Основні напрямки економічної думки в період інформаційно-технологічної революції

Надзвичайно важливе питання про механізми регуляції в інформаційно-технологічному суспільстві.

Сьогодні в економічній науці існує чотири головні парадигми, на яких ґрунтуються регулятивні механізми управління господарськими процесами: неокласицизм (економічний лібералізм), кейнсіанство, інституціоналізм, марксизм. Жодна з них не є домінуючою в глобальних масштабах, що є проявом якісно нової ситуації світоглядно-методологічного характеру. На зміну детермінізму, цілісним теоріям і концепціям, системно-структурному аналізові приходить постмодерн, який починається там, де кінчається ціле, і є в своїй основі радикально плюралістичним.

Величезне розмаїття форм власності і господарювання, типів і розмірів підприємств, способів організації і управління істотно диверсифікують господарське поле світової економіки, збагачують її зміст, надають їй більше гнучкості, маневреності й динамізму перед викликами ХХІ ст.

І все-таки провідні позиції зараз відіграють дві основні економічні системи: економічний лібералізм, який сповідують насамперед США, Великобританія, інші західноєвропейські країни, та кейнсіанство, яке впроваджується в країнах Південно-Східної Азії під назвою «модель стратегії розвитку» або «дивелопменталізм».

Моделі економічного лібералізму найповніше проявляються і найефективніше діють в умовах розвинутих ринкових відносин і відповідних законодавчих, організаційних, фінансово-кредитних, банківських інститутів. Ці форми економічного розвитку є переважно саморегульованими на основі взаємодії ринкових сил і інструментів: конкуренції, цін, відсоткових (дисконтних) ставок, валютних курсів податків тощо. Вони передбачають мінімальне втручання держави у господарське життя.

«Дивелопменталізм» генетичними коренями тісно пов’язаний з меркантилізмом і протекціонізмом німецької історичної школи (Ф.Ліст). Ця економічна політика здійснюється на основі акцентованого державного втручання у господарські процеси, захисту національних виробників шляхом встановлення високих митних тарифів. Обов’язковою умовою є визначення урядом пріоритетних галузей (таргетування), державна підтримка їхнього розвитку, недопущення надмірної конкуренції і монополізму. Такий варіант економічного розвитку успішно був здійснений у Японії, а пізніше – Гонконзі, Сінгапурі, Тайвані, Південній Кореї та інших країнах Південно-Східної Азії.

Майбутня економіка звільняється від догматизму типів і форм власності, розмірів та масштабів виробництва. Вона є відкритою органічною системою, що взаємодіє зі всіма секторами світового господарства в єдиному інформаційному полі на основі відповідного поділу і кооперації праці та виробництва. Завдяки цьому забезпечуватиметься необхідний «обмін речовин» між окремими державами (фірмами), регіонами, континентами, а в перспективі – між планетами ноосферно-космічної цивілізації.

Таким чином, гнучкість, відкритість і динамізм є характерними ознаками економічної моделі ХХІ ст., яка покликана забезпечити достатній ступінь економічної свободи, розкріпачення інтелектуально-психологічного потенціалу людини, вивільнення та спрямування її енергії на створення гармонійного середовища нової цивілізації.

В Україні є необхідні передумови для створення економічних структур, формування економічної моделі ХХІ ст. оптимального рівня. Передусім йдеться про інтелектуальний потенціал, якість робочої сили, загальний технічний і технологічний рівень виробництва, рівень освіченості й культури нашого народу тощо.

Враховуючи історичні традиції, ментальність, звичаї людей, можна зробити висновок, що, очевидно, найоптимальнішою моделлю для України є створення сучасної економіки, яка передбачала б можливість самореалізації кожним громадянином свого права власності на робочу силу й на засоби виробництва. Звичайно, шлях до утворення антропогенно-інтелектуального суспільства, інформаційно-інтелектуального суспільства, інформаційно-технологічного способу виробництва пролягає через багато етапів. Він пов’язаний з подоланням величезних труднощів і суперечностей і вимагатиме колосального напруження усіх сил.

Дата добавления: 2014-12-07