Реалізація програми виведення економіки з кризи

У жовтні 1995 р. Президент Л.Д.Кучма починає здійснювати курс на радикальні економічні перетворення, в ході реалізації якого скасовуються дотації на виробництво збиткової продукції, відпускаються ціни, а також фіксований курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної приватизації, а також суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо.

У цілому економічна політика цього етапу є, по-суті, комбінацією монетаристських та адміністративних заходів. Наступні роки показали, що використання монетаристських методів керівництва економікою не змогло забезпечити швидкий та ефективний вихід української економіки з кризи, хоча й дало деякі позитивні результати.

Так, 1995 р. характеризується певною стабілізацією грошово-кредитної сфери. Рівень інфляції в Україні становив 181,7% за рік і був майже вдвічі нижчим, ніж у Росії. Це зміцнило грошову одиницю, створило передумови для проведення грошової реформи.

Серед найважливіших змін, що відбуваються в українській економіці в цей період, слід також назвати істотне зростання темпів приватизації, різке уповільнення темпів спаду виробництва (12,2% у 1995 р. проти 22,9% у 1994 р.); створення відповідних законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю та формування різних її форм.

Наступний етап реформування економіки України характеризується проголошенням коригування курсу реформ на створення державно регульованої, соціально спрямованої ринкової економіки, або інакше кажучи, проголошено курс на побудову соціального ринкового господарства, яке давно вже є реальністю у провідних країнах світу (наприклад, у Німеччині).

Але у господарській практиці 1996 рік та наступні роки принесли народові України нові випробування. У 1996 р. ВВП скоротився на 10%, промислове виробництво – на 5%, випуск товарів народного споживання – на 20%. Спад відбувся і в аграрному секторі. Як і раніше, величезною залишилася заборгованість із зарплати, пенсій, стипендій, яка розтяглася на багато років. У 1997-1999 рр. в Україні продовжувався трансформаційний спад.

Починаючи з 1995 р. спостерігається уповільнення темпів падіння ВВП більше ніж удвічі. Позначився процес економічної стабілізації в експортно орієнтованих і базових галузях.

Проте вихід з кризи ускладнюють енергомісткі експортно орієнтовані галузі, що займають важливе місце у структурі українського виробництва. Наприкінці 1997 р. почала втрачати позиції українська валюта, що проявилося у зниженні курсу гривні.

Болючим місцем в економіці сучасної України залишається бюджетно-податкова система, яка продовжує зберігати репресивну спрямованість. Одночасно характерною особливістю нинішнього економічного становища України є відносна фінансова стабілізація, що проявилося у затвердженні Верховною Радою позитивного бюджету на 2001 р.

З’явилися позитивні тенденції й у зовнішній торгівлі. Нинішня економічна політика України знайшла підтримку світового співтовариства у вигляді постійної кредитної підтримки.

З’являються надії на позитивні наслідки реформування народногосподарського комплексу України, на створення тут моделі соціально орієнтованої економіки, яка б органічно поєднувала силу держави та енергію приватного сектора.

Дата добавления: 2014-12-07