати в раціон харчування 0,9 г жирів і 4,7 г вуглеводів. Енергія раціону за рахунок білків повинна складати 13 %, жирів — 26 %, вуглеводів — 61 %. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні хар­чування дітей на сьогодні в Україні має складати 1: 0,9: 4,7, замість рекомендованої до 1991 року.

Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах у дітей і підлітків України у вітамінах і мінеральних речовинах наведено в додатку Б.

Література:

3. Малигіна В.Д. та ін. Мікробіологія та фізіологія харчування. – К.: Кондор. – 2009. – 241 с.

4. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0834-99

5. http://www.npblog.com.ua/index.php/produkti-harchuvannya/energetichna-tsinnist-produktiv.html

Лекція №14

Тема: Дієтичне та лікувально-профілактичне харчування

План:

1. Значення та основи побудови дієтичного харчування. Призначення та загальна характеристика основних лікувальних дієт

2. Норми організації дієтичного харчування. Характеристика лікувально-профілактичних раціонів

Дата добавления: 2014-11-29